Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 456/3432/15-ц

провадження № 61-35343св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , Станківська сільська рада Стрийського району Львівської області,

треті особи: Управління Держкомзему у Стрийському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року у складі судді Гулкевича О. В. та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , Станківської сільської ради Стрийського району Львівської області, треті особи: Управління Держкомзему у Стрийському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації, у якому просили визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, площею 0,0252 га, розташовану на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625386400:02:001:007, видане ОСОБА_3 .

Свої вимоги обґрунтовували тим, що спірна земельна ділянка надана у власність ОСОБА_3 всупереч вимогам статті 83 Земельного кодексу України, оскільки вона охоплює частину дороги загального користування, що унеможливлює користування проїзною частиною дороги.

Посилаючись на викладене, просили позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, площею 0,0252 га, розташовану на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625386400:02:001:007, видане 07 лютого 2014 року ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що надана відповідачу земельна ділянка є частиною вулиці загального користування і не відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи, оскільки дорога загального користування лише межує зі спірною земельною ділянкою, що підтверджується генпланом с. Довге Стрийського району, який знаходиться у відділі архітектури.

Вважає, що суди першої та апеляційної інстанції помилково визнали недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, оскільки воно видане на підставі рішення публічного органу, а в його діях відсутня ознака протиправності.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , у якому просять оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Станківської сільської ради Стрийського району Львівської області, треті особи: Управління Держкомзему у Стрийському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Витребувано із Стрийського міськрайонного суду Львівської області зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Станківської сільської ради від 02 серпня 2013 року № 766 затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625386400:02:001:0071 з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,0252 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Довге Стрийського району Львівської області.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 лютого 2014 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,0252 га, розташованої на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625386400:02:001:0071, цільове призначення - для ведення сільського господарства.

Відповідно до викопіювання з генерального плану с. Довге Станківської сільської ради від 26 лютого 2002 року місце розташування спірної земельної ділянки знаходиться на вулиці загального користування.

Згідно з даними генерального плану с. Довге Станківської сільської ради, розробленого ТзОВ «Карпати АРХ-ПРОЕКТ» у 2013 році на замовлення Станківської сільської ради та затвердженого рішенням останньої від 29 листопада 2013 року № 843 та роз`яснень від 09 листопада 2016 року № 1-120-16, наданого ТзОВ «Карпати АРХ-ПРОЕКТ», земельна ділянка площею 0,0252 га надана ОСОБА_3 всупереч вимогам ДБН 360:92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.1.1-14:2012 за рахунок вулиці, ширина якої повинна становити 12 м, та території, передбаченої для зелених насаджень, загального користування з метою влаштування майданчиків для ігор, відпочинку та занять фізкультурою, господарських цілей, вигулювання собак та стоянки автомашин.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно генерального плану с. Довге Станківської сільської ради місце розташування спірної земельної ділянки знаходиться на вулиці загального користування.

Відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно пунктом а) частини четвертої статті 83 ЗК Українидо земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів.

Установивши, що передана у власність ОСОБА_3 спірна земельна ділянка, площею 0,0252 га, є частиною вулиці загального користування і не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку недійсним.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з висновками судів щодо оцінки зібраних доказів.

Інші доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Переоцінка доказів у справі відповідно до положень статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук