Постанова
Іменем України
05 червня 2020 року
м. Київ
справа № 711/2765/16-ц
провадження № 61-10574св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Закрите акціонерне товариство «АТП-2361»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «АТП-2361» про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що працював в автоколоні № 2301 Черкаського міжколгоспбуду (зараз ЗАТ «АТП-2361») з 1972 року.
За час роботи пройшов шлях від старшого інженера до директора автотранспортного підприємства №2301 - після реорганізації №92361 об`єднання «Черкасоблагробуд», а потім і голови правління ЗАТ «АТП-2361».
Останній раз був обраний на посаду голови правління загальними зборами ЗАТ «АТП-2361» в 2006 році.
23 лютого 2011 року ОСОБА_1 захворів і знаходився на лікуванні до 08 червня 2011 року. Останнього дня був направлений на огляд у МСЕК. 09 червня 2011 року був визнаний непрацездатним за станом здоров`я та інвалідом II групи.
В подальшому ОСОБА_1 дізнався, що з підприємства його було звільнено за прогул, чим його честь та гідність були принижені, а ділова репутація зруйнована. Образа була великою, фізичний стан різко почав погіршуватися.
Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх порушених трудових прав до Придніпровського районного суду м. Черкаси із відповідним позовом.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 жовтня 2015 року у справі №711/116/15-ц, провадження №2/711/705/15 в поновленні ОСОБА_1 на посаді голови правління закритого акціонерного товариства «АТП-2361» м. Черкаси - відмовлено, змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з пункту четвертого статті 40 КЗпП України - звільнення за прогул без поважних причин на пункт другий статті 40 КЗпП України - невідповідність займаній посаді внаслідок стану здоров`я, яке перешкоджає продовженню даної роботи з 09 червня 2011 року.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25 грудня 2015 року у справі №22-ц/793/2816/2015 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними рішення наглядової ради від 06 жовтня 2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ЗАТ «АТП-2361» та наказ виконуючого обов`язки голови правління ОСОБА_2 від 06 жовтня 2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ЗАТ «АТП-2361», поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 06 жовтня 2011 року.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2015 року у справі N9711/12164/13-4, провадження №2/711/314/15 задоволено позов ОСОБА_1 до ЗАТ «АТП-2361» про зобов`язання вчинити дії, видати трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи, зобов`язано ЗАТ «АТП- 2361» видати ОСОБА_1 , трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи.
На початку лютого 2015 року відповідач цінним листом надіслав копію наказу про звільнення та дублікат трудової книжки. У тексті наказу №35-к від 06 жовтня 2011 року «Про звільнення голови правління з займаної посади» зазначено: «Наказую: В зв`язку з невиходом на роботу, при неодноразовому надсиланні листів з повідомленням, про те щоб явився чи письмово повідомив про причину відсутності на підприємстві та в зв`язку з рішенням наглядової ради №2 від 06 жовтня 2011 року звільнити ОСОБА_1 з займаної посади голови правління підприємства по ст.40 ч.4 КЗпП України (за прогули)».
Вважаючи своє звільнення із посади голови правління підприємства за прогули незаконним, таким, що суттєво порушує його трудові права, ОСОБА_1 з метою їх захисту звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом про поновлення на роботі та згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ЗАТ «АТП-3261» про поновлення на роботі було відмовлено.
Проте, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції від 14 грудня 2016 року було скасовано і ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ЗАТ «АТП 2361» з 07 жовтня 2011 року.
Посилаючись на те, що його незаконне звільнення призвело до суттєвих моральних страждань, які полягали в приниженні честі та гідності позивача самим фактом звільнення за прогули, таємністю цього звільнення, тривалістю приховування самого факту звільнення, руйнуванням ділової репутації шляхом внесення відповідного запису в трудову книжку, розголошенням інформації про звільнення підлеглим, втраті нормальних життєвих зв`язків та необхідністю прикладення додаткових зусиль до організації життя та необхідністю доведення в 67 років як перед відповідачем, так і перед підлеглими, що він порядна і достойна людина, хоче і може працювати, але до цього дня в трудовій книжці існує запис про звільнення за прогул, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх порушених немайнових прав до Придніпровського районного суду м. Черкаси із даним позовом та просив ухвалити судове рішення, яким стягнути із ЗАТ «АТП-2361» на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням 391 365,00 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені по справі судові витрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду жодних доказів неправомірності дій відповідача, що призвели до спричинення йому моральної шкоди, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідача та негативними наслідками в житті ОСОБА_1 , як не надано і доказів того, в чому саме полягає заподіяна позивачеві немайнова шкода та не обґрунтовано розмір її відшкодування - 391 365,00 грн., який визначений самим позивачем для стягнення із ЗАТ «АТП-2361» на його користь.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року скасовано рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ «АТП-2361» про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням задоволено частково. Стягнуто із ЗАТ «АТП-2361» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ЗАТ «АТП-2361» на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року, постановленого за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , було скасовано рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «АТП-2361» про поновлення на роботі і ухвалено нове, яким заявлені позовні вимоги задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 07 жовтня 2011 року. Оскільки вказаним рішенням було встановлено факт порушення трудових прав позивача внаслідок його незаконного звільнення з посади голови правління ЗАТ «АТП-2361», колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_1 окрім часткового відновлення порушеного права у вигляді поновлення його на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361», має право на відшкодування і моральної шкоди, як відшкодування понесених ним втрат немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку з посяганням на його трудові права та інтереси, порушенням нормального способу та укладу свого життя і необхідністю прикладення суттєвих додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить змінити вказане судове рішення стягнувши із ЗАТ «АТП-2361»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за незаконне звільнення у сумі 391 365 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
05 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року.
24 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.
Згідно розпорядження від 16 квітня 2020 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подання судді Карпенко С. О. зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди при ухваленні рішень не оцінювали докази взагалі та не врахували: наявність у ОСОБА_1 II групи інвалідності на момент звільнення та тяжкість захворювання; тривалість часу, а саме 27 років перебування на посаді керівника підприємства; розмір заробітної плати під час керівництва підприємством (близько 1200 доларів США за місць роботи, а моральна шкода близько 150 доларів США); приховування відповідачем факту звільнення протягом тривалого часу (майже 4 роки); небажання нового керівництва надати трудову книжку і копію наказу про звільнення протягом тривалого часу (майже 4 роки); приниження перед людьми, оскільки у власників підприємства були всі правові підстави звільнити ОСОБА_1 за неявку на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, тобто на підставі пункту 5 частини 1 статті 40 КЗпП України - і законно, і гідно.
У порушення частини 4 статті 265 ЦПК України судом ці докази та аргументи не були вказані як відхилені, відповідно суд не надав мотивів їх відхилення. Аналогічно було вирішено питання судом щодо розрахунку ціни позову та його аргументації. Всупереч вищеозначеній нормі права ці докази та аргументи не знайшли мотивованої оцінки суду, а розмір моральної шкоди був визначений без жодного мотиву чи аргументу.
Крім цього, неправильне застосування норм процесуального права відбулася через ухвалу суду від 19 грудня 2017 року, якою судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до копії дублікату трудової книжки НОМЕР_1, згідно наказу № 3 від 06 жовтня 2011 року згідно протоколу № 2 засідання наглядової ради ЗАТ «АТП-2361» звільнений з займаної посади голови правління згідно з частиною 4 статті 40 КЗпП України (за прогул).
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2016 року скасовано та позов ОСОБА_1 до ЗАТ «АТП-2361» (в подальшому перейменовано на ПрАТ «АТП-2361») про поновлення на роботі задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 07 жовтня 2011 року.
Вказаним рішенням встановлено, що підстави (причини) для звільнення позивача із займаної посади, передбачені частиною 1 статті 40 КЗпП мали місце, оскільки позивач в період з 23 лютого 2011 року 06 жовтня 2011 року не з`являвся на роботі, тобто був відсутній понад 7 місяців підряд. Проте, при розірванні з позивачем трудового контракту було допущено порушення встановленого порядку прийняття відповідного рішення виконавчим органом підприємства, а саме голови правління ОСОБА_2 , відповідно до наказу від 06 жовтня 2011 № 35-к, винайшов за межі своїх повноважень, оскільки не мав права звільняти голову правління товариства.
Показами свідків та наданих копій виписок історій хвороби № 3088 Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, консультативного висновку від 06 грудня 2011 року Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру, встановлено, що ОСОБА_1 31 липня 2000 року переніс тяжку черепно-мозкову травму, лікувався у нейрохірургії, 11 днів знаходився у комі, 22 листопада 2011 року був викликаний на допит в супроводженні працівників УБОЗ, переніс стрес. У зазначеному консультативному висновку зазначено, що з ОСОБА_1 контакт непродуктивний, на питання не відповідає погляд розгублений та встановлений діагноз стійкі залишкові явища перенесеної тяжкої ЧМТ (2000 р.)
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.
Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням з посади голови правління ЗАТ «АТП-2361», розмір якої відповідає вимогам розумності і справедливості.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду апеляційної інстанції не впливають та фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
С. Ю. Мартєв
В. М. Сімоненко