Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 758/11971/16-ц

провадження № 61-25317св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Параллакс»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В`ячеславович, Київська місцева прокуратура № 7 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету на рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року у складі судді Супрун Г. Б. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Параллакс» (далі - ТОВ «НВП «Паралакс») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С. В. (далі - ПНДМНО Мазуренко С. В. ), про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації та відновлення державної реєстрації на об`єкт нерухомості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 вересня 2016 рокуТОВ «НВП «Паралакс» придбало у власність нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю літ. «А» по АДРЕСА_1 , загальною площею 1076, 96 кв. м, яка розташована на земельній ділянці площею 1 397,96 кв. м., код ділянки 85:148:027 та нежитлову будівлю літ. «А» по АДРЕСА_1 , загальною площею 964,9 кв. м, яка розташована на земельній ділянці площею 2 374,32 кв. м, код ділянки 85:148:008.

Судовим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року було визнано мирову угоду від 21 вересня 2016 року, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ «НВП «Паралакс», та визнано за ОСОБА_2 право власності на вищевказане нерухоме майно.

Вказувало, що судове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року є підробленим, так як справа за № 752/6527/16-ц Голосіївським районним судом м. Києва не розглядалась й, відповідно, вказана ухвала не постановлялась.

Враховуючи наведене, з урахуванням уточненої позовної заяви ТОВ «НВП «Паралакс» просило суд: витребувати нерухоме майно з чужого незаконного володіння, припинити право приватної власності ОСОБА_1 та відновити право приватної власності ТОВ «НВП «Паралакс» на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 964,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 877759380000, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26 вересня 2016 року ПНДМНО Мазуренком С. В. , зареєстрованого за № 597, та на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1076,96 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 877980380000, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказане майно та відновити державну реєстрацію права приватної власності на вказане майно за ТОВ «НВП «Паралакс».

30 травня 2017 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 7 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із заявою про вступ у справу.

Протокольною ухвалою у судовому засіданні, яке відбулось 15 серпня 2017 року, суд постановив залучити Київську місцеву прокуратуру № 7 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року позов ТОВ «НВП «Паралакс» задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП «Паралакс» нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 964,9 кв. м, що розташована по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 877759380000, вартістю 5 511 665 грн; нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1 076,96 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомості 877980380000, вартістю 6 889 580 грн.

Скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 964,9 кв. м, що розташована по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 877759380000, вартістю 5 511 665 грн та нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1 076,96 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомості 877980380000, вартістю 6 889 580 грн за ОСОБА_1 , проведену ПНДМНО Мазуренком С. В.

Скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 964,9 кв. м, що розташована по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 877759380000, вартістю 5 511 665 грн та нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1 076,96 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 877980380000, вартістю 6 889 580 грн за ОСОБА_2 , які зареєстровані на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року, проведену ПНДМНО Мазуренком С. В. 24 вересня 2016 року за № 16577398 та за № 16578815 відповідно.

Відновлено державну реєстрацію права власності за ТОВ «НВП «Паралакс» на зазначене нерухоме майно, яке виникло на підставі договорів купівлі-продажу від 20 вересня 2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єременко Л. О. за № 16489491 та № 16489010 відповідно до кожного договору купівлі-продажу.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Враховуючи те, що нежитлові будівлі вибули з володіння добросовісного власника поза його волею, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування такого майна з незаконного володіння ОСОБА_1 .

При цьому суд вважав за необхідне скасувати запис про державну реєстрацію нежитлових приміщень, проведену приватним нотаріусом, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та відновити державну реєстрацію права власності позивача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва, який діє в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України задоволено частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року в частині скасування записів про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 964,9 кв. м по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 877759380000, вартістю 5 511 665; нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1 076,96 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 877980380000, вартістю 6 889 580 грн, за ОСОБА_1 , проведені ПНДМНО Мазуренко С. В. 26 вересня 2016 року за № 16594040 та за № 16594514 відповідно; скасування записів про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 964,9 кв. м по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 877759380000, вартістю 5 511 665 грн; нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1 076,96 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 877980380000, вартістю 6 889 580 грн, за ОСОБА_2 , які зареєстровані на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року, проведеної ПНДМНО Мазуренко С. В. 24 вересня 2016 року за № 16577398 та за № 16578815 відповідно;відновлення державної реєстрації права власності за ТОВ «НВП «Паралакс» на зазначене нерухоме майно, яке виникло на підставі договорів купівлі-продажу від 20 вересня 2016 року, посвідчених ПНКМНО Єременко Л. О . за № 16489491 та за № 16489010 відповідно до кожного договору купівлі-продажу, скасовано та ухвалено нове в цій частині судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін в частині витребування майна з незаконного володіння на користь ТОВ «НВП «Паралакс», апеляційний суд виходив із того, що об'єкти нерухомості вибули з володіння власника поза його волею на підставі підробленої ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ТОВ «НВП «Паралакс», так як така справа в провадженні суду не перебувала і мирова угода не затверджувалась, а тому майно підлягає поверненню власнику.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд, задовольняючи вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відновлюючи державну реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ «НВП «Паралакс», посилався лише на те, що такий спосіб захисту права є вірним без обґрунтування такого висновку, проте суд не врахував, що рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року № 1077/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судами попередніх інстанцій було ухвалено рішення, яке стосується прав і обов`язків Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету, які не були залучені до участі у справі.

Зазначає, що спірні об`єкти нерухомості є державною власністю, а саме гуртожитками для проживання студентів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти та науки України та на балансі Національного авіаційного університету.

Підставою незаконного вибуття спірного майна з державної власності були свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради від 27 січня 2006 року, які були видані на ім`я ОСОБА_5 . Проте, згідно інформації Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради від 07 листопада 2016 року та за даними КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 18 жовтня 2016 року та від 13 квітня 2017 року вказані свідоцтва про право власності не видавались, спірні об`єкти нерухомості на праві власності не реєструвались, записи в реєстрові книги 85п-63 та 85п-1 не проводились. Крім того, вказане майно не перебувало у комунальній власності м. Києва. Зазначене вказує на вибуття спірного майна з державної власності без згоди власника з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством щодо відчуження об'єктів державного майна.

Крім того, судами не враховано, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно первинну державну реєстрацію спірних нежитлових будівель здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М. 17 березня 2016 року за ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу від 17 березня 2016 року, укладених з ОСОБА_5 . Водночас право власності ОСОБА_5 на спірні об'єкти в установленому законом порядку не реєструвалось.

Таким чином, з метою захисту інтересів держави органами прокуратури м. Києва здійснено вступ у дану справу в інтересах двох суб'єктів, а саме: Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету, в управлінні та на балансі яких перебуває спірне державне майно.

Дійшовши висновку про те, що право ТОВ «НВП «Паралакс» на спірне майно підлягає захисту, судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги наведені обставини щодо незаконного вибуття майна із державної власності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва від ТОВ «НВП «Паралакс», у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 вересня 2016 року між ОСОБА_7 та ТОВ «НВП «Паралакс» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 964,9 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 877759380000, вартістю 5 511 665 грн, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єременко Л. О.

Також 20 вересня 2016 року між ОСОБА_7 та ТОВ «НВП «Паралакс» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 1076,96 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 877980380000, вартістю 6 889 580 грн, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єременко Л. О.

20 вересня 2016 року між сторонами договору були підписані акти прийому-передачі нежитлових будівель.

В цей же день, 20 вересня 2016 року право власності товариства на вказані нежитлові будівлі було зареєстроване нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно виписки по рахунку ТОВ «НВП «Паралакс» станом на 28 листопада 2016 року, 20 вересня 2016 року товариством було здійснено оплату 5 153 406 грн 77 коп. та 6 441 757 грн 30 коп. на користь ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу нежитлових будівель.

З наданого суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 24 вересня 2016 року право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване ПНДМНО Мазуренко С. В. за ОСОБА_2 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року про затвердження мирової угоди у справі № 752/6527/16-ц ( суддя Новак А. В.).

З цього ж витягу з реєстру вбачається, що 26 вересня 2016 року право власності ОСОБА_2 на вказане майно було припинено та зареєстроване за новим власником ОСОБА_1 27 вересня 2016 року ПНДМНО Мазуренко С. В. на підставі договорів купівлі-продажу від 26 вересня 2016 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень та довідки Голосіївського районного суду м. Києва вбачається, що справа № 752/6527/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «НВП «Паралакс» про стягнення заборгованості за договором позики Голосіївським районним судом не розглядалась.

30 травня 2017 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 7 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із заявою про вступ у справу.

Протокольною ухвалою у судовому засіданні, яке відбулось 15 серпня 2017 року, суд постановив залучити Київську місцеву прокуратуру у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених судами позовних вимог.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом положень статей 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Тобто, віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючої майном особи з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі.

Застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

При цьому позов підлягає задоволенню лише за умови, якщо буде встановлено, що до суду за захистом своїх прав звертається особа, яка є власником майна, тобто на відповідній правовій підставі у встановленому чинним законодавством порядку набула право власності на спірне майно, а відповідач незаконно володіє таким майном.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що власником спірного нерухомого майна є ТОВ «НВП «Паралакс», яке придбало його на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ОСОБА_7 , тобто правомірно набуло права власності на нього й є законним власником. Позивач ніколи не укладав мирової угоди з ОСОБА_8 , що свідчить про відсутність відповідної правової підстави для переходу права власності до останнього й наявність підстав для витребування спірного нерухомого майна у ОСОБА_1 .

Разом із тим, судами під час розгляду справи не були враховані доводи Київської місцевої прокуратури № 7, яка вступила у справу в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного Університету, щодо того, що спірне нерухоме майно незаконно вибуло з державної власності, й, відповідно, не перевірена правомірність набуття права власності на нього ТОВ «НВП «Паралакс», що призвело до передчасного висновку щодо наявності підстав для задоволення пред`явленого віндикаційного позову.

Так, звертаючись до суду із вказаною заявою, прокурор наголошував на тому, що досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі документів, які не видавалися та не реєструвалися, спірне майно, яке є предметом позову у вказаній справі, незаконно вибуло з державної власності та було зареєстровано за ОСОБА_5 .

В подальшому спірне майно неодноразово відчужувалось на користь фізичних та юридичних осіб, у тому числі й на користь ТОВ «НВП «Паралакс».

На підтвердження своїх доводів прокурором було надано витяг з Єдиного державного реєстру об'єктів державної власності, з якого вбачається, що на час вступу прокурора у вказану справу, спірне майно по АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 перебуває на балансі Національного авіаційного університету.

Обґрунтовуючи вказану заяву, прокурором було зазначено, що відчуження спірного майна, яке перебуває у володіння держави, свідчить про порушення економічних інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету, за якими воно закріплено на праві господарського відання та перебуває у сфері управління.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій наведеному належної уваги не приділили до вирішення спору підійшли поверхнево та формально, що в свою чергу може свідчить про те, що оскаржувані судові рішення не можуть вважатися такими, що ухвалені відповідно до статей 263-265, 382 ЦПК України.

Під час розгляду справи заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 7 було подано клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року.

Відповідно до частини пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Аналогічні положення викладені у пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Звертаючись до суду із вказаною заявою прокурор обґрунтовував її тим, що у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 758/545/17 за позовом Київської місцевої прокуратури № 7 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Вказував, що предметом спору у вказаних справах є нерухоме майно, а саме: будівлі, які розташовані по АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , а відповідачем є одна й та ж особа - ОСОБА_1 .

Зазначав, що спірне майно вибуло з володіння держави на підставі документів, які не видавалися та не реєструвались, а у разі ухваленні рішення у справі, яка переглядається, на користь ТОВ «НВП «Паралакс» будуть порушені інтереси держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету, за якими воно закріплено на праві господарського відання та перебуває у сфері управління.

Разом із тим, згідно журналу судового засідання від 30 листопада 2017 року, місцевий суд дійшов висновку, що недоцільно зупиняти провадження у справі, попри те, що правовідносини є взаємопов'язаними, та не звернув уваги на об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи (№ 758/545/17), в якій вирішується спір щодо витребування майна на користь первісного власника, до набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній справі.

Під час апеляційного перегляду вказаної справи апеляційний суд на доводи апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не відреагував, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не виправив.

З урахуванням вказаного ухвалені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, оскільки суди не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірили доводи сторін і надані на їх підтвердження докази.

Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції неможливо.

Разом з тим, враховуючи, що допущені процесуальні недоліки можуть бути усунуті на стадії апеляційного перегляду, Верховний Суд, керуючись завданням цивільного судочинства та одним із основних принципів цивільного судочинства - розумність строків розгляду справи судом, дійшов висновку, що скасуванню відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає оскаржуване судове рішення апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, перевірити доводи прокуратури щодо вибуття спірного майна із державної власності з метою з`ясування правомірності підстав набуття ТОВ «НВП «Паралакс» права власності на спірні нежитлові приміщення, при цьому, врахувавши неможливість вирішення цієї справи до закінчення розгляду справи № 758/545/17, предметом розгляду в якій є вимоги первісного власника про витребування майна на його користь з чужого незаконного володіння.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Національного авіаційного університету задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович