ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2020 року

м. Київ

справа № 522/16059/19

провадження № 51-6317км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С.,

суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,

захисника Тараненка Ю. Г.,

прокурора Браїла І.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Тараненка Ю. Г. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги захисника Тараненка Ю.Г. в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на бездіяльність прокурора, в якій захисник просив суд скасувати постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання захисника, зобов`язати прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження № 12013170480000547, встановити прокурору процесуальний строк для прийняття такого рішення, а також зобов`язати його направити повідомлення в службу Національного центрального бюро Інтерполу про зняття з розшуку ОСОБА_1 ..

Вказане рішення захисник оскаржив в апеляційному порядку.

Суддя Одеського апеляційного суду ухвалою від 21 жовтня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Тараненко Ю . Г. просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На думку захисника, одноосібно вирішивши питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суддя апеляційного суду допустив істотні порушення вимог КПК, а його висновок про те, що ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, не відповідає вимогам статей 3, 8, 22, 55, 64 Конституції України.

Позиція учасників у суді касаційної інстанції

У судовому засіданні захисник Тараненко Ю. Г. касаційну скаргу підтримав.

Прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ст. 24 і ч. 3 ст. 392 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема і можливість оскаржити в апеляційному порядку рішення слідчого судді, але лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечити належне здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, держава має право встановлювати певні обмеження, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», рішення від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції», рішення від 08 січня 2008 року у справі «Скорик проти України»).

З матеріалів провадження вбачається, що 20 вересня 2019 року захисник Тараненко Ю. Г. в інтересах ОСОБА_1 подав до слідчого судді районного суду скаргу на бездіяльність прокурора, в якій просив суд скасувати постанову прокурора прокуратури Одеської області Рекеди Д. Ю. від 26 жовтня 2017 року про часткове задоволення його клопотання, зобов`язати прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження № 12013170480000547 відносно ОСОБА_1 , встановити прокурору процесуальний строк для прийняття такого рішення та зобов`язати останнього направити в службу Національного центрального бюро Інтерполу повідомлення про припинення розшуку ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2019 року у задоволенні скарги захисника відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням захисник Тараненко Ю. Г. подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

За правилами ч. 2 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 91 частини першої ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Зазначена ухвала слідчого судді місцевого суду, на яку захисник подав апеляційну скаргу, у вказаний перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку не входить.

Отже, висновок судді апеляційного суду в оспорюваній ухвалі про те, що ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2019 року про відмову в задоволенні скарги захисника Тараненка Ю. Г. на бездіяльність прокурора не підлягає оскарженню в апеляційному порядку ґрунтується на вимогах закону.

У цьому випадку постановивши рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника суддя апеляційного суду правомірно керувався вимогами ч. 4 ст. 399 КПК.

Під час перевірки оспорюваної ухвали судом касаційної інстанції істотних порушень вимог норм кримінального процесуального закону, які можуть тягнути за собою її скасування колегією суддів не встановлено.

Ухвала слідчого судді місцевого суду не є предметом касаційної перевірки відповідно до вимог ч. 4 ст. 424 КПК, про що зазначав касаційний суд в ухвалі про відкриття провадження від 24 грудня 2019 року, а тому доводи касаційної скарги захисника у цій частині судом касаційної інстанції не перевіряються.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

касаційну скаргу захисника Тараненка Ю. Г. залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Голубицький А. П. Бущенко Т. В. Шевченко