Постанова

Іменем України

03 травня 2018 року

м. Київ

справа № 213/3119/16-ц

провадження № 61-11384св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»,

третя особа - Криворізьке Центральне обʼєднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року у складі судді Алексєєва О. В. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»), третя особа − Криворізьке Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Криворізьке ЦОУПФ України Дніпропетровської області), про визнання наявності необхідного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання видати уточнюючу довідку на підтвердження пільгового стажу.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 з 29 червня 1992 року по теперішній час працює повний робочий день на ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»на посаді помічника машиніста електровоза управління залізничного транспорту, що передбачено списком № 1 у виробництві - гірничі роботи.

15 вересня 2016 року позивач звернувся до Криворізького ЦОУПФ України Дніпропетровської області із заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак Рішенням комісії для розгляду питань, пов'язаних із призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю пільгового стажу роботи.

Позивач з зазначеним підрахунком не погоджується, зазначає що відповідно до його підрахунку на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком він мав пільговий стаж 25 років 0 місяців 6 днів, звертався до відповідача щодо невключення деяких періодів роботи до пільгового стажу.

02 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до відповідача стосовно правомірності не включення деяких періодів роботи до пільгового стажу, на що 29 листопада 2016 року отримав відповідь про те, що згідно акта перевірки табелів обліку робочого часу позивача у період з 29 червня

1992 року по теперішній час встановлено, що за весь період трудової діяльності він виконував роботи поза межами кар'єру і відвалів завглибшки 150 м. і глибше протягом 1 року 4 місяців 24 днів. Вказаний стаж не може бути зарахований до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

ОСОБА_4 вважаючи незаконним рішення відповідача щодо неможливості зарахування всього періоду його трудової діяльності до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», просив зобов'язати ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»видати уточнюючу довідку для підтвердження спеціального трудового стажу, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, за якою включити до пільгового стажу роботи ОСОБА_4 весь період з 29 червня 1992 року по 15 вересня 2016 року, що дає право на призначення пенсії за віком згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа − Криворізьке ЦОУПФ України Дніпропетровської області, про визнання наявності необхідного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання видати уточнюючу довідку на підтвердження пільгового стажу відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту, що він має загальний пільговий стаж для виникнення у нього права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, оскільки період зайнятості позивача поза межами кар'єру до стажу, який дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, не входить.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня

2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

18 січня 2018 року ОСОБА_4 через засоби поштового звʼязку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 має необхідний стаж, необхідний для виникнення у нього права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

30 березня 2018 року ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» через засоби поштового звʼязку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 рок залишити без змін.

31 березня 2018 року Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є правонаступником Криворізьке ЦОУПФ України Дніпропетровської області, через засоби поштового звʼязку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 рок залишити без змін.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктами 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (набрала чинності з 21 серпня 1992 року), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).

Посада помічника машиніста електровоза дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 за умови досягнення 50 років та при стажі роботи не менше 25 років.

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, встановили, що згідно акту перевірки табелів робочого часу б/н від

21 листопада 2016 року ОСОБА_4 був зайнятий повний робочий день на дільниці поза межами кар'єру завглибшки 150 м і глибше на відвалах за період з 29 червня 1992 року - 1 рік 4 місяці 24 дні. А тому висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим, оскільки період зайнятості позивача поза межами кар'єру до стажу, який дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, не входить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня

2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська