Постанова

Іменем України

08 травня 2018 року

м. Київ

справа № 689/1486/15-ц

провадження № 61-24338св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , відділ Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, Ярмолинецька районна державна адміністрація Хмельницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року у складі судді Мазурчака В. М. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Пастощука М. М., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області та просив:

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 від 07 травня 2013 року на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області від 07 травня 2013 року, індексний номер 2146077;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 від 07 травня 2013 року на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_4 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області від 07 травня 2013 року, індексний номер 2151144.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 земельну ділянку загальною площею 0, 68 га по АДРЕСА_1 передано у приватну власність ОСОБА_2 На підставі вказаного рішення 07 травня 2013 року останній одержав два свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

29 квітня 2014 року вказане рішення скасовано рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, яким, крім іншого, встановлено порушення прав ОСОБА_1 як сусіднього землекористувача. Враховуючи викладене, свідоцтва про право власності на земельні ділянки та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер 3226945 від 07 травня 2013 року, на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0, 25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 55355268258.

Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно мерії НОМЕР_3, індексний номер 3235377 від 07 травня 2013 року, на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_4 , призначену для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 4307 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 5548386858.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорені свідоцтва про право власності ОСОБА_2 видані на підставі скасованого рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56, тому вказані свідоцтва про право власності також підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Оскільки рішення суду у даній справі є підставою для внесення реєстратором до державного реєстру прав записів про скасування державної реєстрації прав, у задоволенні позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області від 07 травня 2013 року, індексі номери НОМЕР_5 та 2151144, слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що права, свободи чи інтереси позивача ОСОБА_1 у даній справі не порушено, а відтак він є неналежним позивачем, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень та відмови у задоволенні позову.

При цьому, доводи касаційної скарги не містять посилань на незаконність рішень судів про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області від 07 травня 2013 року, а тому рішення в цій частині не переглядаються.

У червні 2017 року ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що рішенням Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 у власність ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 0, 68 га по АДРЕСА_1 .

На підставі цього рішення 07 травня 2013 року ОСОБА_2 видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_2 , та свідоцтво серії НОМЕР_3 про право власності на земельну ділянку площею 0, 4307 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4 .

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Таким чином, свідоцтво про право власності на земельну ділянку видається на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Рішенням Яромолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року у справі № 689/2829/13-ц визнано незаконним та скасовано рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0, 68 га по АДРЕСА_1 .

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року в частині визнання незаконним та скасування рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 залишено без змін.

Вказаним рішенням апеляційного суду встановлено, що за висновком експерта накладення меж займаних земельних ділянок на межі згідно виданих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідоцтв про право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 складає 0, 0849 га. Рішенням сьомої сесії Кадиївської сільської Ради народних депутатів 22-го скликання № 56 від 24 січня 1997 року порушено права ОСОБА_1 як власника нерухомого майна, оскільки межа і межові знаки земельної ділянки ОСОБА_2 проходять через цегляний сарай позивача, який є його приватною власністю. Відтак рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 не відповідає вимогам частин першої, четвертої, п`ятої, шостої статті 17 Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року, порушує права ОСОБА_1 та не може бути підставою для виникнення у ОСОБА_2 . права власності на земельні ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції), обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказують при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на обставини, встановлені у рішенні апеляційного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року у справі № 689/2829/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, ОСОБА_2 по скасування рішення та свідоцтва, зокрема порушення прав ОСОБА_1 як сусіднього землекористувача, доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки його права та інтереси оскаржуваними свідоцтвами про право власності на земельні ділянки не порушуються, колегія суддів відхиляє.

Встановивши, що оспорені свідоцтва про право власності на земельні ділянки видані на підставі рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56, яке скасоване рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року, суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування свідоцтв про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 07 травня 2013 року та серії НОМЕР_3 від 07 травня 2013 року.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року в оскарженій частині без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В. І. Крат