Постанова

Іменем України

15 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 619/1339/16-ц

провадження № 61-13173св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. П., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , відділ реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області, Дергачівська міська рада Харківської області,

третя особа - Дергачівська державна нотаріальна контора

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року у складі судді Остропілець Є. Р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Пшенічної Л. В., Кіся П. В., Шаповал Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , відділу реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області, Дергачівської міської ради Харківської області, третя особа - Дергачівська державна нотаріальна контора, в якому зазначила, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 04 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2013 року, її бабусю - ОСОБА_3 оголошено померлою. Вона своєчасно не мала можливості подати заяву про прийняття спадщини, оскільки хворіла. Вважає, що пропустила строк з поважних причин. Просила визначити їй додатковий строк тривалістю один місяць для прийняття спадщини після смерті її бабусі - ОСОБА_3 , оголошеної померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року в позовних вимогах відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року залишено без змін.

Рішення судів мотивовані тим, що позивач не надала доказів про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі

У грудні 2016 року позивач ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не мала змоги подати до 18 жовтня 2013 року заяву до нотаріальної контори, оскільки хворіла, до того ж внаслідок неправильного визначення дати, з якої ОСОБА_3 була оголошена померлою, шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився у вересні, тобто майже на місяць раніше, ніж це мало бути відповідно до вимог закону.

Позиція інших учасників справи

У лютому 2019 року ОСОБА_2 подала до касаційного суду заперечення на касаційну скаргу, в якій просила рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року залишити без змін, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 619/1339/16-ц з суду першої інстанції.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 березня 2018 року матеріали цивільної справи № 619/1339/16-ц надійшли до Верховного Суду.

06 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що датою смерті ОСОБА_3 є дата постановлення апеляційним судом Харківської області ухвали від 18 квітня 2013 року, якою залишено без змін рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 04 березня 2013 року яким оголошено ОСОБА_3 померлою.

Таким чином, строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини сплинув 18 жовтня 2013 року.

Згідно довідки Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області станом на 02 липня 2016 року з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1 не зверталася.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Встановивши, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини після смерті бабки, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням того, що доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Доводи касаційної скарги не містять обґрунтованих посилань на порушення судами норм матеріального чи процесуального права, що у відповідності до статті 389 ЦПК України могло б бути підставою для скасування оскаржуваних рішень судів.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат