Постанова

Іменем України

04 червня2020 року

м. Київ

справа № 463/3406/16-ц

провадження № 61-14113св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2019 року у складі судді Леньо С. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Струс Л. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про виділ частки у майні, стягнення грошової компенсації.

Позов мотивований тим, що 17 грудня 2008 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради видала розпорядження № 1230, яким надала дозвіл на проведення реконструкції горища під мансардні приміщення квартири АДРЕСА_1 , співвласниками якої є відповідачі. Вищевказане розпорядження оскаржили в суді власники квартири № 1 : ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 Личаківська районна адміністрація пунктом 2 вищезазначеного розпорядження дозволила здійснити реконструкцію горища під мансардні приміщення квартири відповідачів, а пунктом 3.1. зобов`язала власника квартири № 2 погодити реконструкцію із власником квартири № 1 . Замість того, щоб узгодити таку реконструкцію відповідачі звернулись до суду з позовом про скасування пунктів 3.1, 3.4, однак в задоволенні такого позову їм було відмовлено. Горище, яке реконструйовано під мансарду є спільним приміщенням співвласників будинку, однак внаслідок дій відповідача позивач та його сім`я позбавлені можливості користуватись таким приміщенням.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив виділити частку майна, що є у спільній сумісній власності, а саме, горища будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів грошову компенсацію 142 292,00 грн вартості 1/2 частки горища.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, в позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про виділ частки у майні, що є спільною сумісною власністю, а саме горища будинку АДРЕСА_1 , стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини горища, відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 25 вересня 2018 року у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Судові рішення мотивовані тим, що захист прав позивача можливий виключно у випадку, якщо буде доведено, що реконструкція, в тому числі процедура надання дозволу, проведені з порушенням вимог чинного законодавства і такі обставини потягли за собою порушення прав та інтересів позивача.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У липні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Личаківського районного суду від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач набув права володіти горищем в будинку АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності разом з приватизацією квартири. Відповідачі безпідставно володіють спірним горищем. Виділ частки майна в натурі або укладення договору про виділ у натурі частки з нерухомого майна є неможливим. Про розгляд справи апеляційним судом 03 червня 2019 року позивач не був повідомлений, в слуханні справи участі не брав.

Аргументи інших учасників справи

У вересні 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 надали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін. Відзив мотивований тим, що витрати, пов`язані з реконструкцією несли суто відповідачі, тоді як позивач фінансової участі не приймав. Позивач по суті просить стягнути грошові кошти, які є вартістю будівельно-монтажних робіт і які не можуть вважатися компенсацією частки у спільній сумісній власності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 463/3406/16-ц, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.

У серпні 2019 року справа 463/3406/16-ц надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року розгляд справи призначено на 23 травня 2019 року 14 год. 30 хв.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що 03 червня 2019 року Львівським апеляційним судом була прийнята оскаржена постанова.

Відомості про відкладення розгляду справи 23 травня 2019 року та належне повідомлення позивача про судове засідання апеляційного суду, яке відбулося 03 червня 2019 року, в матеріалах справи відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення апеляційного суду постановлені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року скасувати.

Справу № 463/3406/16 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат