ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2018 року

Київ

справа №464/2003/16-а

адміністративне провадження №К/9901/20522/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмовому провадженнязаяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2016 року (суддя-доповідач: Е.Ю. Швед)у справі№ 464/2003/16аза позовом ОСОБА_2доЛьвівської митниці Державної фіскальної службитретя особа Заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мирошниченко Михайло Івановичпроскасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова із позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови від 12 лютого 2016 року №0289/20908/16 у справі про порушення митних правил.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно інформації про перетин кордону транспортним засобом, бази даних ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДМСУ, 05 жовтня 2014 року ОСОБА_2 у митному режимі "транзит" ввіз на територію України автомобіль марки «AUDI» модель «А4», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2. Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території закінчувався 15 жовтня 2016 року. Однак, автомобіль у встановлений строк вивезено не було і в інший митний режим не заявлено. Жодних документів, які підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, позивач не надав. Станом на 29 січня 2016 року термін перебування вказаного транспортного засобу на митній території України, ввезеного громадянином України через м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС з метою транзиту, становив більше ніж 10 діб.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2016 року позов задоволено. Постанову № 0289/20908/16 від 12 лютого 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч. 3 ст.470 МК України визнано протиправною та скасовано.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 грудня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України ОСОБА_2, посилаючись на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України частини 1 ст. 467, частини 3 ст. 470 Митного кодексу України у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Прикладом неоднакового застосування зазначених вище норм матеріального права ОСОБА_2 вважає рішення Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2016 року у справі К/800/381/16, від 16 червня 2016 року у справі К/800/51327/15, в яких, на переконання заявника, суд касаційної інстанції ці норми права застосував по-іншому і дійшов протилежних, але правильних за змістом правових висновків.

Так, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, застосувавши при цьому норми частини 1 ст. 467, частини 3 ст. 470 Митного кодексу України, погодився із висновком апеляційного суду про безпідставність доводів позивача про те, що адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України, не є триваючим, а тому пройшли строки для притягнення його до відповідальності.

У рішенні від 14 червня 2016 року у справі К/800/381/16, яке надано заявником на підтвердження неоднакового правозастосування, Вищий адміністративний суд України у подібних правовідносинах, застосувавши норми частини 1 ст. 467, частини 3 ст. 470 Митного кодексу України, дійшов протилежного висновку, а саме: порушення митних правил визначене у ст.470 МК України не віднесене до триваючих, отже адміністративне стягнення за порушення митних правил передбачене у ч.3 ст.470 МК України може бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

У рішенні від 16 червня 2016 року у справі К/800/51327/15, яке надано заявником на підтвердження неоднакового правозастосування, Вищий адміністративний суд України у подібних правовідносинах, застосувавши норми частини 1 ст. 467, частини 3 ст. 470 Митного кодексу України, також дійшов протилежного висновку, а саме: вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду проаналізувавши наведені рішення вважає, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував одні й ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 95 Митного кодексу України встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Як встановлено частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом частини 1 ст. 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Верховний Суд зазначає, що триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

За таких обставин, невиконання особою обов'язку щодо вивезення автомобіля за межі митної території України у строки, встановлені ст. 95 Митного кодексу України, характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, що властива триваючим правопорушенням.

Ураховуючи наведене, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про те, що порушення митних правил визначене у ч. 3 ст.470 Митного кодексу України віднесене до триваючих правопорушень, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення слід відмовити.

Керуючись пунктом першим частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду