ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року м.Київ справа №808/1711/14адміністративне провадження №К/9901/4759/18

К/9901/4762/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П.,суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держземагенства у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р. у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "КСС" до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування наказів,

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року Селянське (фермерське) господарство "КСС" звернулося в суд з позовом до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, в якому просить скасувати накази відповідача від 25.11.2013р. про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 44,20 га, розташованої на території Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області в контурі поля № НОМЕР_1 та від 16.01.2014р. про затвердження проекту землеустрою щодо надання в оренду цієї земельної ділянки та передачу вказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами правомірного використання землі позивачем, без згоди членів фермерського господарства землю, яка знаходиться у постійному користуванні у фермерського господарства без дотримання процедури вилучення земельної ділянки відповідач не має права передавати її іншим особам.

Позивач посилається на те, що передавши земельну ділянку у користування іншій особі відповідач фактично розпорядився власністю позивача і втрутився в його господарську діяльність.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р. позов задоволено. Скасовано наказ відповідача про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 44,20 га, розташованої на території Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області в контурі поля № НОМЕР_1.

Скасовано наказ відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 44,20 га, розташованої на території Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області в контурі поля № НОМЕР_1 (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2) та передачу вказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась третя особа ОСОБА_2, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги третя особа ОСОБА_2 посилається на те, що державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою від 03.01.2001р. був виданий на ім'я громадянина ОСОБА_3 для ведення селянства (фермерського господарства). Засновник СФГ «КСС» ОСОБА_3 помер В 2010 році. Посилається на те, що спадкоємцями ОСОБА_3 було успадковано право власності на фермерське господарство, а не право користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, з рішенням суду апеляційної інстанції не погодилося Головне управління Держземагенства у Запорізькій області, подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що вирішуючи спір суди безпідставно посилались на Постанову Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою», оскільки вона втратила чинність.

Позивачем подано письмові заперечення на касаційні скарги, в яких зазначено про те, що він не успадкував безпосередньо право користування земельною ділянкою, так як це право (користування) належало підприємству з моменту державної реєстрації СФГ, а спадкоємці успадкували єдиний майновий комплекс у який входить право користування земельною ділянкою.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Новомиколаївської районної Ради народних депутатів Новомиколаївського району Запорізької області від 07.04.2000р. № 12 ОСОБА_3 надано у постійне користування спірну земельну ділянку для ведення селянського господарства .

На земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) ОСОБА_3 Новомиколаївською районною Радою народних депутатів 03.01.2001р. видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 (а.с.15)

ОСОБА_3 30.01.2001р. на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 створено Селянське господарство "КСС". Після створення селянського (фермерського) господарства право користування та володіння земельною ділянкою, що була надана ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1. помер, перейшло до самого фермерського господарства.

Члени господарства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які одночасно є прямими спадкоємцями засновника, 13.05.2011р. успадкували фермерське господарство єдиним майновим комплексом. В 2011 році ОСОБА_5 обрано новим головою Селянського (фермерського) господарства "КСС".

Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 25.11.2013р. видано наказ про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 44,20 га, розташованої на території Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області в контурі поля № НОМЕР_1 (а.с.54)

Крім того, Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 16.01.2014р. видано наказ про затвердження проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 44,20 га, розташованої на території Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області в контурі поля № НОМЕР_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) та передачу вказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2. (а.с.46)

Відповідачем 16.01.2014 року укладено договір про передачу в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 44,20 га, розташованої на території Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області в контурі поля № НОМЕР_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) ОСОБА_2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до норм чинного земельного законодавства, за умови правомірного використання землі, без згоди членів фермерського господарства землю, яка знаходиться у постійному користуванні у фермерського господарства та без дотримання процедури вилучення земельної ділянки, відповідач не мав правових підстав передавати її іншим особам.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено що, процедуру припинення права власності позивача на користування земельною ділянкою не проведено, а тому право на передачу зазначеної земельної ділянки у відповідача відсутнє, оскільки право постійного користування передбачає використання цієї землі за відповідним цільовим призначенням безстроково: до моменту відмови користувача від її використання, або до її безоплатної приватизації членами фермерського господарства або до інших випадків вилучення земель державою (припинення діяльності фермерського господарства, використання земель не за їх цільовим призначенням).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, відповідач розпорядився власністю позивача та втрутився в його законну господарську діяльність.

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів.

Так, відповідно до статті 2 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 4 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За правилами статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права,

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі оскаржуваних наказів відповідачем укладено з третьою особою договір оренди спірної земельної ділянки.

Отже у справі, яка розглядається позивач звернувся до суду з позовом про захист свого приватного інтересу, порушеного, на його думку, відповідачем шляхом прийняття рішень щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки іншій особі.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.04.2018р. у справі №439/1593/16-а.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному поряду повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що судовий захист порушених на думку позивача прав слід здійснювати за правилами господарського судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держземагенства у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р. у даній справі скасувати і провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук