Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №713/1092/16-ц Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №713/10...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 713/1092/16-ц

провадження № 61-13545св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач);

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Коритненська сільська рада Вижницького району Чернівецької області,

третя особа - орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2016 року у складі судді Пилип`юка І. В. та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 29 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю.

Позовну заяву мотивовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року № НОМЕР_2 вона є власником земельної ділянки площею 0,1547 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована по АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка та житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами 1957 року побудови на праві власності належали її батькам: ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На земельній ділянці по АДРЕСА_1 також розташовані житловий будинок під літ. «Г», літня кухня літ. «Д», сарай літ. «Е», які відповідно до довідки Вижницького районного бюро технічної інвентаризації самочинно збудовані її матір`ю ОСОБА_7

У будинку під літ. «Г» на цей час проживає ОСОБА_2 , яка вважає, що самочинні будівлі належать їй, оскільки побудовані нею під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 , який був укладений 12 травня 2000 року та розірваний рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 березня 2014 року.

ОСОБА_2 (колишня дружина брата) та ОСОБА_4 (брат) перешкоджають їй вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною їй на праві власності земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою загальною площею 0,1547 га, яка належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 об`єктів самочинного будівництва будинку під літ. «Г» та прилеглих господарських споруд під літ. «Д», «Е», «Ж»; заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, які порушують її право власності на вказану земельну ділянку.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, третя особа - орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Позовну заяву мотивовано тим, що вона та її колишній чоловік ОСОБА_4 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка була надана ОСОБА_4 рішенням Коритненської сільської ради від 05 березня 1997 року № 14, протягом 2000-2005 років побудували житловий будинок літ. «Г», літню кухню літ. «Д», сарай літ. «Е», убиральню літ. «Ж».

Рішення 36-ої сесії VI скликання Коритненської сільської ради від 23 січня 2015 року № 14-36/2015 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчують право на земельні ділянки» прийняте з порушенням вимог закону, оскільки дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку надавався ОСОБА_5, а не ОСОБА_7 , яка стала власником спірної ділянки. Крім того, на земельній ділянці на момент прийняття вказаного рішення були розташовані будівлі і споруди, які не належали ОСОБА_7

У зв`язку з незаконністю рішення, на підставі якого виготовлялися правовстановлюючі документи на землю, також є незаконними свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку від 27 травня 2015 року та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила визнати незаконним та скасувати рішення 36-ої сесії VI скликання Коритненської сільської ради від 23 січня 2015 року № 14-36/2015 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчують право на земельні ділянки»; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 травня 2015 року, яке посвідчує право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,1547 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року, видане державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори, згідно з яким до ОСОБА_1 перейшло право власності на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення 36-ої сесії VI скликання Коритненської сільської ради від 23 січня 2015 року № 14?36/2015 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчують право на земельні ділянки» прийняте з дотриманням вимог закону і без порушення прав осіб.

У зв`язку з наведеним вище відсутні підстави і для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку від 27 травня 2015 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що знесення самочинного будівництва відповідно до положень частини сьомої статті 376 ЦПК України є крайнім заходом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна скасовано.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна задоволено.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, загальною площею 0,1547 га, яка належить їй на праві власності та знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом знесення ОСОБА_1 об`єктів самочинного будівництва, а саме житлового будинку літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», сараю літ. «Е», убиральні літ. «Ж», які розташовані по АДРЕСА_1 , за рахунок відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спірна прибудова є самовільною, її побудовано без відповідних дозвільних документів, вона створює позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, тому підлягає знесенню. ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що відповідач ОСОБА_4 набув право власності чи право користування земельною ділянкою, яка була надана йому рішенням Виконавчого комітету Коритненської сільської Ради народних депутатів від 05 березня 1997 року № 14.

В іншій частині, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що рішенням 36-ої сесії VI скликання Коритненської сільської ради від 23 січня 2015 року № 14-36/2015, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27 травня 2015 року, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року порушено законні права чи інтереси ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 .

Короткий зміст касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Виконавчого комітету Коритненської сільської ради народних депутатів від 05 березня 1997 року № 14 ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 0,25 га та вирішено погодити будівництво індивідуального житлового будинку на присадибній ділянці батька ОСОБА_5. Перед початком будівництва житлового будинку літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», сараю літ. «Е» батьки чоловіка, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечували проти будівництва. Площа житлового будинку літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», сараю літ. «Е» та вбиральні літ. «Ж» не перевищує розміру площі 0,25 га, виділеної рішенням Виконавчого комітету Коритненської сільської ради народних депутатів від 05 березня 1997 року. З 2000 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та їхня донька ОСОБА_3 , не порушуючи прав інших осіб, користуються та розпоряджаються зазначеними приміщеннями. Батьки чоловіка ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та органи місцевого самоврядування протягом цього часу до них з претензіями не зверталися. Знесення самочинного будівництва відповідно до положень частини сьомої статті 376 ЦПК України є крайнім заходом. Також судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки тому, що ОСОБА_4 на даний час проживає за кордоном. Житловий будинок під літ. «Г» є єдиним житлом її та її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 28 березня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, третя особа - орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій установлено, що земельна ділянка та житловий будинок АДРЕСА_1 1957 року побудови на праві власності належали ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 127-130).

Рішенням Виконавчого комітету Коритненської сільської ради народних депутатів від 05 березня 1997 року № 14 ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 0,25 га та вирішено погодити будівництво індивідуального житлового будинку на присадибній ділянці батька ОСОБА_5 (а. с. 82).

На адвокатський запит від 10 липня 2015 року № 20/ц відділом містобудування та архітектури Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області 20 липня 2015 року № 91 надано відповідь, що в «журналах реєстрації видачі будівельних паспортів» реєстрація будівельного паспорта на будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відсутня (а.с. 98).

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого комунальним підприємством «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації», станом на 16 червня 2014 року на будинок по АДРЕСА_1 , крім житлового будинку літ. «А» (1957 року побудови), сараю літ. «Б» (1965 року побудови), сараю літ. «В» (1965 року побудови), також графічно зображені на плані земельної ділянки житловий будинок літ. «Г» (2000 року побудови), літня кухня літ. «Д» (2000 року побудови), сарай літ. «Е» (2000 року побудови), убиральня літ. «Ж» (2000 року побудови) (а.с. 54 -56).

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано за ОСОБА_7 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10-14).

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням 36-ої сесії VI скликання Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 23 січня 2015 року № 14-36/2015 надано ОСОБА_7 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, на якій розміщений житловий будинок та господарські споруди, відповідно до рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2014 року № 713/2104/14-ц (а.с. 65).

02 квітня 2015 року Комунальним підприємством «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» надіслано Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області та сільському голові Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області повідомлення № 11 про те, що по АДРЕСА_1 самочинно збудовані ОСОБА_7 житловий будинок літ. «Г», літня кухня літ. «Д», сарай літ. «Е», що підтверджується його копією (а.с. 23).

27 травня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області Ткач В. В. за ОСОБА_7 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1547 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 травня 2015 року (а.с.74).

У відповідь на адвокатський запит щодо виготовлення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 будівельних паспортів Виконавчий комітет Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 18 червня 2015 року № 830 повідомив, що відомості у Виконавчому комітеті сільської ради про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 виготовляли будівельний паспорт на будівництво житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та отримували дозвіл на виконання будівельних роботі за вказаною адресою відсутні (а.с. 124).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області про скасування державної реєстрації (справа № 824/33/16-а) позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано Реєстраційну службу Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на літню кухню літ. «Д», сарай літ. «Е», убиральню літ. «Ж» у складі об`єкта нерухомого майна, яке знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 68-72).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1547 га по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 08 червня 2016 року до складу спадщини після смерті ОСОБА_7 входить земельна ділянка площею 0,1547 га із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та житловий будинок літ. «А», з належними до нього сараями літ. «Б» і літ. «В», які розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року ОСОБА_1 успадкувала житловий будинок після смерті ОСОБА_7 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи зі змісту частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з таких умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Положеннями частини сьомої статті 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилалася на те, що з 2000 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_9 (батька чоловіка) та ОСОБА_7 (матері чоловіка) почали будівництво житлового будинку під літ. «Г» з господарськими будівлями і спорудами: літньої кухні літ. «Д», сараю літ. «Е», убиральні літ. «Ж», на присадибній ділянці батька чоловіка.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Коритненської сільської ради народних депутатів від 05 березня 1997 року № 14 ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 0,25 га та вирішено погодити будівництво індивідуального житлового будинку на присадибній ділянці ОСОБА_9 (а. с. 82).

Вказане рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не визнане недійсним, тобто є чинним.

Відповідно до встановлених обставин та наявних матеріалів справи відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 здійснювали у період 2000-2005 років будівництво житлового будинку літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», сараю літ. «Е», які розташовані по АДРЕСА_1 . У силу положень частини першої статті 376 ЦК України це будівництво відноситься до самочинного будівництва, оскільки здійснювалось на земельній ділянці, яка не була їм для цього відведена, був відсутній належний дозвіл на будівництво, був відсутній належним чином затверджений проект, хоча під час будівництва не були допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Площа спірного житлового будинку літ.«Г» з господарськими будівлями і спорудами: літньою кухнею літ. «Д», сараєм літ. «Е», убиральнею літ. «Ж», не перевищує розмірів, визначених рішенням Виконавчого комітету Коритненської сільської ради народних депутатів від 05 березня 1997 року № 14, а саме 0,25 га.

З наданих позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог доказів судом першої інстанції не було встановлено, що позивачкою використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення до відповідальності ОСОБА_4 і ОСОБА_2 Крім цього, під час розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження належними і допустимими доказами доводи ОСОБА_1 про те, що відповідачка ОСОБА_2 відключила від житлового будинку, позначеному на плані літ. «А», та інших об`єктів світло і газ, не пускає її на подвір`я та чинить їй безпідставно перешкоди у користуванні її земельною ділянкою та її житловим будинком.

Отже, за результатами вирішення справи по суті суд першої інстанції, врахувавши доводи сторін справи, проаналізувавши та надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю слід відмовити. Колегія суддів вважає це рішення таким, що відповідає вимогам статті 213 ЦПК України 2004 року, а тому підстави для його скасування судом апеляційної інстанції були відсутні.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, третя особа - орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, підтриманим апеляційним судом, про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, третя особа - орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Судом першої інстанції установлено, що спірне рішення 36-ої сесії VI скликання Коритненської сільської ради від 23 січня 2015 року № 14?36/2015 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 межах населеного пункту с. Коритне, на якій розміщено житловий будинок та господарські споруди, відповідно до рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом (справа № 713/2104/14-ц), яке набрало законної сили, прийняте у межах повноважень та у спосіб, які передбачені ЗК України і Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до встановлених судами обставин та матеріалів справи, належні та допустимі докази того, що рішенням 36 сесії VI скликання Коритненської сільської ради №14-36/2015 від 23 січня 2015 року, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27 травня 2015 року, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08 червня 2016 року порушено законні права чи інтереси ОСОБА_2 та/чи неповнолітньої ОСОБА_3 , відсутні.

Відмова у задоволенні зустрічної позовної вимоги ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Коритненської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, третя особа - орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування потягла за собою, як правильно зауважив суд першої інстанції, і відмову в задоволенні похідних від неї вимог ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним та зустрічним позовами були належним чином оцінені, подані сторонами докази, точно встановлено обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права, а апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК Українисуд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права, тому це рішення необхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 29 листопада 2016 року скасувати.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2016 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст