Постанова

Іменем України

7 березня 2018 року

м. Київ

справа № 157/353/16-ц

провадження № 61-5265 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., ЧернякЮ. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8;

представник позивачів - ОСОБА_9;

відповідачі: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_10;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 травня 2016 року у складі судді Гордійчука В. М.та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 1 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Мудренко Л. І., Антонюк К. І., Матвійчук Л. В.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2016 року ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, звернулися до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_10 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 8 листопада 2014 року ОСОБА_10, керуючи автомобілем «Chery Elara A21», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Т-03-08 сполученням Ратне - Камінь-Каширський - Любешів, за межами населеного пункту, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушивши Правила дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf», під керуванням ОСОБА_4, унаслідок чого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, лікування оплачували самостійно, відтак їм завдано майнової шкоди.

Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 5 листопада 2015 року ОСОБА_10 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка»).

У зв'язку з наведеним позивачі просили суд стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на користь: ОСОБА_4 - 1 936 грн 61 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної здоров'ю, та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; малолітньої ОСОБА_5 - 509 грн 05 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної здоров'ю, та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_6 - 1 702 грн 49 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної здоров'ю, та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; неповнолітньої ОСОБА_8 - 525 грн 10 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної здоров'ю, та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 травня 2016 року позов ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Уніка» на користь: ОСОБА_4 - 1 062 грн 61 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_6 - 388 грн 89 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5, - 211 грн 82 коп. на відшкодування майнової та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, - 235 грн на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди заподіяно шкоду здоров'ю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, оскільки страховим полісом, яким застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10, визначено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в межах 50 тис. грн, і за шкоду, заподіяну життю або здоров'ю, встановлено в межах 100 тис. грн, а законом передбачено відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяної здоров'ю та життю потерпілого унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню зі страховика, становить 5 тис. грн кожному з позивачів.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 1 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Уніка» відхилено. Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 травня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 унаслідок дорожньо-транспортної пригодиотримали тілесні ушкодження і в силу частини першої статті 1167 ЦК України мають право на відшкодування завданої моральної шкоди, розмір якої визначено судом з урахуванням вимог розумності та справедливості.

У вересні 2016 року ПрАТ «СК «Уніка» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували положення статті 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки страховик здійснює відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 % страхової виплати, а не 5 % від ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну життю таздоров'ю потерпілого. Зобов'язання страховика про відшкодування моральної шкоди є частковим, оскільки ПрАТ «СК «УНІКА» своїми діями не завдавало шкоди позивачам, а несе відповідальність в межах відповідних лімітів за дії страхувальника. Ліміт відшкодування моральної шкоди страховиком визначено Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В іншій частині судові рішення не оскаржуються ні відповідачем, ні позивачами, тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що 8 листопада 2014 року ОСОБА_10, керуючи автомобілем «Chery Elara A21», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Т-03-08 сполученням Ратне - Камінь-Каширський - Любешів, за межами населеного пункту, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушивши підпункт б) пункту 2.3, пункти 12.1, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf», під керуванням ОСОБА_4

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen Golf» ОСОБА_4 та пасажири ОСОБА_5, ОСОБА_8 отримали легкі тілесні ушкодження, а потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, що по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Вироком Камінь-Каширського районного суду від 5 листопада 2015 року ОСОБА_10 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, та призначено покарання - чотири місяці арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки та шість місяців.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України 2004 року вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 23 ЦК України, частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 лютого 2014 року № АС/9585915 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 застрахована у ПрАТ «СК «Уніка», строк дії полісу з 28 лютого 2014 року по 27 лютого 2015 року включно, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю або здоров'ю, встановлено в межах 100 тис. грн, за шкоду, заподіяну майну в межах 50 тис. грн, розмір франшизи - 0.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно з частиною першою пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (стаття 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вирішуючи спір, суди дійшли правильного висновку про те, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6зазнали тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, унаслідок чого вони понесли витрати на лікування, розмір яких підтверджено належними доказами, відтак наявні підстави для стягнення з ПрАТ «СК «Уніка» страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з їх лікуванням.

Разом з тим, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суди не врахували, що статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а не від ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров'ю.

При цьому згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частиною четвертою 4 статті 10 ЦПК України 2004 року суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У пунктах 1, 2 частини шостої статті 130 ЦПК України 2004 року передбачено, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд уточнює позовні вимоги та вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Позивачі, обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, посилалися на завдання їм фізичного болю та страждань, яких вони зазнали у зв'язку з ушкодженням здоров'я; душевних страждань, яких вони зазнали через протиправну поведінку щодо них.

Пред'являючи позов, позивачі зазначили відповідачами ПрАТ «СК «Уніка», ОСОБА_10 та просили суд стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на їх користь майнову та моральну шкоду.

Тобто, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем у справі є і ОСОБА_10, винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, проте районний суд не уточнив, які саме вимоги пред'явлені до ОСОБА_10, тому в силу частини третьої статті 400 ЦПК України рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити частково.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 1 вересня 2016 року в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк