ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року

м. Київ

справа №1.380.2019.001685

адміністративне провадження №К/9901/33872/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (головуючий суддя Іщук Л.П., судді: Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Маркет Львів»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Маркет Львів» (далі також - позивач, ТОВ «Девелопмент Маркет Львів») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 2 квітня 2019 року №2050 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Девелопмент Маркет Львів».

Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» зазначало про відсутність у Головного управління ДФС у Львівській області правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки письмові запити контролюючого органу про надання інформації та її документального підтвердження, які йому передували, не були оформлені належним чином, що виключало обов`язок надання відповідей на них.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня їх отримання, а тому оскаржуваний наказ прийнято відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанцій скасовано та позов задоволено.

Суд апеляційної інстанції вказав на відсутність передбачених законом підстав для прийняття спірного наказу, оскільки запити контролюючого органу не відповідали вимогам, встановленим нормами ПК України, а тому не підлягали обов`язковому виконанню позивачем. Як наслідок, призначення Управлінням перевірки ТОВ «Девелопмент Маркет Львів», за висновками апеляційного суду, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, є таким, що суперечить нормам закону.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін. Вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області надіслано позивачу запит №9209/10/14.2-15 «Про надання інформації», яким повідомлено про отримання листа Прокуратури Львівської області щодо можливого ухилення від сплати податків ТОВ «Девелопмент Маркет Львів», у зв`язку з чим контролюючий орган просив протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати пояснення та їх документальні підтвердження, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою копії первинних документів (договори, накладні, акти прийому-передачі, банківські виписки, бухгалтерські регістри та інше), що безпосередньо стосуються господарських операцій, пов`язаних з набуттям та відчуженням права власності на приміщення за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 32. Крім того, відповідач просив надати: копії документів та пояснення щодо відображення операцій з набуття та відчуження права власності на приміщення за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 32, в бухгалтерському та податковому обліку (в декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість); копії установчих документів (протоколів зборів засновників) ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» з дня реєстрації суб`єкта господарювання по сьогоднішній день; пояснення щодо нереєстрації платником податку на додану вартість в порушення норм статей 181, 183 ПК України. У відповідному запиті позивача повідомлено про те, що ненадання запитуваної інформації у встановлений строк є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідь на вказаний запит листом від 20 березня 2019 року №2 позивач повідомив контролюючий орган про безпідставність надіслання йому запиту про отримання інформації та про невідповідність його вимогам статті 73 ПК України та про відмову в наданні запитуваних у ньому документів та інформації.

Крім того, 27 лютого 2019 року Управлінням, з посиланням на отримання листа Прокуратури Львівської області, надіслано ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» запит №10097/10/13.08 «Про надання інформації», в якому повідомлено про надання в терміни, передбачені законодавством, пояснень та належним чином завірених копій документів податкового та бухгалтерського обліку щодо підтвердження взаєморозрахунків (отримання та повернення фінансової допомоги) з громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , нарахування і сплати податків. Також зазначено, що у випадку ненадання пояснень та документального підтвердження, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, буде проведено позапланову виїзну перевірку.

20 березня 2019 року ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» письмово повідомило Управління про відсутність у вказаному запиті передбачених чинним законодавством України підстав для його надіслання та інформації, яка такі підстави підтверджує, складення його з порушенням встановленого порядку та про відмову в наданні запитуваних у ньому документів та інформації.

Наказом начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 2 квітня 2019 року №2050 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» з 3 квітня 2019 року тривалістю 5 робочих днів на предмет правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

Підставою для призначення перевірки у спірному наказі вказано підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункт 82.2 статті 82 ПК України, пункт 2 частини першої статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та отримання доповідної записки управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області від 1 квітня 2019 року №66/13.08.

На підставі наказу виписано направлення від 3 квітня 2019 року №3492 та №3493 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Девелопмент Маркет Львів». Копію наказу вручено довіреній особі позивача.

Головним управлінням ДФС у Львівській області 9 квітня 2019 року отримано лист від 8 квітня 2019 року №3 від директора ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» про недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, у зв`язку з чим посадовими особами відповідача складено акт від 10 квітня 2019 року №308/13.8/42159315 про ненадання ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» первинних документів для проведення перевірки з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 квітня 2019 року №600/138/42159315, на висновки якого позивачем подано заперечення.

Відповідно до протоколу засідання постійно діючої комісії по розгляду спірних питань Головного управління ДФС у Львівській від 3 червня 2019 року №50/13-01-13-08/42159315 прийнято рішення з метою повного дослідження господарської операції скерувати лист до ДФС України, направити запит до Фонду Держмайна України, а заперечення ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» на акт перевірки задовольнити, податкові повідомлення-рішення за висновками такого акта не приймати.

Не погодившись з наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 2 квітня 2019 року №2050 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» позивач звернувся з даним позовом до суду.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що права позивача могли бути захищені шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також скаржник звертає увагу на те, що висновки суду апеляційної інстанції про невідповідність надісланих контролюючим органом запитів приписам чинного законодавства суперечать правовій позиції, зазначеній у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2018 року у справі №813/3702/17.

Крім того, Управління зазначає, що твердження позивача щодо необхідності зазначення у запиті контролюючого органу про надання інформації платником податків конкретних підстав, тобто, чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, суперечить висновками Верховного Суду, сформованими у справах №820/4605/17, №804/1188/18.

Водночас контролюючий орган наполягає на тому, що запити, направлені на адресу позивача, містили вказівку на фактичну і правову підстави направлення, а саме підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, а наявність окремих дефектів запиту про надання інформації не впливає на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію, що узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №813/1573/17.

3.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що посилання скаржника на допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки їм було відмовлено у допуску до проведення перевірки у зв`язку із намірами Позивача оскаржувати наказ в судовому порядку, що мало наслідком повідомлення представника ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» про складення акта про недопуск до перевірки. Однак копія такого акта позивачу не надавалась, натомість відповідачем складено акт про відмову у наданні первинних документів та в приміщенні податкового органу складено акт від 10 квітня 2019 року, в пункті 2.7 якого зазначено, що перевірка проведена на підставі матеріалів, наданих Прокуратурою Львівської області листом від 14 лютого 2019 року. При цьому позивач зауважує, що 8 квітня 2019 року ним було надіслано відповідачу лист про недопуск посадових осіб Управління до перевірки.

Отже, не склавши акта про недопуск до перевірки, відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» в приміщенні податкового органу на підставі відомостей, наданих Прокуратурою Львівської області, таким чином намагаючись унеможливити захист позивачем своїх прав шляхом визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

В обґрунтування своєї позиції платник податків посилається на висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 17 травня 2019 року у справі №804/254/18, про те, що ПК України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної виїзної перевірки в приміщенні податкової інспекції.

Також позивач наголошує на тому, що запити контролюючого органу, які передували прийняттю спірного наказу, містили лише посилання на отриманий лист прокуратури, водночас у таких запитах не було зазначено податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства, як того вимагає підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Необхідність зазначення чітких підстав надіслання запиту висловлена Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №820/4707/17, від 7 лютого 2019 року №813/2716/17.

Крім того, прокуратура не є суб`єктом збирання чи формування податкової інформації. ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» вважає безпідставними посилання Управління на постанови Верховного Суду у справах №820/4605/17, №804/1188/18, оскільки висновки, зазначені у цих судових рішеннях, не можуть поширюватися на спірні правовідносини, так як в обох справах підставою для надіслання письмових запитів було отримання контролюючим органом податкової інформації з інформаційних баз даних ДФС, які відповідно до статті 73 ПК України є джерелом отримання податкової інформації, в той час як справі, що переглядається, відповідач посилається на лист прокуратури щодо можливого ухилення від сплати податків.

Щодо посилань на постанову Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №813/1573/17 (окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок надати всю необхідну інформацію), позивач зауважує, що скаржником необґрунтовано яким чином вказане рішення застосовується до спірних правовідносин.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Відповідно до статті 62 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, лише дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки, що, в свою чергу, є предметом дослідження у даній справі.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок №1245).

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Зміст зазначених положень законодавства свідчить про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що отримані позивачем запити про надання пояснень та їх документального підтвердження не містили фактів порушення платником податків законодавства. Відтак відмова позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на вказаний запит не може розцінюватись як обставина, з якою підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов`язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що запит від 22 лютого 2019 року №9209/10/14.2-15, направлений Головним управлінням ДФС у Львівській області на адресу позивача, містив вказівку на правову підставу його направлення - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Як на фактичну підставу відповідач посилався на лист Прокуратури Львівської області від 14 лютого 2019 року №04/2/5-1693-18 щодо можливого порушення ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» вимог податкового законодавства при відчуженні приміщення на Площі Ринок, 32 у м. Львові.

Оцінюючи аргументи Відповідача суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання лише на лист Прокуратури Львівської області про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства, встановлені в межах кримінального провадження, не може слугувати підставою для надіслання платникові запиту щодо надання інформації в порядку, передбаченому пунктом 73.3 статті 73 ПК України.

Щодо решти доводів касаційної скарги необхідно зазначити таке.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, неможливість проведення документальної виїзної перевірки за місцезнаходженням платника податків має бути пов`язана з недопуском посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що, у свою чергу, має підтверджуватися відповідним актом про недопуск.

Разом з тим, ПК України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщенні податкової інспекції.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду у справі №825/1747/17.

У справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичного допуску до проведення перевірки не відбулось, про що вказує наявний в матеріалах справи лист ТОВ «Девелопмент Маркет Львів» від 8 квітня 2019 року №3, отриманий Управлінням 9 квітня 2019 року, про недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Однак копія акта про недопуск до перевірки позивачу не надавалась, натомість відповідачем складено акт про відмову у наданні первинних документів та в приміщенні податкового органу складено акт про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки від 10 квітня 2019 року, в пункті 2.7 якого зазначено, що перевірка проведена на підставі матеріалів, наданих Прокуратурою Львівської області листом від 14 лютого 2019 року. Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки не приймалися.

Посилання Управління в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду у справах №820/4605/17, №804/1188/18 підлягають відхиленню оскільки не є релевантними до спірних правовідносин.

Щодо окремих дефектів запиту про надання інформації, які, на думку відповідача, не впливають на обов`язок надати всю необхідну інформацію, Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №813/1573/17, на яку здійснено посилання в касаційній скарзі, запит, направлений Управлінням на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту, зокрема обставини, встановлені на підставі податкової інформації, опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Отже, за встановлених у справі, що переглядається, обставин, висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновками, на підставі яких ухвалено судове рішення у справі №813/1573/17.

Таким чином, приймаючи спірний наказ про призначення перевірки позивача, контролюючий орган діяв всупереч правилам підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а тому рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими.

Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.001685 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх