Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 751/10114/16-ц

провадження № 61-19721св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форвард",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2017 року у складі судді Овсієнка Ю. К. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Бобрової І. О., Мамонової О. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форвард" (далі - ПАТ "Банк Форвард") про визнання недійсним договору про надання та обслуговування платіжної картки.

Позов обґрунтовано тим, що 13 листопада 2013 року вона написала заяву до ПАТ "Банк Русский Стандарт ", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форвард", про укладення договору.

Позивач посилалась на відсутність її підпису під умовами та тарифами, які банк представляє як невід'ємні частини договору. Крім цього, на день підписання заяви від 13 листопада 2013 року вона не була ознайомлена з тарифами банку.

Відповідно до статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є умови договору, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору. Продавець не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України просила визнати недійсним договір про надання та обслуговування платіжної картки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання договору недійсним на підставі частини 1 статті 215 та статті 203 ЦК України. Спірний договір про надання та обслуговування платіжної картки № 11535-6330 укладений сторонами з досягненням всіх істотних умов договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їхнє волевиявлення було вільним і відповідало їхній волі.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, укладаючи договір, позичальник усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для неї зрозумілі, справедливі та відповідають її інтересам, додаткових вимог щодо його умов не заявляла та надалі виконувала ці умови, тобто погодилася на їх укладання саме на тих умовах, які передбачені вказаним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно не застосовані, вимоги статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", в яких йдеться про те, що несправедливими є умови договору, зокрема, про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору. Продавець не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Крім цього, на день підписання заяви від 13 листопада 2013 року вона не була ознайомлена з тарифами, які банк представляє як невід'ємні частини договору.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ПАТ "Банк Форвард", в яких банк просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 листопада 2013 року ПАТ "Банк Русский Стандарт", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форвард", отримав від ОСОБА_1 пропозицію, яка викладена в пункті 3 заяви № 110392988 - укласти договір про надання і використання платіжної картки (т. 2 а. с. 9-10).

Відповідно пункту 4.2 зазначеної вище заяви ОСОБА_1 погодилась, що акцептом (прийняттям) оферти (пропозиції) про укладення такого договору будуть дії банку з відкриття їй карткового рахунку, здійснені в межах строку для відповіді, зазначеного в пункті 6.2 цієї заяви, протягом 18 місяців з дати заяви.

Згідно з випискою за особовим рахунком від 03 березня 2017 року ПАТ "Банк Форвард" 19 грудня 2014 року відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 (т. 2 а. с. 11-33).

Умови кредитування та орієнтовна сукупна вартість кредиту за кредитною карткою містяться у довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, зокрема, умови про строк, суму та мету кредиту, форму кредитування, тип процентної ставки, кількість платежів, процентну ставку, разову комісію, комісію за зняття готівки (т. 2 а. с. 44).

Відповідно до пункту 14 заяви від 13 листопада 2013 року № 110392988 своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила, що вона розуміє і погоджується з тим, що умови по картам та кредитам, що є складовими та невід'ємними частинами договору про картку та кредитного договору відповідно, розміщуються у відповідних розділах веб-сайту банку в мережі Інтернет; крім того, вона зобов'язалась регулярно звертатись до банку шляхом відвідування відповідних розділів веб-сайту банку в мережі Інтернет за отриманням відомостей про умови по картам та умови по кредитам, а також за отриманням відомостей про зміни та доповнення, що мали місце у вищезазначених умовах.

Згідно з наказом від 15 січня 2016 року № 16 у ПАТ "Банк Форвард" затверджено та введено в дію тарифи та параметри кредитно-карточних продуктів для реалізації, зокрема за кредитною картою "Форвард 55 %" (т. 2 а. с. 45-46). У зазначених тарифах змінено розмір мінімального платежу - 7 % від заборгованості за договором на дату розрахунку, проте не менше ніж ~money0~ та не більше суми існуючої заборгованості за договором.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 203 ЦК України передбачено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зазначеною нормою передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

~law28~ визначені підстави для визнання правочину недійсним.

Згідно з частинами 1 , 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 -3 , 5 та 6 статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

~law29~ судам роз'яснено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач була ознайомлена з тарифами банку, оскільки за умовами пункту 8 заяви-оферти від 13 листопада 2013 року банк у повному обсязі повідомив ОСОБА_1 про порядок обчислення процентних доходів, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій, предмет кожної сукупної послуги, обґрунтування вартості супутньої послуги, правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, фінансові умови договору про картку міститься також в умовах по картках. ОСОБА_1 погодилась з тим, що з тарифами по картках ознайомлена та погоджується з ними, їх зміст розуміє і зобов'язується дотримуватись її положення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк