ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ К/9901/226/17 2-а-5492/10/2270

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 (суддя Салюк П.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді: Совгира Д.І., Курко О.П.) у справі № 2-а-5492/10/2270 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2010 № 0012821700/0.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками її останнього розгляду Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 27.09.2017 адміністративний позов задовольнив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.12.2017 залишив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 без змін.

Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області оскаржено вказані судові рішення шляхом звернення 14.12.2017 з касаційною скаргою, яка надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017.

В обґрунтування своїх вимог Красилівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також норм процесуального права - статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

Зокрема, зазначає про необхідність визначення першої події для цілей формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість з урахуванням порядку розташування переліку в підпункті 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено виїзну планову документальну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010, результати якої оформлено актом від 23.07.2010 № 661/17-НВ415074.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на недекларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за першою із подій - датою зарахування коштів від контрагента (Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна») на банківський рахунок у жовтні та грудні 2008 року. При цьому реальний характер наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажу на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області під сумнів не поставлено.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2010 № 0012821700/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12421,50 грн., у тому числі 7916,00 грн. за основним платежем та 4505,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, наведене законодавче положення пов'язує виникнення обов'язку з формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість з датою здійснення «першої події», якою може виступати як факт отримання коштів, так і факт виконання робіт, що підтверджується відповідним первинним документом.

У справі, що розглядається, суди встановили, що спірні послуги з перевезення вантажів надавались позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» в липні 2008 року, про що свідчать відповідні акти виконаних робіт, а оплата за послуги проводилась контрагентом у жовтні та грудні 2008 року.

За таких обставин, висновок судових інстанцій про правомірність формування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у липні 2008 року за датою оформлення документів, що засвідчують факт виконання робіт, тобто першою із подій, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскілки сполучник «або» вживається на означення того, що з ряду перелічуваних об'єктів (предметів, явищ) можливий тільки один, проте не встановлює прерогативи застосування в залежності від послідовності.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі № 2-а-5492/10/2270 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.М. Шипуліна

Судді Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк