ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4790/21 (904/4618/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про забезпечення позову

у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана Естейт"

2) Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промторг 2020"

4) ОСОБА_1

про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником та повернення майна на користь боржника

в межах справи № 904/4790/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт"

про визнання банкрутом

1. Стислий зміст вимог

1.1. Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "ПриватБанк", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (далі - ТОВ "Монтана-Естейт", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (далі - ТОВ "Цукорпром", відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Промторг 2020" (далі - ТОВ "Промторг 2000", відповідч-3) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-4), в якому просило суд:

- визнати недійсним договір від 02.12.2019 про внесення додаткового вкладу третьою особою серія та номер 7553 в редакції Додаткової угоди від 05.12.2019 серія та номер 7736 до Договору від 02.12.2019 про внесення додаткового вкладу третьою особою, укладені між ТОВ "Монтана-Естейт" та ТОВ "Цукорпром", посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О., в частині передачі, як додаткового вкладу об`єкту нерухомо го майна: нежитлове приміщення загальною площею: 289,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер - 1980013663101 (23221446);

- визнати недійсним акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу від 05.12.2019 №7749, укладеного між ТОВ "Монтана-Естейт" та ТОВ "Цукорпром", щодо передачі вищезгаданого майна;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34505039 від 05.12.2021 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею: 289,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер - 1980013663101 (23221446) за ТОВ "Цукорпром", прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О.;

- визнати за ТОВ "Монтана-Естейт" право власності на нежитлове приміщення загальною площею: 289,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер - 1980013663101 (23221446);

- витребувати у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Монтана-Естейт" об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер № 2233860463101 нежитлові приміщення 1-го поверху № 15а, 15б-1, 15б-2 загальною площею 109.50 кв. м в прибудові літ. "А'-1"до житлового будинку літ. "А-14", договір купівлі-продажу, нежитлових приміщень, серія та номер: 37, виданий 20.01.2021, видавник: Алтуніна Т.П. приватний нотаріус. Дата, час державної реєстрації 20.01.2021 11:57:05, ОСОБА_1 ;

- витребувати у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Монтана-Естейт" об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2119562363101 нежитлові приміщення 1-го поверху №15а-1, 15а-2, 15а-3, 15а-4, загальною площею 104.3 кв. м в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", Дата, час державної реєстрації: 07.12.2021 15:58:34, до говір купівлі-продажу, серія та номер 994, виданий 07.12.2021, видавник Т. Алтуніна , Власник: ОСОБА_1 ;

- витребувати у ТОВ "Промторг 2020" на користь ТОВ "Монтана-Естейт" об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2233797063101 нежитлові приміщення 1-го поверху № XXIX, №15а-1, 15б, 15в, 15г загальною площею 76,80 кв. м в прибудові "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", Власник: ТОВ "Промторг 2020", код ЄДРПОУ: 43508117, Дата, час державної реєстрації: 27.11.2020 20:07:22, договір купівлі-продажу, серія та номер 3432, виданий 27.11.2020.

1.2. Позов подано АТ "ПриватБанк" - кредитором в межах справи №904/4790/21 про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт", про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником в межах "підозрілого періоду" та за обставин існування заборгованості перед іншими кредиторами, а також повернення майна на користь боржника.

1.3. Разом із позовом було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, загальною площею: 289.4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 1980013663101 (23221446);

- встановлення заборони ТОВ "Промторг 2020", як власнику нерухомості: реєстраційний номер 2233797063101 вчиняти будь-які дії щодо нежитлових примі щень 1-го поверху № XXIX, 15а-1, 15б, 15в, 15г загальною площею 76,80 кв.м. в прибудові "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14" за адресою: АДРЕСА_1 , відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості.

- встановлення заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності ТОВ "Промторг 2020", як власнику нерухомості: реєстраційний номер 2233797063101 нежитлові приміщення 1-го поверху № XXIX, 15а-1, 15б, 15в, 15г загальною площею 76.80 кв.м. в прибудові "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1 ;

- встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язані зі зміною власника нерухомості: нежитлове приміщення ТОВ "Промторг 2020", як власнику нерухомості: реєстраційний номер 2233797063101 нежитлові приміщення 1-го поверху № XXIX, 15а-1, 15б, 15в, 15г загальною площею 76,80 кв.м. в прибудові "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14" адреса: АДРЕСА_1 , чи її частини.

- встановлення заборони ОСОБА_1 реєстраційний номер 2233860463101 вчиняти будь-які дії щодо нежитлових приміщень 1-го поверху №15а, 156-1, 156-2 загальною площею 109,50 кв.м. в прибудові літ. "А'-Г" до житлового будинку літ. "А-14", реєстраційний номер 2119562363101, нежитлових приміщень 1-го поверху № 15а-1, 15а-2. 15а-3. 15а-4, загальною площею 104.3 кв.м в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", відчужувати, у тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси не рухомості.

- встановлення заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності ОСОБА_1 реєстраційний номер 2233860463101 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15а, 15б-1, 15б-2 загальною площею 109,50 кв.м. в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", АДРЕСА_1, реєстраційний номер 2119562363101, нежитлові приміщення 1-го поверху № 15а-1, 15а-2. 15а-3. 15а-4, загальною площею 104.3 кв.м в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1 ;

- встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язані зі зміною власника нерухомості: ОСОБА_1 реєстраційний номер 2233860463101 щодо нежитлових приміщень 1-го поверху №15а, 15б-1, 15б-2 загальною площею 109,50 кв.м. в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", АДРЕСА_1, реєстраційний номер 2119562363101 нежитлових приміщень 1-го поверху №15а-1, 15а-2, 15а-3, 15а-4, загальною площею 104.3 кв.м в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1 чи її частини.

1.3. В обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, АТ "ПриватБанк", зокрема, зазначало про те, що:

- враховуючи очевидну незаконність вибуття нерухомого майна, яке є предметом спору з власності боржника, те, що цей об`єкт вибував одномоментно з іншими об`єктами нерухомості на одних і тих самих осіб, пов`язаних функцією контролю, що вибуття нерухомості у таких спосіб не характеризується ознаками звичайної господарської діяльності через спрямованість таких дій на виведення майна, заявлені заходи забезпечення позову є співмірними у своєму взаємозв`язку із заявленою матеріально-правою вимогою про витребування нерухомого майна;

- задоволення заявлених позовних вимог можливе виключно за умови наявності нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного правочину у володінні та розпорядженні відповідача-2, а тому накладення арешту на об`єкт нерухомого майна та встановлення заборони його відчуження для відповідача-2 у поєднанні із встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни або поділу Об`єкту нерухомого майна є співмірним та адекватним заходом забезпечення позову;

- заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, за своїм змістом гарантують подальший захист прав кредиторів та можливість виконання рішення суду після його винесення, а також не призведуть до порушення будь-яких прав відповідача-2 виключно обмеживши його можливість вільно розпоряджатися нерухомим майном, яке є предметом спору, залишивши за ним, на час розгляду справи, правомочності володіння та користування відповідним нерухомим майном.

- на необхідність застосування заходів забезпечення позову вказує і очевидне унеможливлення виконання рішення у даній справі та унеможливлення відновлення прав кредиторів у випадку не вжиття таких заходів.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023, заяву АТ "ПриватБанк" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони:

- ТОВ "Промторг 2020", як власнику нерухомості: реєстраційний номер № 2233797063101 нежитлові приміщення 1-го поверху № XXIX, 15а-1, 15б, 15в, 15г загальною площею 76,80 кв.м. в прибудові "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1, відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомост;

- будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності ТОВ "Промторг 2020", як власнику нерухомості: реєстраційний номер 2233797063101 нежитлові приміщення 1-го поверху № XXIX. 15а-1, 15б, 15в, 15г загальною площею 76,80 кв.м. в прибудові "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1;

- Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язані зі зміною власника нерухомості: нежитлове приміщення ТОВ "Промторг 2020", як власнику нерухомості: реєстраційний номер 2233797063101 нежитлові приміщення 1-го поверху № XXIX, 15а-1, 15б, 15в, 15г загальною площею 76,80 кв.м. в прибудові "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1 чи її частини;

- ОСОБА_1 реєстраційний номер № 2233860463101 нежитлові приміщення 1-го поверху №15а, 156-1, 156-2 загальною площею 109,50 кв.м. в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", реєстраційний № 2119562363101 нежитлові приміщення 1-го поверху № 15а-1, 15а-2, 15а-3, 15а-4, загальною площею 104,3 кв.м в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1 , відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси не рухомості;

- будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності ОСОБА_1 реєстраційний номер 2233860463101 щодо нежитлових приміщень 1-го поверху №15а, 15б-1, 15б-2 загальною площею 109,50 кв.м. в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", реєстраційний номер 2119562363101, нежитлових приміщень 1-го поверху № 15а-1, 15а-2. 15а-3. 15а-4, загальною площею 104,3 кв.м в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1 ;

- Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язані зі зміною власника нерухомості: ОСОБА_1 реєстраційний номер 2233860463101 нежитлові приміщення 1-го поверху № 15а, 15б-1, 15б-2 загальною площею 109,50 кв.м. в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", реєстраційний № 2119562363101 нежитлові приміщення 1-го поверху № 15а-1, 15а-2, 15а-3, 15а-4, загальною площею 104,3 кв.м в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14", адреса: АДРЕСА_1, чи її частини.

В задоволенні решти вимог заяви АТ "ПриватБанк" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані наступним:

- заборона на відчуження спірної нерухомості, щодо якої вирішується спір в порядку позовного провадження, не є позбавленням права власності ТОВ "Цукропром" та не встановлює товариству і третім особам заборону використання спірного нерухомого майна;

- забезпечення позову у даному випадку спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення спору можуть бути скасовані;

- у разі, якщо до закінчення розгляду справи по суті відбудеться продаж спірного майна, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, відтак ця обставина істотно може ускладнити та унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача;

- не вжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити виконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

3.1. АТ "ПриватБанк", як кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт", звернулося з позовом про визнання правочину боржника недійсним та повернення майна на користь боржника.

3.2. За змістом позовної заяви, внаслідок внесення боржником - ТОВ "Монтана-Естейт" додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром", ним вчинено дії пов`язані зі зменшенням своєї платоспроможності, відчужено майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 289,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 1980013663101 (№ об`єкта в РПВН 23221446), після виникнення зобов`язань перед АТ "ПриватБанк", тобто в межах "підозрілого періоду" та за обставин існування заборгованості перед іншими кредиторами.

3.3. Правовою підставою реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, який належав ТОВ "Монтана-Естейт" за ТОВ "Цукорпром" вказано:

- Договір про внесення додаткового вкладу третьою особою, серія та номер 7553, виданий 02.12.2019 посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О.; Додаткова угода до договору про внесення додаткового вкладу серія та номер 7736, виданий 05.12.2019 посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О.;

- Акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу, серія та номер 7749, виданий 05.12.2019 ТОВ "Цукорпром" (ст. 49 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно...).

3.4. Спірний об`єкт нерухомого майна вибув із власності ТОВ "Монтана-Естейт" на користь ТОВ "Цукорпром". Водночас, вибуття об`єкта нерухомого майна було наслідком вольової дії ТОВ "Монтана-Естейт", яка полягала у передачі об`єкта нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром" як додаткового вкладу.

3.5. 03.06.2020 право власності ТОВ "Цукорпром" на спірний об`єкт нерухомого майна припинено на підставі наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги", серія та номер 1840/5, виданого 02.06.2020 (стор. 50 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно...).

3.6. На сьогоднішній день, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна поточними власниками спірного нерухомого майна є:

- ТОВ "Промторг 2020" на підставі договору купівлі-продажу № 3432 від 27.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Решетняк І.С., відповідно до якого ТОВ "Промторг 2020" став власником нежитлових приміщень з реєстраційним номер 2233797063101, які знаходяться на 1-му поверсі: № ХХІХ, 15а-1, 15б, 15в, 15г, загальною площею 76,80 кв.м. в прибудові "А-1" до житлового будинку літ. "А-14" за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень: № 37 від 20.01.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алтуніною Т.П. та № 1377 від 18.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В., стала власником нежитлових приміщень з реєстраційними номерами: 1) 2233860463101, які знаходяться на 1-му поверсі № 15а, 15б-1, 15б-2 загальною площею 109,50 кв.м. в прибудові "А-1" до житлового будинку літ. "А-14"; 2) 2119562363101, які знаходяться на 1-му поверсі № 15а-1, 15а-2, 15а-3, 15а-4, загальною площею 104,3 кв.м. в прибудові літ. "А-1" до житлового будинку літ. "А-14" та нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (стор. 8-33 інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно…).

3.7. Обставини переходу спірного нерухомого майна у власність ТОВ "Промторг 2020" та ОСОБА_1 учасниками справи не заперечуються.

3.8. Позивач вважає, що вчинення боржником правочину, направленого на безоплатну передачу такого нерухомого майна іншій особі, жодним чином не було направлене на отримання ним прибутку, тобто в діях боржника відсутня економічна мета (розумна економічна причина), за таких обставин дії ТОВ "Монтана-Естейт" є очевидною недобросовісною поведінкою по відношенню до кредиторів та фактично спрямовані на ухилення від погашення заборгованості за рахунок майна, що вибуло.

3.9. У даному випадку АТ КБ "ПриватБанк" звернувся із позовною заявою про визнання правочину боржника недійсним та повернення майна на користь боржника. Вимоги такої заяви зводяться до визнання недійсним правочину про відчуження нерухомого майна боржником, в межах "підозрілого періоду", тривалість якого становить 3 роки до дати порушення провадження у справі про банкрутство, що на думку позивача свідчить про фраудаторність такого правочину та його направленість на шкоду інтересам кредиторів у поєднанні з вимогами про повернення майна переданого за оспорюваним правочином на користь боржника у справі про банкрутство.

4. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

4.1. 19.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ "ПриватБанк" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 904/4790/21 (904/4618/22).

4.2. На переконання скаржниці, судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, а саме статей 136 137 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)

4.3. Суд апеляційної інстанції помилково вказав про те, що спір, який розглядається у цій справі, є немайновим і застосував критерії обґрунтованості заходів забезпечення позову для немайнового спору.

4.4. Позивачем не наведено жодного обґрунтування на підтвердження того, що спірне нерухоме майно може бути відчужене або змінене чи знищене його теперішніми власниками.

5. Касаційне провадження

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини тринадцятої статті 8 та частини першої статті 301 ГПК України. Крім того, витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/4790/21 (904/4618/22).

5.2. 12.07.2023 на запит Верховного Суду від Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали оскарження у справі №904/4790/21 (904/4618/22).

5.3. 17.07.2023 на адресу Верховного Суду від АТ "ПриватБанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, за змістом якого позивач заперечував проти доводів касаційної скарги, просив Суд відмовити в її задоволені та залишити без змін оскаржувані судові рішення у цій справі, обґрунтовуючи наступним:

- аргументи касаційної скарги про те, що ТОВ "Промторг 2020" та ОСОБА_1 набули право власності на спірне нерухоме майно не від ТОВ "Цукорпром", а тому доводи позивача, наведені у заяві про забезпечення позову є неспроможними, не заслуговують на увагу, оскільки встановлення всіх обставин, за яких спірне нерухоме майно в подальшому реалізовувалось ТОВ "Цукорпром" іншим особам не є предметом розгляду та встановлення під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Такі обставини мають бути дослідженні та встановленні безпосередньо під час розгляду справи по суті

- оскільки предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними правочинів, які вчинені на шкоду кредиторам, а предметом цих правочинів є об`єкти нерухомого майна, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову;

- посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у даній справі заявлено немайнові вимоги, тоді як позов про витребування майна є майновим позовом, жодним чином не впливають на правильність прийнятого судами першої і апеляційної інстанцій рішення про вжиття заходів забезпечення позову. До того ж, позивачем заявлено вимоги як майнового, так і немайнового характеру спору.

5.4. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Відповідно до вимог статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

6.2. Перелік заходів забезпечення позову міститься у частині першій статті 137 ГПК України.

6.3. При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

6.4. Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

6.5. Водночас адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

6.6. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зменшення його вартості.

6.7. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

6.8. Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21)).

6.9. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

6.10. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

6.11. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

6.12. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

6.13. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

6.14. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

6.15. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

6.16. Як установили суди попередніх інстанції та свідчать матеріали справи, предметом позову є вимоги АТ "ПриватБанк" про: визнання недійсним договору в частині передачі, як додаткового вкладу, об`єкту нерухомо го майна; визнання недійсним акту приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капталу; скасування рішень про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно та визнання права власності на це майно; витребування майна. Тобто, позивачем заявлені вимоги як немайнового, так і майнового характеру.

6.17. У даному випадку існує спір щодо права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення загальною площею: 289,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер - 1980013663101 (23221446).

