Постанова КГС ВП від 26.05.2022 року у справі №923/984/21

Друк

Пошук

248

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року

м. Київ

Справа № 923/984/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

учасники справи не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2021

у складі колегії суддів: Аленіна О. Ю. - головуючого, Лавриненко Л. В., Мишкіної М. А.

у справі за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Фізична особа звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а саме через неможливість сплачувати наявну заборгованість, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

2. Суд першої інстанції за результатами підготовчого засідання відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та затвердив план реструктуризації боргів, визнавши останній таким, що відповідає вимогам КУзПБ, а заяву боржника - умовам реструктуризації.

3. Апеляційний господарський суд наведений висновок суду першої інстанції визнав помилковим, зазначивши, що поданий боржником та затверджений місцевим господарським судом план реструктуризації не відповідає вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним цією нормою.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:

- які підстави та умови застосування щодо боржника процедури реструктуризації боргів з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?

- який порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації заборгованості фізичної особи з урахування особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?

- чи вправі заявник повторно звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?

- чи має бути та які межі судового контролю при перевірці наявності підстав для застосування процедури реструктуризації й затвердження плану реструктуризації боржника з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?

- на кому лежить обов`язок доведення всіх умов та підстав для реструктуризації боргів боржника з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?

5. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника, виходячи з такого.

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

6. 19.07.2021 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, скаржник) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

7. В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 посилається на неможливість погашення заборгованості стягнутої з неї на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") згідно рішення суду від 23.10.2018 у справі № 648/1495/15-ц, яка виникла до дня введення в дію КУзПБ, за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

8. Як зазначає боржник єдиним способом її існування є матеріальна допомога сина ОСОБА_2 , який вахтово працює моряком на іноземних суднах та має місцем постійного проживання житловий будинок, що перебуває в іпотеці в забезпеченого кредитора, з урахуванням чого в нього наявний особистий інтерес допомагати матері у погашенні заборгованості за кредитом. Однак, враховуючи нестабільний вахтовий графік роботи на суднах, річний дохід ОСОБА_2 становить близько 6 000,00 дол. США, а тому погашення наявної в боржника заборгованості перед кредитором може бути здійснено лише за рахунок цих коштів.

9. За твердженням ОСОБА_1 , зважаючи на наведені обставини, вона має можливість погасити наявну заборгованість перед забезпеченим кредитором щомісячно не більше 5 000,00 грн протягом не менше десяти років.

10. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 (з урахуванням уточненої заяви від 04.08.2021 б/н) просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність та затвердити план реструктуризації заборгованості боржника.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

11. Відповідно до укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" кредитного договору від 28.08.2007 № НЕQ0G100000122 боржник отримала кредит на суму 24 000,00 доларів США з терміном погашення до 28.08.2037.

12. У зв`язку із частковим невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором 27.04.2015 ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом про стягнення з 27 803,17 дол. США, в тому числі 24 979,76 дол. США основного боргу, 1 402,06 дол. США відсотків за користування кредитом, 10 000,00 дол. США комісії, 76,43 дол. США пені, а також 11,50 дол. США та 1 323,41 дол. США штрафів.

13. Рішенням від 23.10.2018 Білозерський районний суд Херсонської області позов ПАТ КБ "Приватбанк" у справі № 648/1495/15-ц задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 26 381,82 дол. США та 2 152,60 грн пені.

14. 19.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, вимоги якої є предметом цього судового розгляду. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (з урахуванням уточненої заяви від 04.08.2021 б/н) ОСОБА_1 долучено договір купівлі-продажу домобудівлі, кредитний договір від 28.08.2007 HEQ0G100000122, договір іпотеки від 28.08.2007, рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 23.10.2018 у справі № 648/1495/15-ц, декларації про майновий стан боржника за 2018, 2019, 2020 роки, довідку про місце проживання, довідку АТ "Укрсиббанк" від 19.07.2021 про відкриті рахунки боржника, список кредиторів та боржників ОСОБА_1 , опис майна боржника, перелік майна боржника.

15. Згідно долученого боржником проекту плану реструктуризації боргу перед АТ КБ "Приватбанк" від 24.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 26 381,82 доларів США, що станом на 24.09.2021 по курсу НБУ складає 692 575,54 грн. З урахуванням можливості боржника погашати борг перед кредитором на суму не більше 5 000,00 грн на місяць, строк погашення заборгованості буде складати 141 місяць з моменту постановлення судом ухвали про реструктуризацію боргу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

16. Ухвалою від 24.09.2021 Господарський суд Херсонської області відкрив провадження у справі № 923/984/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів боржника, затвердив план реструктуризації боргів ОСОБА_1 такого змісту: заборгованість боржника перед АТ КБ "Приватбанк" становить суму 26 381,82 дол. США по курсу НБУ станом на 24.09.2021 26,252 грн за 1 дол. США, що еквівалентно сумі 692 575,53 грн з урахуванням можливостей боржника погашати борг перед кредитором на суму не більше 5 771,46 грн на місяць. Строк погашення заборгованості буде становити 120 місяців з моменту ухвалення судом ухвали про реструктуризацію боргу.

17. Ухвала суду першої інстанції мотивована підтвердженням матеріалами справи наявності у ОСОБА_1 боргу перед єдиним - кредитором АТ КБ "Приватбанк", який виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, що встановлено рішенням Білозерського районного суду від 23.10.2018 у справі № 648/1495/15-ц згідно якого стягнуто з боржника на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 26 381,82 дол. США основного боргу та 2 152,60 грн пені.

18. Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (житловим будинком), що є єдиним місцем проживання її сім`ї та перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора; в зазначеному будинку мешкає вона та її син - ОСОБА_2 ; боржник не має можливості здійснювати погашення заборгованості перед кредитором через скрутне фінансове становище; єдиним засобом для існування боржника є матеріальна допомога сина, який вахтовим методом працює моряком на іноземних суднах та його річний дохід становить близько 6 000,00 дол. США, частину з яких він готовий віддавати на погашення заборгованості перед кредитором; боржник, виходячи із зазначених обставин, має можливість погасити заборгованість по кредиту щомісячно в сумі 5 000,00 грн.

19. Крім того за наслідками дослідження наданих документів місцевим господарським судом враховано відсутність у боржника нерухомого майна, що належить йому на праві власності, а також нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці та доходів, які б могли надати йому можливість виконати грошові зобов`язання перед кредиторами. Згідно з відомостями, відображеними у деклараціях про майновий стан та довідках про доходи, доход сина боржника за 2018 - 2020 роки складає 492 000,00 грн, що значно менше наявних зобов`язань перед кредитором. Окрім того, встановлено відсутність у боржника непогашеної судимості за економічні злочини, а також відсутність статусу фізичної особи - підприємця.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

20. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.12.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.09.2021 у справі № 923/984/21 скасував та прийняв нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

21. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована невідповідністю плану реструктуризації боргів вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника через невідповідність поданої заяви ОСОБА_1 умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

22. Апеляційний господарський суд врахував, що ОСОБА_1 не надала суду, а матеріали справи не містять: жодних доказів, зокрема відомостей з державного реєстру прав, які б достеменно свідчили про відсутність іншого майна у боржника та про те, що житловий будинок, який передано в іпотеку АТ КБ "Приватбанк", є єдиним місцем проживання сім`ї боржника; доказів на підтвердження наявності/відсутності права власності на земельну ділянку, на якій розташований належний їй на праві власності житловий будинок.

23. Також суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що:

- з наданих боржником документів неможливо встановити обставини перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з боржником;

- боржник у порушення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не надала доказів на підтвердження розміру ринкової вартості житлового будинку в АДРЕСА_1 , який забезпечує вимоги АТ КБ "Приватбанк", що встановлений оцінювачем, визначеним кредитором;

- наявні матеріали справи взагалі не містять відомостей, які б свідчили про визначення кредитором оцінювача, укладення з ним договору на проведення оцінки майна боржника, що перебуває в іпотеці АТ КБ "Приватбанк" та відповідного звіту про оцінку майна боржника з висновком про вартість такого майна;

- боржник не надала жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед іншими (за наявності) кредиторами, зокрема відомостей з Єдиного реєстру боржників, відомостей з Державної виконавчої служби тощо, які б достеменно свідчили про відсутність заборгованості перед іншими особами (кредиторами);

- боржник не надала відомостей, з яких можливо встановити, що рахунок відкритий у АТ "Укрсиббанк" є єдиним рахунком боржника та інших рахунків в банках чи інших фінансово-кредитних установах в Україні і за кордоном боржник не має та на таких рахунках відсутні грошові кошти;

- ОСОБА_1 не надала довідку про доходи від контролюючого органу, що підтверджує відсутність у боржника доходів за рахунок яких можливо було б здійснювати погашення наявної заборгованості перед кредитором.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

24. 24.12.2022 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 923/984/21, в якій просить оскаржене судове рішення апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 24.09.2021.

Рух касаційної скарги

25. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/984/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.01.2022.

26. Ухвалою від 19.01.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 923/984/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 17.02.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.02.2022; відмовив у задоволенні клопотання скаржника про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2021.

27. 17.02.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Банаська О. О. у період з 15.02.2022 до 25.02.2022.

28. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

29. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

30. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.

31. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.

32. 12.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою призначив розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 26.05.2022 з оприлюдненням інформації про дату, час та місце розгляду скарги на офіційному вебсайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/povidoml_bojovi_dii_kgs_vs/2022_05_05_923_984_21).

33. У судове засідання 26.05.2022 учасники справи своєї явки в судове засідання не забезпечили.

34. Суд зауважує, що участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 12.04.2022 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 6 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку.

35. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи ОСОБА_1

36. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що боржник виконав вимоги статті 116 КУзПБ щодо форми заяви та переліку матеріалів, які повинен боржник додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Кредитор (АТ КБ "Приватбанк") не надав суду заперечень на заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- апеляційний господарський суд неправильно застосував норми статей 115, 116, розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб" від 13.04.2021 № 1382-ІХ та дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 й затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи АТ КБ "Приватбанк"

37. У додаткових письмових поясненнях по справі АТ КБ "Приватбанк" заперечує щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та вважає її такою, що не підлягає задоволенню, зазначаючи про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та затвердження плану реструктуризації, оскільки він не відповідає пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, а ОСОБА_1 не надала необхідний обсяг доказів, що підтверджують відповідність її заяви вимогам зазначеної норми.

Доводи інших учасників справи

38. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

39. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Щодо підстав та умов застосування стосовно боржника процедури реструктуризації боргів з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ

40. Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

41. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, наразі - КУзПБ.

42. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.

43. За абзацами четвертим, тринадцятим статті 1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

44. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.

45. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (абзац дев`ятнадцятий статті 1 КУзПБ).

46. Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124 - 129 Кодексу). Зокрема стаття 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.

47. Водночас під час здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правилами Книги четвертої КУзПБ необхідно враховувати визначені пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

48. Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

49. Отже, законодавець запровадив у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ тимчасові (що застосовуються протягом встановленого законом обмеженого періоду часу - протягом п`яти років з дня введення в дію КУзПБ) особливості процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб, виходячи з особливостей підстав виникнення та складу його заборгованості перед кредитором та особливостей його забезпечення за відповідними зобов`язаннями.

50. Текстуальне тлумачення абзацу першого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ свідчить, що диспозиція цієї норми передбачає здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за наведеними особливостями у разі наявності одночасної сукупності таких юридичних фактів:

1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;

3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;

4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

51. Тому при розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20, що також уточнена в постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 918/127/20, від 10.08.2021 у справі № 918/127/20 від 14.09.2021 у справі № 908/2536/20).

52. Слід зауважити, що 23.04.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб" від 13.04.2021 № 1382-IX (далі - Закон від 13.04.2021 № 1382-IX), яким, з-поміж іншого, внесено ряд змін і доповнень до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

53. Так, абзацом другим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) визначено, що у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

54. Системне тлумачення абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) свідчить, що наведеним абзацом законодавець конкретизував положення абзацу першого цього пункту та з метою спрощення такої процедури надав боржнику право (у разі якщо в нього єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор та боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості, що є єдиним місцем проживання його сімї) звернутися до суду заявою про його неплатоспроможність без визначення особи арбітражного керуючого та надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, долучивши до неї проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

55. Тобто додатковою кваліфікуючою передумовою застосування абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) є володіння боржником на праві власності лише одним об`єктом нерухомості.

56. Однак умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ залишилися незмінними - одночасна наявність сукупності юридичних фактів передбачених абзацом першим цього пункту.

57. З наведеного слідує висновок, що сфера регулювання пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) за суб`єктним складом учасників є обмеженою та поширюється виключно на боржників (фізичних осіб) визначених абзацом першим пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ - фізичних осіб, в яких єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор, наявна заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою квартири (житлового будинку), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

58. На підтвердження такого висновку свідчить також пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб" за якою необхідність прийняття цього законопроекту зумовлена, зокрема, існуванням в КУзПБ недосконалості правового регулювання реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб, які потребують виправлення, а метою - підтримка громадян України, які мають невиконані зобов`язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютними кредитами) ([Електронний ресурс] // Офіційний портал Верховної Ради України. - Режим доступу: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/369121).

59. Тож наразі боржник за наявності наведених вище умов вправі самостійно обирати одну із моделей своїх процесуальних дій задля відновлення його платоспроможності шляхом реструктуризації наявної заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, зокрема:

- звернутися до суду із заявою про його неплатоспроможність в загальному порядку визначеному Книгою IV КУзПБ;

- звернутися до суду із заявою про його неплатоспроможність в спрощеному порядку (без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 КУзПБ), але за умови: коли у нього єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор, наявна заборгованість за кредитом в іноземній валюті, а предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним об`єктом нерухомості, яким володіє боржник на праві власності та єдиним місцем проживання його сім`ї.

60. Водночас, для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї вимог статтею 116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.

61. Слід наголосити, що за змістом абзацу четвертого пункту 5 невідповідність поданої заяви боржника (фізичної особи) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність умовам реструктуризації тягне негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

62. Отже, визначальним для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є встановлення судом відповідності заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.

63. Системний аналіз абзаців першого, другого, шостого - сімнадцятого, дев`ятнадцятого - двадцятого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов`язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов`язкові умови та факультативні умови.

64. Законодавцем до обов`язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо:

заяви боржника:

3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;

4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім`ї;

5) забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.

плану реструктуризації:

1) склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов`язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня;

2) ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора;

3) загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;

4) розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника;

5) строк погашення вимог забезпеченого кредитора.

65. За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника не відповідають вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи).

66. Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних, зокрема щодо:

заяви боржника:

1) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є одним об`єктом нерухомості, яким боржник володіє на праві власності.

плану реструктуризації:

1) часткове виконання боржником зобов`язань за кредитним договором до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі наявності) за якого розмір вимог забезпеченого кредитора зменшується на одну із величин;

2) інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, погоджені боржником та забезпеченим кредитором, за умови, що вони не є гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом;

3) порядок прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором у випадку меншої ринкової вартості квартири (житлового будинку) за суму визнаних вимог кредитора.

Щодо порядку розгляду та затвердження плану реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ

67. Порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації боржника визначено нормами абзаців третього, четвертого, вісімнадцятого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

68. За абзацом третім пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів.

69. Абзацом четвертим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначено, що господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

70. Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ план реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

71. За методом правового регулювання абзац вісімнадцятий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ сформульований як імперативна норма, яка встановлює автоматичне схвалення забезпеченим кредитором плану реструктуризації у разі відповідності його умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом, незалежно від процесуальної позиції і заяв кредитора з цього приводу.

72. Отже, абзацом четвертим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ закріплено спрощену процедуру розгляду судом у підготовчому засіданні плану реструктуризації боржника, яка передбачає розгляд плану реструктуризації без застосування особливостей порядку і процедури розгляду визначеної статтею 126 цього Кодексу (зокрема, відсутня необхідність проведення зборів кредиторів на яких розглядається погоджений боржником план реструктуризації боргів, немає обговорення плану реструктуризації, його схвалення тощо) та урахування процесуальної позиції щодо нього забезпеченого кредитора, але лише за умови відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

73. У разі коли подана заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають наведеним вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

74. Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не позбавляє боржника (фізичної особи) права та можливості звернення до суду з аналогічною заявою поданою з урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення процедури реструктуризації заборгованості за цією нормою чи звернення до суду із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку визначеному Книгою IV КУзПБ, яка передбачає застосування щодо боржника загальної процедури реструктуризації із застосуванням під час розгляду плану реструктуризації положень статті 126 цього Кодексу, оскільки норми КУзПБ такої заборони не містять.

Щодо судового контролю при перевірці наявності підстав для застосування процедури реструктуризації й затвердження плану реструктуризації боржника з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ

75. За частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

76. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

77. Проте норми КУзПБ, зокрема Книги четвертої Кодексу, не повинні застосовуватися суто формально, поза системною оцінкою КУзПБ як цілісного нормативно-правового акту та у відриві від принципів процесуального і матеріального права.

78. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

79. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

80. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження, який здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

81. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду в процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника.

82. Суд звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх застосування щодо боржника має здійснюватися із дотриманням правил щодо наявності визначених КУзПБ для цього умов та підстав.

83. Закріплена законодавцем у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ процедура реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті передбачає розгляд заяви й плану реструктуризації заборгованості без застосування статті 126 цього Кодексу та схвалення такого плану забезпеченим кредитором в безумовному порядку, незалежно від його процесуальної позиції у разі відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.

84. Тому на суд покладається обов`язок ретельного дослідження змісту заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації боржника на предмет їх відповідності вимогам та умовам, встановленим пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ для застосування до боржника такої процедури.

85. Так, за приписами першого речення абзацу четвертого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора.

86. Другим реченням абзацу четвертого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ передбачено постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

87. Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ необхідним є дослідження наявності таких умов та підстав, а також відповідності змісту заяви та плану реструктуризації вимогам наведеної норми КУзПБ.

88. Системний аналіз положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ дозволяє стверджувати, що визначена цим пунктом процедура реструктуризації заборгованості боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап - суд здійснює перевірку заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність при її надходженні на предмет дотримання відповідності вимогам статті 116 КУзПБ щодо форми, змісту, наявності всіх необхідних додатків;

ІІ етап - суд здійснює розгляд заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданого до неї плану реструктуризації по суті на підготовчому засіданні на предмет відповідності їх умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

89. Ураховуючи наведене, суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності умов та підстав для застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті, закріпленої у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин щодо відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

90. Водночас межі судового контролю не можуть виходити за рамки перевірки імперативно визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ умов реструктуризації, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та які має містити план реструктуризації.

91. Суд не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у відповідність до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації (за винятком доведення боржником недостатності доходів для виконання умов реструктуризації (абзац дев`ятнадцятий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ), а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою.

Щодо обов`язку доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ

92. Порядок ініціювання процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та коло учасників, наділених правом на її ініціювання урегульовано положеннями наведеної норми.

93. За змістом абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ правом ініціювати процедуру реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених цією нормою законодавець наділив лише боржника на якого виходячи із аналізу приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та в силу підвищеного стандарту доказування покладається обов`язок довести підстави, умови для застосування такої процедури, в тому числі підготувати план реструктуризації, який відповідає умовам реструктуризації, визначеної цим пунктом.

94. Отже, доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи) за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для застосування наведеної процедури.

Щодо суті касаційної скарги

95. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та затвердження плану реструктуризації з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

96. За своєю суттю доводи касаційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на аргументах скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм, які регулюють наведену процедуру та дотриманні боржником усіх вимог, необхідних для відкриття провадження у справі з урахуванням особливостей цієї норми КУзПБ.

97. Суд першої інстанції за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви фізичної особи, відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника та затвердив план реструктуризації боргів боржника, тоді як апеляційний господарський суд наведений висновок суду визнав помилковим з підстав невідповідності поданого боржником та затвердженого місцевим господарським судом плану реструктуризації вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

98. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, з урахуванням наведених вище мотивів щодо застосування приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з огляду на таке.

Щодо віднесення предмету іпотеки до єдиного місця проживання сім`ї боржника

99. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що звертаючись з заявою про неплатоспроможність та надаючи план реструктуризації боргів, ОСОБА_1 зазначила про наявність в неї у володінні на праві власності одного об`єкту нерухомості (житлового будинку), який є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.

100. Суд звертає увагу, що в контексті з`ясування наявності такого юридичного факту для застосування у справі про неплатоспроможність фізичної особи особливостей, передбачених в пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, як існування у сім`ї боржника єдиного місяця проживання (квартири або житлового будинку), суду при дослідженні матеріалів справи належить виходити зі складу сім`ї боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо боржнику - фізичній особі, а й майно, що належить членам сім`ї боржника, та за своїми ознаками є (або може бути) місцем проживання (квартира або житловий будинок) сім`ї боржника.

101. За абзацом двадцять другим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ для цілей цього пункту членами сім`ї боржника вважаються батьки, чоловік або дружина, діти боржника, у тому числі усиновлені, які проживають спільно з боржником на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

102. Для дослідження та оцінки такого юридичного факту як єдине місце проживання сім`ї боржника (квартири або житлового будинку) з урахуванням положень статей 316-319 Цивільного кодексу України (щодо права розпорядження особою лише майном, що перебуває у неї на праві власності) має ураховуватися те майно, що перебуває у боржника та/або членів сім`ї боржника на праві власності, а якщо - це частка відповідного майна, то ураховуватись також мають положення статті 47 Житлового кодексу УРСР (щодо норми жилої площі на одну особу - 13,65 квадратних метрів) та частини третьої статті 50 цього Кодексу (щодо вимог, що ставляться до жилих приміщень - недопущення заселення квартири, збудованої для однієї сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше одинокими особами тощо). А тому при дослідженні обставин єдиного місця проживання сім`ї боржника (квартири або житлового будинку), у розумінні пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, не може братись до уваги майно, що перебуває у боржника та/або членів сім`ї боржника на підставі іншого речового права, відмінного від права власності (оренда, найм, інші підстави для користування майном як місцем проживання сім`ї боржника тощо) (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 908/2536/20).

103. Утім, як установив апеляційний господарський суд ОСОБА_1 не надала суду, а матеріали справи не містять: жодних доказів, зокрема відомостей з державного реєстру прав, які б достеменно свідчили про відсутність іншого майна у боржника та про те, що житловий будинок, який передано в іпотеку АТ КБ "Приватбанк", є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, а також доказів на підтвердження наявності/відсутності права власності на земельну ділянку, на якій розташований належний їй на праві власності житловий будинок.

Щодо членів сім`ї боржника

104. В контексті дотримання підстав для застосування визначеного пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ порядку реструктуризації апеляційний господарський суд врахував, що звертаючись із заявою про неплатоспроможність, ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан зазначила, що до членів її сім`ї належить лише син.

105. Проте, як встановив суд апеляційної інстанції з наданих боржником документів неможливо встановити обставини перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з боржником.

Щодо ринкової вартості предмета іпотеки

106. Апеляційний господарський суд встановив, що боржник не надала доказів на підтвердження розміру ринкової вартості житлового будинку в АДРЕСА_1 , який забезпечує вимоги АТ КБ "Приватбанк", що встановлений оцінювачем, визначеним кредитором. До того ж, як встановив, суд апеляційної інстанції, наявні матеріали справи взагалі не містять відомостей, які б свідчили про визначення кредитором оцінювача, укладення з ним договору на проведення оцінки майна боржника, що перебуває в іпотеці АТ КБ "Приватбанк" та відповідного звіту про оцінку майна боржника з висновком про вартість такого майна.

Щодо кредиторів боржника

107. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись до суду першої інстанції з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність зазначила, що єдиним кредитором боржника є АТ КБ "Приватбанк", надавши при цьому укладений між сторонами кредитний договір, договір іпотеки та рішення суду про стягнення заборгованості за названим кредитним договором.

108. Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, боржник не надала жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед іншими (за наявності) кредиторами, зокрема відомостей з Єдиного реєстру боржників, відомостей з Державної виконавчої служби тощо, які б достеменно свідчили про відсутність заборгованості перед іншими особами (кредиторами).

Щодо доходів боржника

109. Суд першої інстанції під час затвердження плану реструктуризації та визначення щомісячного платежу, який боржник повинен сплачувати на користь забезпеченого кредитора, врахував твердження ОСОБА_1 стосовно того, що єдиним засобом для її існування є матеріальна допомога сина, річний дохід якого становить близько 6 000,00 дол. США, частину з яких він готовий віддавати на погашення заборгованості перед кредитором.

110. Натомість апеляційний господарський суд, надаючи оцінку відповідній обставині, встановив, що ОСОБА_1 не надано довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала відсутність у боржника доходів за рахунок яких можливо було б здійснювати погашення наявної заборгованості перед кредитором.

Щодо самостійної зміни судом умов плану реструктуризації боржника

111. Суд першої інстанції під час розгляду плану реструктуризації з власної ініціативи визначив строк погашення вимог забезпеченого кредитора на протязі 120 місяців та щомісячну суму платежу в розмірі 5 771,46 грн, взамін визначеного боржником в плані реструктуризації строку погашення і розміру платежу відповідно - не більше 5 000,00 грн за місяць протягом 141 місяця.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

112. Сукупність наведеного вище свідчить, що суд першої інстанції в порушення вимог пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, при вирішенні питання відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та затвердження плану реструктуризації належним чином не перевірив наявності умов та підстав для застосування щодо боржника такої процедури з урахуванням особливостей визначених цією нормою.

113. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що згідно зі статтею 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

114. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

115. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

116. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боржника через невідповідність заяви та плану реструктуризації боржника умовам реструктуризації умовам та вимогам визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

117. Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм Закону від 13.04.2021 № 1382-IX наведених вище висновків суду не спростовують, адже в цілому є такими, що не враховують особливості реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою квартири (житлового будинку) боржника закріплені у пункті 5 розділу "Перехідні положення" КУзПБ з урахуванням змін внесених цим Законом.

118. Так само безпідставним є посилання ОСОБА_1 на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм статей 115 116 КУзПБ, оскільки дотримання боржником наведених норм щодо форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не звільняє від необхідності, задля реструктуризації заборгованості за процедурою передбаченою цим пунктом, дотримання в заяві про відкриття провадження у справі та доданому до неї плану реструктуризації умов реструктуризації, визначених наведеним пунктом.

119. Решта аргументів скаржника наведених в якості підстав скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, в тому числі щодо ненадання кредитором (АТ КБ "Приватбанк") суду заперечень на заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не впливають на правильність висновків апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі та затвердження плану реструктуризації боржника, адже не спростовують недотримання боржником умов та вимог, необхідних для реструктуризації його заборгованості з урахуванням пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. До того ж згідно приписів абзацу четвертого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації без заперечення кредитора, а за умовами абзацу вісімнадцятого наведеного пункту план реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором в частині вимог такого кредитора.

120. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

121. Частиною другою статті 309 ГПК України визначено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

122. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

123. З огляду на наведене вище доводи ОСОБА_1 наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

124. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

125. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

126. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржене судове рішення апеляційного господарського суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

127. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскарженого судового рішення апеляційного господарського суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

128. Сфера регулювання пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) за суб`єктним складом учасників є обмеженою та поширюється виключно на боржників (фізичних осіб) визначених абзацом першим пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ - фізичних осіб, в яких єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор, наявна заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою квартири (житлового будинку), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

129. Текстуальне тлумачення абзацу першого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ свідчить, що диспозиція цієї норми передбачає здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за наведеними особливостями у разі наявності одночасної сукупності таких юридичних фактів:

3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;

4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

130. Системне тлумачення абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) свідчить, що наведеним абзацом законодавець конкретизував положення абзацу першого цього пункту та передбачив додатковою кваліфікуючою передумовою застосування абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ володіння боржником на праві власності лише одним об`єктом нерухомості залишивши незмінними умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ - одночасна наявність сукупності юридичних фактів передбачених абзацом першим цього пункту.

131. Боржник за наявності відповідних передумов вправі самостійно обирати одну із моделей своїх процесуальних дій задля відновлення його платоспроможності шляхом реструктуризації наявної заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, зокрема:

132. Системний аналіз абзаців першого, другого, шостого - сімнадцятого, дев`ятнадцятого - двадцятого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов`язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов`язкові умови та факультативні умови.

133. Законодавцем до обов`язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо:

заяви боржника:

3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;

4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім`ї;

5) забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.

плану реструктуризації:

4) розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника;

5) строк погашення вимог забезпеченого кредитора.

134. Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних, зокрема щодо:

заяви боржника:

плану реструктуризації:

135. За методом правового регулювання абзац вісімнадцятий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ сформульований як імперативна норма, яка встановлює автоматичне схвалення забезпеченим кредитором плану реструктуризації у разі відповідності його умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом, незалежно від процесуальної позиції і заяв кредитора з цього приводу.

136. У разі коли подана заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

137. Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не позбавляє боржника (фізичної особи) права та можливості звернення до суду з аналогічною заявою поданою з урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення процедури реструктуризації заборгованості за цією нормою чи звернення до суду із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку визначеному Книгою IV КУзПБ, яка передбачає застосування щодо боржника загальної процедури реструктуризації із застосуванням під час розгляду плану реструктуризації положень статті 126 цього Кодексу, оскільки норми КУзПБ такої заборони не містять.

138. Суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності умов та підстав для застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті, закріпленої у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин щодо відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

139. Межі судового контролю не можуть виходити за рамки перевірки імперативно визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ умов реструктуризації, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та які має містити план реструктуризації.

140. Суд не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у відповідність до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації (за винятком доведення боржником недостатності доходів для виконання умов реструктуризації (абзац дев`ятнадцятий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ), а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою.

141. Доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи) за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для застосування наведеної процедури.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду