Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 757/25899/14

провадження № 51-4152ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Іваненка І.В.,

суддів Анісімова Г.М., Булейко О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Швидченко О.В.,

адвоката Задорожного О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Задорожного О.В. в інтересах ПП «Інкла-Київ» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України, та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 20 червня 2014 року у приміщеннях ПП «Інкла Київ» за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 19 , кв. 29, а саме: грошові кошти в сумі 120 335 грн, 10 000 доларів США, 46 390 євро, заборонивши розпоряджатися та користуватися цим майном.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Задорожного О.В. в інтересах ПП «Інкла-Київ» на ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року повернуто особі, яка її подала, оскільки її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає висновки апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, необґрунтованими. Вказує, що ухвалу слідчого судді від 11 вересня 2014 року було постановлено без участіособи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує. Про ухвалу, якою було накладено арешт, вони дізналися лише 30 травня 2019 року і в той же день звернулися з апеляційною скаргою, а тому вважає, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження

Адвокат підтримав подану скаргу.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованимКонституцією та законами України (ч. 2 ст.55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК України, де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ч. 3 ст. 399 КПК України).

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.

Апеляційний суд, відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу, зазначив, що оскаржуване рішення було ухвалене 11 вересня 2014 року, а 30 травня 2019 року захисник Задорожний О.В. подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу слідчого судді, тобто поза межами строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, передбаченого ч. 2 ст. 395 КПК України.

При цьому суд зазначив, що гроші були вилучені у приміщеннях ПП «Інкла Київ» ще 20 червня 2014 року, у зв`язку з чим власник майна мав достатньо часу для встановлення підстав вилучення його майна, отримання копії ухвали слідчого судді та звернення з апеляційною скаргою у встановлені КПК України строки, але цим правом ПП «Інкла Київ» не скористалося. Крім того, адвокат Задорожний О.В., який діє в інтересах підприємства, чітко не обґрунтував поважності причин пропуску встановленого кримінальним процесуальним законом строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а лише формально посилався на ст. 395 КПК Українияк на підставу для поновлення строку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Таке рішення щодо арешту майна мають право оскаржити підозрюваний, обвинувачений і треті особи (ч. 7 ст. 173 КПК України).

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

У частинах 2 та 3 статті 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року про накладення арешту на майно постановлена без участіособи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, і будь-які дані про отримання нею копії цього судового рішення в період до моменту подання апеляційної скарги в матеріалах провадження відсутні.

У апеляційній скарзі, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дотримання строків на апеляційне оскарження, захисник посилався на те, що зазначену ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно від 11 вересня 2014 року постановлено без його участі та участі представників ПП «Інкла-Київ», про судове рішення стало відомо лише 30 травня 2019 року та відразу було подано заяву на ознайомлення з матеріалами провадження й апеляційну скаргу.

Порушуючи вимоги статей 370, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції не перевірив зазначених доводів щодо дотримання строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, не навів відповідних мотивів та висновків щодо цього, тому його висновок про подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження та відсутність підстав для його поновлення є необґрунтованим, оскільки для обґрунтованого висновку щодо пропуску такого строку необхідно встановити, що між датою отримання судового рішення відповідною особою, за відсутності якої таке рішення було ухвалене, й датою подання апеляційної скарги минув передбачений законом строк на апеляційне оскарження.

Тому для ухвалення рішення про повернення апеляційної скарги з указаних підстав суд апеляційної інстанції повинен був обґрунтовано встановити дату отримання суб`єктом оскарження копії оскаржуваного рішення, що має бути належно підтверджено.

Однак апеляційний суд залишив це поза увагою, надавши перевагу припущенню про те, що указана в апеляційній скарзі дата отримання суб`єктом оскарження копії оскаржуваного рішення може не відповідати дійсності, не вказавши достатніх мотивів на спростування цього, а також і на обґрунтування того, яку дату отримання суб`єктом оскарження копії оскаржуваного рішення апеляційний суд убачає належно встановленою.

Тому, на думку колегії суддів, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката Задорожного О.В. в інтересах ПП «Інкла-Київ» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

І.В. Іваненко Г.М. Анісімов О.Л. Булейко