6.18. В статті 137 ГПК України наведено перелік заходів забезпечення позову. За змістом пунктів 2, 4 частини першої названої статті позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

6.19. При цьому заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, що така заборона має стосуватися виключно спірного майна.

6.20. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

6.21. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

6.22. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

6.23. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).

6.24. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

6.25. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

6.26. Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

6.27. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відполвідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

6.28. Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

6.29. Враховуючи предмет та підстави цього позову, а також встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини (розділ 3 цієї постанови), зокрема, поділ спірного нерухомого майна на кілька об`єктів та неодноразове відчуження на користь третіх осіб після вибуття цього майна з власності ТОВ "Монтана-Естейт", колегія суддів Верховного Суду вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав позивача в разі невжиття таких заходів.

6.30. Наявність у відповідачів правомочностей власника спірного об`єкта нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, але до прийняття остаточного рішення, розпорядитися цим об`єктом на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

6.31. Водночас, заперечуючи проти вжиття заходів забезпечення позову, скаржниця не зазначила, яким чином вжиття наведених заходів порушують її права, та не зазначила інших обставин, що в сукупності свідчать про можливість позивача захистити свої права, за захистом яких він звернувся у цій справі, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо позов буде задоволено, але згадані заходи забезпечення позову у цій справі не будуть вжиті судом.

6.32. Крім того, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що заходи забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам, а їх вжиття не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі, носить тимчасовий характер та спрямоване виключно на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

6.33. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову застосовані судом першої інстанції виключно як гарантія забезпечення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

6.34. З урахуванням вищевикладеного, колегія відхиляє доводи скаржника про порушення судами норм процесуального права, зокрема статей 136 137 ГПК України як такі, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції (пункт 4.2. цієї постанови).

6.35. Аргумент касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції помилково вказав про те, що спір, який розглядається у цій справі, є немайновим і застосував критерії обґрунтованості заходів забезпечення позову для немайнового спору (пункт 4.3 цієї постанови), не впливають на правильність ухвалених у цій справі рішень в оскаржуваній частині.

6.36. Відносно посилання в касаційній скарзі на неправильно встановлені судом першої інстанції обставини щодо приналежності спірного нерухомого майна на праві власності ТОВ "Цукропром", а не ТОВ "Промторг 2020" та ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що аналогічний аргумент наводився скаржницею у суді апеляційної інстанції і був ним розглянутий. Так у мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції зазначив про те, що місцевий господарський суд припустився описки в описовій частині своєї ухвали, що не може бути підставою для її скасування чи зміни, оскільки резолютивна частина ухвали є правильною. Крім того, той факт, що спірний об`єкт нерухомого майна не є власністю ТОВ "Цукорпром" не спростовує того, що ОСОБА_1 , відповідно до наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є його власником на сьогоднішній день, а підстава набуття спірного нерухомого майна у власність ОСОБА_1 та ТОВ "Промторг 2020" має бути встановленою судом першої інстанції в порядку розгляду справи по суті в межах розгляду позовних вимог по даній справі.

6.37. Стосовно доводів скаржниці про неповноту дослідження обставин справи і неправильну оцінку доказів (заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову - пункт 4.4 цієї постанови) Верховний Суд зауважує, що в цій частині доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до твердження про необхідність переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

6.38. Такі доводи скаржниці були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи і доказам, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується Верховний Суд.

6.39. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

6.40. Верховний Суд звертає увагу на імперативні приписи статті 300 ГПК України, згідно з якими повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

6.41. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони фактично зводяться до заперечення скаржником установлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, тверджень про недослідження судами доказів і надання доказам неправильної оцінки, оскільки такі аргументи наведено без урахування меж касаційного перегляду та повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України.

6.42. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

6.43. Оскаржувані судові рішення в частині відмови у вжитті заходів забезпечення позову не є предметом касаційного перегляду, зважаючи на доводи касаційної скарги та приписи статті 300 ГПК України.

6.44. За сукупності наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і підстави для зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині відсутні.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

7.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

7.3. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.4. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про те, що викладені у скарзі доводи не знайшли свого підтвердження, відтак оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення заяви АТ "ПриватБанк" про вжиття заходів забезпечення позову підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

7.5. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/4790/21(904/4618/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк