ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/7997/17

адміністративне провадження №К/9901/15562/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

секретар судового засідання Калінін О.С.,

представник позивача Глотова С.О. ,

представники відповідача Даценко Т.Ю., Кальковець В.Л.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2018 (суддя - Федорчук А.Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 (судді - Чаку ЄВ., Файдюк В.В., Коротких А.Ю.) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"- "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт»-«Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш»» (далі - фірма «Укрінмаш», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ДФС) (далі - відповідач) від 27.03.2017 №0002061402 про застосування фінансових санкцій у вигляді нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в розмірі 3 306 527,94 грн. як протиправне.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що застосування до нього фінансових санкцій в розмірі 1`432`948,56 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, є неправомірним, оскільки невиконання вимог статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в межах зовнішньо-економічного контракту № 16/90-К від 22.12.2015, укладеного з компанією «Krave Corp» (резидент США), в період з 01.09.2016 по 27.02.2017 викликано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), дія яких розпочалася з 30.06.2016 та продовжувалася на момент проведення перевірки контролюючим органом, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2017 №703/21.0-10.3. Відповідно ж до статті 6 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перебіг строків, встановлених статями 1 та 2 цього Закону, зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018, позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.03.2017 №0002061402.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову вмотивований тим, що нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні контракту № 16/90-К від 22.12.2015, укладеного фірмою «Укрінмаш» з компанією «Krave Corp», здійснене відповідачем протиправно, оскільки дія форс-мажорних обставин з 30.06.2016, факт настання яких підтверджений висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2017 №703/21.0-10.3, виключає правові підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 184/94-ВР).

Офіс великих платників податків ДФС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ці доводи відповідач обґрунтовує посиланням на те, що відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 185/94-ВР підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. Інші документи, зокрема висновок Торгово-промислової палати, не є належним підтвердженням дії форс-мажорних обставин. Крім того, позовні вимоги фірми «Укрінмаш» про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0002061402 обґрунтовані лише доводами про протиправне нарахування пені по контракту № 16/90-К від 22.12.2015 з компанією «Krave Corp». За цим контрактом пеня нарахована в розмірі 1`432`948,56 грн, тоді як згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням пеня нарахована в розмірі 3306527,94 грн. не тільки по зазначеному контракту, а й по інших зовнішньо-економічних контрактах позивача. Хоча нарахування пені по інших контрактах позивач не оспорює, суди попередніх інстанцій скасували податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0002061402 повністю та не навели будь-якого обґрунтування такого рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.06.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДФС та ухвалою від 02.07.2019 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 23.07.2019 о 16:00.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, доводить, що дія форс-мажорних обставин як підстава, що виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків за контрактом № 16/90-К від 22.12.2015 з компанією «Krave Corp», підтверджена у спосіб, встановлений статтею 6 Закону № 185/94-ВР, статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та пунктом 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2017 №40 (3).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду заслухав пояснення представників сторін щодо наведених у касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу доводів, перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з підстав, які викладаються нижче.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкове повідомлення- рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте на підставі акта перевірки від 06.03.2017 №409/28-10-14-02/14281072, в якому зроблено висновок про порушення фірмою «Укрінмаш» статей 1, 2 Закону №185/94-ВР внаслідок несвоєчасного отримання від нерезидентів валютної виручки за експортним контрактом від 26.06.2014 №272.156.13.01-4/32-К та товарів за імпортними контрактами від 22.06.2015 №16/36-К, від 17.07.2015 №16/45-1К, від 12.06.2015 №16/35-К, від 18.09.2015 №16/61-К, від 22.12.2015 №16/90-К. Згідно з розрахунком пені як додатку до акта перевірки загальна сума нарахованої пені за результатами перевірки склала 3 306 527,94 грн, в тому числі: за експортним контрактом від 26.06.2014 №272.156.13.01-4/32-К, укладеним з Міністерством оборони Республіки Бангладеш, - 9 509,22 грн; за імпортними контрактами: 1) від 22.06.2015 №16/36-К, укладеному з компанією «Fort Hungary» (Угорщина), - 9`895,02 грн; 2) від 17.07.2015 №16/45-1К, укладеному з фірмою «Giss Sp.z.o.o» (Польща), - 59`535,62 грн; 3) від 12.06.2015 №16/35-К та від 18.09.2015 №16/61-К, укладеними з фірмою «Nattan Sp.z.o.o» (Польща), - 842`387,93 грн та 952`251,59 грн відповідно; 4) від 22.12.2015 №16/90-К, укладеному з компанією «Krave Corp», - 1`432`944,56 грн (а.с. 12).

Позивач в позовній заяві, так само як і впродовж судового процесу у цій справі, не заявляє, що має заперечення щодо правомірності застосованих до нього санкцій за порушення строків розрахунків в межах перерахованих вище зовнішньо-економічних контрактів, окрім як за контрактом від 22.12.2015 №16/90-К з компанією «Krave Corp» в розмірі 1`432`944,56 грн. Заперечення позивача на акт перевірки від 06.03.2017 №409/28-10-14-02/14281072 також стосувалися тільки цього контракту.

На виконання вказаного контракту та додаткових угод до нього фірма «Укрінмаш» 17.03.2016 сплатила нерезиденту - компанії «Krave Corp» передоплату за товар в розмірі 272191,00 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» від 11.03.2016 №32). Строк постачання згідно з умовами контракту був встановлений до 30.06.2016.

В листі від 30.06.2016 компанія «Krave Corp» повідомила позивача, що поставка товару затримується через політичну ситуацію щодо України. В листі зазначено, що завод-виготовлювач виробів, які постачаються за контрактом (патрони), постав перед проблемою отримання дуже спеціалізованих складових, деякі з них заборонені, виробляються у Європі (Фінляндія). Одразу, як вироби будуть виготовлені, вони будуть негайно відправлені фірмі «Укрінмаш».

Поставка товару за контрактом від 22.12.2015 №16/90-К не відбулася. Компанія «Krave Corp» частково повернула позивачу передоплату; стосовно іншої частини передоплати спір між позивачем і компанією «Krave Corp» вирішувався в судовому порядку.

Пеня в розмірі 1`432`944,56 грн нарахована за такі періоди прострочення надходження товару (враховуючи часткове повернення передоплати компанією «Krave Corp»): з 01.09.2016 по 06.09.2016; з 19.10.2016 по 09.11.2016; з 19.10.2016 по 27.02.2017 (а.с. 13).

Як зазначено вище, суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими доводи позивача, що порушення строку надходження товару було викликано дією форс-мажорних обставин, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України щодо унеможливлення виконання зобов`язання за контрактом № 16/90-К від 22.12.2015, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2017. Згідно з цим висновком унеможливлення виконання зобов`язань за вказаним контрактом спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: забороною на транспортування спеціалізованих складових деталей із Фінляндії заводу-виготовлювачу виробів, які почали діяти з 30.06.2016, та на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Такі форс-мажорні обставини за умовами контракту № 16/90-К від 22.12.2015 окреслюють право сторони на звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань; їх дія призвела до порушення строку виконання імпортної операції на умовах відстрочення поставки виробів із застосуванням розрахунків в іноземній валюті. Висновок складено з урахуванням фактичних обставин, повідомлених заявником (фірмою «Укрінмаш») та наданих ним документів (а.с. 47-54).

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону №185/94-ВР в редакції, чинній станом на вересень 2016 року - лютий 2017 року (Закон втратив чинність з 07.02.2019 згідно із Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Частиною першою статті 4 цього Закону встановлено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною шостою статті 6 цього ж Закону якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (частина сьома цієї статті).

Суди першої та апеляційної інстанцій, відхиляючи довід Офісу великих платників податків ДФС про відсутність підстав для застосування у відносинах з позивачем положень частини шостої статті 6 Закону №185/94-ВР, керувалися нормою підпункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2017 №40 (3) (далі - Регламент), та підсумували, що висновок Торгово-промислової палати України щодо унеможливлення виконання зобов`язання за контрактом від 22.12.2015 №16/90-К по суті ідентичний сертифікату про форс-мажорні обставини.

Такий висновок не відповідає правильному застосуванню як норм частин шостої, сьомої статті 6 Закону № 185/94-ВР, так і норм статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР) та Регламенту.

Згідно з частиною першою статті 14 -1 Закону №671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина другої цієї статті).

За визначенням підпункту 3.1.1 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічно криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо (пункт 3.2 Регламенту).

Відповідно до пункту 3.3 Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої Торгово-промисловою палатою України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Торгово-промислова палата України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих нею та регіональними торгово-промисловими палатами, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб, допущених до розгляду заяв із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (пункт 5.1 Регламенту).

Наведені норми не дають підстави стверджувати, що будь-який висновок Торгово-промислової палати, в якому йдеться про форс-мажорні обставини, має юридичну силу сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин. Підтвердженням цього є лист «Про надання інформації щодо висновків Торгово-промислової палати України» від 07.02.2017, підписаний Першим віце-президентом Торгово-промислової палати України Непран М . І . , копія якого приєднана до матеріалів справи. За змістом цього листа, крім засвідчення форс-мажорних обставин, документом про що є сертифікат, торгово-промислові палати в Україні відповідно до статті 11 Закону № 671/97-ВР здійснюють і інші повноваження, що не суперечить законодавству України. В діяльності торгово-промислових палат в Україні склалася практика надання висновків щодо унеможливлення виконання зобов`язань, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) або істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити. Такий висновок, як документ, являє собою дослідження фахівця, в якому формуються умовиводи у вигляді точки зору, викладеної у письмовій формі, щодо відповідних обставин (а.с. 94-97).

З врахуванням зазначеного у суду першої інстанцій не було підстав вважати, що позиція щодо будь-якого висновку торгово-промислової палати, в якому йдеться про форс-мажорні обставини, як підстави звільнення від відповідальності відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 11.07.2015 у цивільній справі №6-2159цс15 та в постанові від 23.03.2016 у цивільній справі № 6-364цс16. В цих постановах висновок Верховного Суду України стосується таких загальновідомих обставин непереборної сили, як воєнні дії на території Донецької області в 2014 році, внаслідок яких підприємства - відповідачі у справах не могли здійснювати виробничу діяльність та виконувати свої зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу норм частини сьомої статті 6 Закону № 185/94-ВР, частини першої статті 14-1 Закону № 671/97-ВР форс-мажорні обставини можуть бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат про форс-мажорні обставини або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

За умовами пункту 7.2 контракту від 22.12.2015 № 16/90-К сторона, що заявляє про форс-мажор, повинна передати іншій стороні в термін, не більше 15 днів, документ торгово-промислової палати про початок дії таких обставин.

Оскільки позивач не надав сертифікат торгово-промислової палати в Україні про засвідчення форс-мажорних обставин або відповідний документ торгово-промислової палати згідно з умовами пункту 7.2 контракту № 16/90-К від 22.12.2015, контролюючий орган правомірно нарахував пеню за порушення строку, встановленого статтею 2 Закону № 185/94-ВР, постачання товару за цим контрактом за періоди з 01.09.2016 по 06.09.2016; з 19.10.2016 по 09.11.2016; з 19.10.2016 по 27.02.2017.

Натомість суди першої та апеляційної інстанцій внаслідок неправильного тлумачення норм частин шостої, сьомої статті 6 Закону № 185/94-ВР, частин першої, другої статті 14-1 Закону № 671/97-ВР, пункту 3.3 Регламенту дійшли помилкового висновку, що позивач підтвердив у спосіб, встановлений законом, невиконання зобов`язань нерезидентом за контрактом від 22.12.2015 №16/90-К через дію форс-мажорних обставин.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно скасував податкове повідомлення-рішення повністю, хоча фактично вимоги позивача стосувалися лише частини застосованих до нього фінансових санкцій. Будь-якої мотивації щодо цього в судових рішеннях, ухвалених у справі, не наведено. Обставини щодо нарахування пені за експортним контрактом від 26.06.2014 №272.156.13.01-4/32-К та за імпортними контрактами від 22.06.2015 №16/36-К, від 17.07.2015 №16/45-1К, від 12.06.2015 №16/35-К, від 18.09.2015 №16/61-К судом не встановлені, що виключає оцінку судових рішень судів попередніх інстанцій як обґрунтованих.

Відповідно до положень частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права, як встановлено частиною третьою цієї статті, вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для відшкодування судових витрат особі, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа, є задоволення позову судом.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста цієї статті).

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 скасувати, в позові Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"- "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду