ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №308/13147/16-а

адміністративне провадження №К/9901/38846/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Ільчука Іллю Михайловича, на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Сеника Р.П., суддів: Обрізка І.М., Попка Я.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірними дій та зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії управління ПФУ (протокольне рішення № 37 від 28.09.2016), яким ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 27.08.2016.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановою від 14 березня 2017 року позов задовольнив.

Визнав протиправними дії, а саме: винесення протокольного рішення № 37 від 28.09.2016 управління ПФУ, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язав управління ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 27.08.2016.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації), строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

З огляду на зазначене, з врахуванням того, що з 15.08.1986 по 22.01.2001 ОСОБА_1 працював на посаді електрозварювальника ручної зварки в ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика», яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2, а відповідно до законодавства відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації, на що відповідно не міг вплинути позивач, відтак період його роботи на вказаному підприємстві з 17.06.1998 по 21.01.2001 також має бути зарахований до пільгового стажу.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенні позову.

Своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Оскільки відсутні дані про результати атестації робочих місць, що підтверджує прав на пільгове пенсійне забезпечення, відсутні і підстави для зарахування спірного періоду позивачу до пільгового стажу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

У скарзі посилається на те, що керівництво ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика», з невідомих причин не забезпечило проведення атестації робочого місця позивача у період з 17.06.1998 по 22.01.2001, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що цей період має бути зарахований позивачу до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

У запереченнях на касаційну скаргу управління ПФУ просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року № 843/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді-доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відповідно до трудової книжки БТ -ІІ № 8790324 та архівної довідки № 160 від 12.08.2016 ОСОБА_1 працював електрозварювальником ручної зварки в ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» у період з 15.08.1986 по 22.01.2001. Зазначена посада відноситься до переліку робіт, зайнятість на яких дає право працівникам на пільги, у тому числі й на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 Розділ ХХХІІІ, підрозділ 232 00000, код 19906.

27.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням управління ПФУ, зокрема «Вкладкою до протоколу № 37 від 28.09.2016» відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії по списку № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У відповідь на адвокатський запит листом № 02/Ф-255 від 12.12. 2016 управління ПФУ надало роз`яснення підстав відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зокрема, вказавши на те, що пільговий стаж особи обчислено з урахуванням періоду роботи в ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» за період з 15.08.1986 по 16.06.1998 тобто за період, який підтверджено пільговою довідкою № 151 від 28.07.2016 та проведенням атестації робочих місць ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» № 44 від 16.06.1993 року. А період роботи в ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика», починаючи з 17.06.1998 по 21.01.2001 не врахований в пільговий стаж, оскільки відсутні дані про результати атестації робочих місць, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення, тому зазначений період часу враховано тільки до загального страхового стажу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а виснувала, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Такі висновки Верховного Суду України не суперечать зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на зазначений правовий висновок, враховуючи встановлені судами обставини справи, а саме, те, що ОСОБА_1 у спірний період з 17.06.1998 по 21.01.2001 працював в ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» електрозварювальником ручної зварки, тобто на посаді, яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на якій дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, досяг відповідного віку та має достатні загальний та пільговий стажі, дії управління ПФУ щодо незарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача та непризначення пенсії на пільгових умовах є неправомірними.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи наведене, Суд встановив, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, внаслідок чого касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Ільчука Іллю Михайловича, задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року скасувати.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2017 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець