Постанова

5 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 343/2502/14-к

Провадження № 51 - 10294 ск 18

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Голубицький С. С., розглянувши касаційну скаргу прокурора Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури Попадинець О. В. на вирок Долинського районного суду від 3 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано - Франківської області від 12 вересня 2018 року відносно ОСОБА_3,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Постановою судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 грудня 2018 року відмовлено Попадинець О. В. у витребуванні кримінальної справи для перевірки в касаційному порядку та надано місячний строк для усунення недоліків. В постановібуло вказано на невідповідність касаційної скарги вимогам статей 350, 398 КПК України 1960 року.

Повторна касаційна скарга була направлена прокурором на адресу Верховного Суду в межах строку наданого на усунення, однак виявлені недоліки останньою не усунуто, оскільки подана нова скарга викладена в попередній редакції, тому, вважаю, що підстав для витребування кримінальної справи немає, виходячи з наступного.

Скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам ч. 4 ст. 350 КПК України 1960 року.

Так, відповідно до вказаної норми закону, в касаційній скарзі зазначається вказівка на те, в чому саме полягає незаконність судового рішення та доводи на її обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, підставами для скасування або зміни вироку та ухвали касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК України 1960 року).

Зазначених вимог Попадинець О. В. не дотрималася та в касаційній скарзі не зазначила, які саме норми кримінального чи кримінально-процесуального закону були порушені судами, що може потягнути за собою скасування судових рішень.

Обґрунтовуючи незаконність судових рішень, прокурор викладає свої міркування щодо фактичних обставин справи, вказує на неповноту та однобічність судового розгляду, по-суті оскаржуючи фактичні обставини справи, при цьому конкретні порушення закону, допущені судами, які відповідно до ст. 398 КПК України 1960 року, є підставами для скасування вказаних судових рішень, не наводить.

Як убачається із касаційної скарги Попадинець О. В., вона просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, тобто скасувати судові рішення через невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи.

Проте, посилаючись у скарзі на неповноту та однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, прокурором не враховано, що вказані обставини відповідно до вимог статей 367-369 КПК України 1960 року, є предметом перевірки виключно суду апеляційної інстанції. Можливість скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам справи нормами КПК України 1960 року не передбачена.

Окрім цього, Попадинець О. В. в касаційній скарзі повторно не зазначає конкретних порушень закону, які, на її думку, було допущено апеляційним судом (за аналогічними доводами сторони обвинувачення), попри те, що вирок був предметом перевірки в апеляційному порядку, а звідси, й немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.

Таким чином, касаційна скарга прокурора не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону № 2147-VIII від 03.10.2017

постановив:

Відмовити прокурору Попадинець О. В. у витребуванні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 для перевірки у касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С. С. Голубицький