Постанова КАС ВП від 31.10.2024 року у справі №120/15159/23

Друк

Пошук

35

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 120/15159/23

адміністративне провадження № К/990/30129/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О. О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у складі судді Свентуха В.М. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суд від 11 червня 2024 року у складі колегії суддів: Гонтарука В. М., Матохнюка Д.Б., Білої Л.М. у справі № 120/15159/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкових повідомлень-рішень №0127210410 від 16.08.2023, №0127220410 від 16.08.2023, податкової вимоги №0006829-1308-0232 від 06.09.2023 та рішення про опис майна у податкову заставу №764/023208 від 06.09.2023.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не подавало до Головного управління ДПС у Вінницькій області заяву про відсутність можливості виконання податкового зобов`язання з плати за землю за 2022 та 2023 роки з вичерпним переліком документів відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №255.

Жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не мало можливостей для виконання свого податкового обов`язку з плати за землю, через введення в Україні воєнного стану та у зв`язку із знаходженням підприємства на межі із бойовими діями, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не подавало до Головного управління ДПС у Вінницькій області сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин.

При цьому, позивачем не надано документів, які підтверджують неможливість ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» своєчасно здійснити плату за землю за 2022 та 2023 роки в сумі 1400897,22 грн, з яких було б можливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), що сталася в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом такої обставини саме на позивача та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

На переконання судів попередніх інстанцій, позивач, до отримання податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, не вчиняючи жодних дій щодо сплати податкових зобов`язань з плати за землю чи повідомлення про відсутність можливості виконання таких зобов`язань, діяв не добросовісно і без належної обачності, а тому такі дії кваліфікуються як умисні.

Відтак, оскаржувані рішення податкового органу є правомірними та не підлягають скасуванню.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Головним державним інспектором Могилів-Подільського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області Жанною Пинзар на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з плати за землю ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП».

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №12483/02-32-04-10/38373484 від 20.07.2023.

Перевіркою щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» в порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено суму грошового зобов`язання з плати за землю в сумі 1400897,22 грн.

16 вересня 2023 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0127210410 та №0127220410.

06 вересня 2023 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкову вимогу №0006829-1308-0232.

06 вересня 2023 року відповідачем прийнято рішення №764/023208 про опис майна у податкову заставу, згідно з яким відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП».

Не погоджуючись із прийнятими Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податковими повідомленнями-рішеннями №0127210410 від 16.08.2023, №0127220410 від 16.08.2023, податковою вимогою №0006829-1308-0232 від 06.09.2023 та рішенням про опис майна у податкову заставу №764/023208 від 06.09.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/22505/21 та від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21.

Крім того, позивач зазначав, що притягнення платника податків до відповідальності за пунктами 124.2, 124.3 статті 124 ПК України можливе лише у випадку доведення контролюючим органом умисності діяння платника податків.

За результатами камеральних перевірок штрафні санкції, визначені пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України, не застосовуються, оскільки під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не має можливості довести чи спростувати обставини, які не можуть мати іншої мети, окрім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Водночас, в акті камеральної перевірки відповідачем не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Таким чином, відповідачем не доведено, в тому числі не надано будь-яких доказів, що позивач діяв удавано, цілеспрямовано, нерозумно, недобросовісно та без належної обачності створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України, внаслідок чого він має бути притягнутий до фінансової відповідальності саме як за умисне вчинення податкового правопорушення.

Указує, що розрахунок штрафних санкцій здійснений відповідачем, починаючи з 03.05.2022, при тому, що Закон України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» набрав чинності лише 27.05.2022

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками плати за землю є: 269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; 269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є: 270.1.1. об`єкти оподаткування земельним податком: 270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності; 270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності; 270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; 270.1.2. об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 ПК України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 11.02.2022 ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю на 2022 рік, в якій товариством визначено податкове зобов`язання з орендної плати на 2022 рік з розбивкою по місяцям.

Також, 13.02.2023 ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» подано податкову декларацію з плати за землю на 2023 рік.

Позивачем не заперечується, що сума орендної плати за землю за 2022 та 2023 роки ним була сплачена із простроченням, однак факт несвоєчасної сплати податкового зобов`язання в сумі 1400897,22 грн пояснює встановленням в Україні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та введенням воєнного стану, у зв`язку з чим штрафні санкції за порушення термінів сплати податкового зобов`язання за землю не застосовуються.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, було внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Згідно з пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім:

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що починаючи з 27 травня 2022 року і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.

Відповідно, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлена відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПК України та іншими законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому поновлено Законом № 2260-ІХ відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю.

Разом із тим, платником податків не вчинено дій на його виконання, хоча останній був достеменно обізнаний про його прийняття, що свідчить про неналежне виконання податкового обов`язку зі сплати сум податкових зобов`язань у встановлений ПК України строк.

При цьому, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, що набрав чинності 06 вересня 2022 року, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента (далі - Порядок № 225).

Пункти 1 та 2 розділу І Порядку № 225 визначають, що цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; 4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи; 5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації; 6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 225 встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не подавало до Головного управління ДПС у Вінницькій області заяву про відсутність можливості виконання податкового зобов`язання з плати за землю за 2022 та 2023 роки з вичерпним переліком документів відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №255, то в силу пункту 7 розділу ІІ Порядку № 225 ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» уважається таким, що мало можливість виконати податкове зобов`язання з плати за землю за 2022 та 2023 роки.

Також, суди попередніх інстанцій відхилили твердження позивача, що контролюючий орган не довів можливості своєчасного виконання позивачем податкового обов`язку з плати за землю, оскільки за приписами Порядку № 225 обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган лише у випадку подання платником податків до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконати податковий обов`язок разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені затвердженим наказом Міністерства фінансів України Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, а позивач таку заяву разом з вичерпним переліком документів (копій документів) та інформації, які передбачені наказом Міністерства фінансів України, до контролюючого органу не подавав.

Наведене спростовує позицію позивача, що ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не мало можливостей для виконання свого податкового обов`язку з плати за землю, через введення в Україні воєнного стану та у зв`язку із знаходженням підприємства на межі із бойовими діями.

Крім того, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

У свою чергу, підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України визначено, що обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Статтями 14 та 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки,

З аналізу вищевикладеного вбачається, що військова агресія Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року є, дійсно, форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що може вплинути на виконання суб`єктами господарювання своїх обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об`єктивно унеможливити виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), проте одного лише засвідчення настання форс-мажорної обставини на всій території України недостатньо для висновку про неможливість певного суб`єкта господарювання виконати перед державою та іншими суб`єктами господарювання своїх зобов`язань у зв`язку із настанням такої обставини. Саме сертифікат, що виданий певному суб`єкту господарювання за його зверненням, може підтвердити наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) та безпосереднім впливом такої обставини саме на цього суб`єкта господарювання і можливістю виконання ним свого обов`язку перед державою та/або іншими суб`єктами господарювання.

Натомість, ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не подавало до Головного управління ДПС у Вінницькій області сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин.

При цьому, альтернативою сертифікату торгово-промислової палати України є рішення органу ДПС про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного Порядком № 225, яке стосовно позивача також не приймалося.

Отже, допустивши пропуск граничних строків плати за землю на тривалий період, позивач жодних дій чи звернень до контролюючого органу не здійснив.

За визначенням, наведеним у пункті 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 112.1 та 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Податковий кодекс України не містить визначення поняття «вина». Однак умови, за яких особа вважається винною, відображені у пункті 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, згідно з пунктом 109.3 статті 109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

За приписами пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Позивач не заперечує факт сплати ними самостійно визначеної суми податкового зобов`язання з плати за землю за 2022-2023 роки із затримкою, водночас зазначає, що позиція керівництва ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» була такою, оскільки для них не була зрозумілою подальша доля та ситуація в країні.

Позивач зазначає про відсутність в його діях умислу та вини, як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 ПК України, та стверджує, що податковий орган не довів наявності у діях позивача умислу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки контролюючим органом зазначено обставини та наведено факти, які свідчили про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання, а саме:

ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» самостійно визначило та подало податкову декларацію з плати за землю, в якій добровільно задекларовано суму податку до сплати в бюджет. Вказана податкова звітність складена і підписана відповідно до статті 48 ПК України, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством;

платник обізнаний з граничними строками сплати податку, які закріплені в ПК України та знаходяться у вільному доступі;

ДПС України забезпечено можливість для платників податку користуватись Електронним кабінетом за посиланням cabinet.tax.dov.ua;

у відкритій частині електронного кабінету платника податку засобами інтерактивного календаря контролюючий орган нагадує терміни декларування та сплати податків;

платник податків мав інформацію про рахунки, на які здійснюється сплата податкових зобов`язань, яка розміщена на сайті ДПС та в електронному кабінеті платника.

Також, в акті камеральної перевірки зазначено, що інформація про обставини, які спростовують наявність вини, пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання від ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не надходила.

Обізнаність платника податків щодо термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання, систематичні та триваючі порушення діючих норм ПК України або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, і кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у статтях 16, 36 ПК України.

На переконання посадових осіб контролюючого органу ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» не вжив достатніх заходів для своєчасної сплати грошового зобов`язання через те, що вони діяли нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Дані дії платника податків, вважаються умисними, зважаючи що особа мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Наведені обставини щодо наявності умислу в діях ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» також підтверджено показаннями начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області Седлецької Лесі Миронівни, яка погоджувала акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №12483/02-32-04-10/38373484 від 20.07.2023.

У свою чергу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що отримавши акт про результати камеральної перевірки ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» будь-яким чином не відреагувало, хоча податковий ревізор в змісті акту виклав позицію і наголосив, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту.

Крім того, після отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» також жодних дій не вчиняло.

Лише після отримання податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суди попередніх інстанцій вказали, що позивач, до отримання податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, не вчиняючи жодних дій щодо сплати податкових зобов`язань з плати за землю чи повідомлення про відсутність можливості виконання таких зобов`язань, діяв не добросовісно і без належної обачності, а тому такі дії кваліфікуються судами як умисні.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» вважається таким, що умисно допустило порушення податкової дисципліни, оскільки мало можливість дотриматися правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжили достатніх заходів щодо їх дотримання.

Разом із тим , суд касаційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2023 року у справі №520/22505/21 дійшов наступних висновків.

В межах камеральної перевірки не можна встановити обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Такими чином недоведеності винних дій позивача є достатньою підставою для визнання неправомірності нарахування позивачу штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату, є п. 124.1 статті 124 ПК України (застосування відповідальності у розмірі від 5% до 10% погашеної суми податкового боргу залежно від кількості днів затримки).

Вказаний правовий висновок підтриманий Верховним Судом і в іншій справі № 520/18519/21 (постанова від 22.08.2023).

Зважаючи на встановлені фактичні обставини (ненадання доказів умисності несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ та екологічного податку), Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2023 року погодився з усталеною судовою практикою, що контрольний орган в межах камеральної перевірки не має змоги встановити наявність у платника умислу щодо несвоєчасної слати податкового зобов`язання. Акти камеральної перевірки не містять жодних обґрунтувань умисного вчинення платником порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України та необхідності застосування до платника фінансових санкцій, встановлених пунктом 124.3 статті 124 ПК України.

Таким чином, Верховним Судом у справах № 520/22505/21 та № 520/18519/21 сформульовано висновки щодо неможливості застосування органами ДПС штрафних санкцій, встановлених п.п. 124.2, 124.3 статті 124 ПК України, за результатами проведення камеральної перевірки.

Разом із тим, незважаючи на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені саме за результатами камеральної перевірки, в межах якої не можна встановити умисел у діяннях платника податків, суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не звернули увагу на вказані висновки Верховного Суду.

Крім того, необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктами 124.2-124.3 статті 124 ПК України, є наявність умислу в діяннях платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Відповідачем застосовано до позивача штраф, як за діяння, передбачені пунктами 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Водночас, в Акті камеральної перевірки відповідачем не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2024 у справі №160/17160/21.

Крім того, взагалі не видається можливим встановлення у межах камеральної перевірки таких обставин, що свідчать про умисність діянь платника податків, оскільки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Також, суд касаційної інстанції звертає увагу на неточності та помилки, наявні в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а саме: невірно вказані строки в самому податковому повідомленні-рішенні та в розрахунках; помилка в зазначені пункту ПК України, щодо застосування штрафної санкції; невірно вказаний початок відліку строку прострочення платежу, а від того й невірно зазначена кількість днів прострочення; невірно зазначено розмір штрафної санкції відповідно до зазначеного пункту ПК України, що у своїй сукупності також має враховуватись при вирішення питання щодо правомірності/протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Разом із тим, вказані обставини не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Ураховуючи, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, оскаржувані судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ МП» задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суд від 11 червня 2024 року у справі №120/15159/23 - скасувати.

Адміністративну справу № 120/15159/23 направити на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко