ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/9975/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 про повернення апеляційної скарги без розгляду

у справі № 904/9975/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтехпостачання"

до Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 у справі № 904/9975/17 (суддя Примак С.А.) заяву ТОВ "Продтехпостачання" про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Дніпровський електровозобудівний завод" прийнято до розгляду, зобов'язано учасників справи вчинити певні дії та призначено підготовче засідання.

Не погодившись із даною ухвалою суду першої інстанції від 04.12.2017 ДП "Дніпровський електровозобудівний завод" подано до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій заявник просить скасувати зазначену ухвалу господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 у справі №904/9975/17 апеляційну скаргу ДП "Дніпровський електровозобудівний завод" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 у даній справі повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 4 ст. 260 ГПК України.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом положення" не передбачено можливість оскарження ухвали суду першої інстанції про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду.

В касаційній скарзі ДП "Дніпровський електровозобудівний завод", просить зазначену ухвалу апеляційного суду від 26.10.2018 у справі № 904/9975/17 скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Дніпровський електровозобудівний завод".

Не погоджуючись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 ДП "Дніпровський електровозобудівний завод" посилається на неврахування судом апеляційної інстанції вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також на порушення апеляційним і судом норм процесуального права, а саме ст. 174, 288 ГПК України, при цьому за доводами скаржника, ухвала про залишення заяви без руху на адресу скаржника не надходила, про її існування скаржник дізнався лише після ознайомлення з матеріалами справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 21.11.2018 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Білоус В.В., Жуков С.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 27.11.2018 у зв'язку з перебуванням судді Жукова С.В. на лікарняному для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Білоус В.В., Пєсков В.Г.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Дніпровський електровозобудівний завод" в частині оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 у справі № 904/9975/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За ч. 2 ст. 254 ГПК України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з п.17 ч.1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом положення" передбачено, що ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Предметом апеляційного оскарження, як встановив у оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції, є ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Дніпровський електровозобудівний завод", зобов'язано учасників справи вчинити певні дії та призначено підготовче засідання.

Господарським процесуальним кодексом України та ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливості оскарження ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду, так як така ухвала суду першої інстанції забезпечує рух судового процесу, і не може оскаржуватись в апеляційному порядку окремо, що спростовує доводи касаційної скарги про зворотне.

Відтак, з урахуванням вище наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги ДП "Дніпровський електровозобудівний завод" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України.

Крім того, враховуючи обставини даної справи, посилання скаржника на рішення Європейського суду Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства", від 27.02.1980 у справі "Девір проти Бельгії", від 29.07.1998 у справі "Герен проти Франції", від 28.10.1998 у справі "Perez deRada Cavanilles проти Іспанії" є недоречним, оскільки право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України , суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 про повернення апеляційної скарги без розгляду у справі № 904/9975/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білоус В.В.

Пєсков В.Г.