Постанова

Іменем України

05 червня 2020 року

м. Київ

справа № 6/2515/419/2012

провадження № 61-1165св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «АльфаБанк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі судді Висоцької Н. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог, рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» (далі - ПАТ «Альфа Банк») звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 червня 2011 року по третейській справі № 2155-6/375/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2012 року заяву ПАТ «Альфа Банк» про видачу виконавчого документа задоволено. Видано ПАТ «Альфа Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 червня 2011 року, винесеному третейським суддею Нечай М. В. у третейській справі № 2155-6/375/11 за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 422 586,30 грн за кредитним договором та судових витрат у сумі 100,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» судовий збір у розмірі 8,50 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2012 року відмовлено з підстав, визначених частиною першою статті 358 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду нормами цивільного процесуального законодавства не передбачене.

Аргументи учасників справи

10 січня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати та повернути справу до Чернігівського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25 грудня 1997 року № 9-зп

у справі за зверненням жителів міста Жовті Води, проаналізувавши норми статті 293 ЦПК України 2004 року та пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України дійшов висновку про можливість апеляційного оскарження судового рішення у випадках, коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження. Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року № 1-30/2010.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду ПАТ «Альфа Банк» не подало.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНАЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією

з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України (в редакції, чинній на момент апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції) ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Статтею 353 ЦПК України (в редакції, чинній на момент апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції) оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду не передбачене.

Відповідно до частини першої, третьої статті 487 ЦПК України (в редакції чинній на момент апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції) за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення. Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Верховного Суду, який уповноважений розглядати таку апеляційну скаргу як суд апеляційної інстанції у порядку, передбаченому ЦПК України.

Статті 293 389-11 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали суду першої інстанції) також не передбачали оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 17 лютого 2016 року № 6-2743цс15, та

з висновками постанови Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі

№ 755/7381/15-ц (провадження № 61-10577св19).

При цьому, відсутність можливості оскарження зазначених ухвал не призводить до позбавлення або звуження права особи, оскільки ЦПК України надає стороні третейського спору право оскаржити рішення третейського суду (стаття 454 ЦПК України) та/або подати заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (стаття 432 ЦПК України). Тому колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що ЦПК України не містить прямої заборони на оскарження ухвали суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, апеляційний суд зробив правильний висновок, що ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2012 року про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат