ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №805/1697/16-а

адміністративне провадження №К/9901/31571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (судді: Троянова О.В. (головуючий), Кошкош О.О., Христофоров А.Б.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (судді: Ястребова Л.В. (головуючий), Компанієць І.Д., Блохін А.А.)

у справі № 805/1697/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод»

до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ"»,

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» (далі - ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Мар`їнська ОДПІ), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), в якому просило визнати протиправними дії Маріїнської ОДПІ, ДФС щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 03 липня 2015 року № 1, від 30 липня 2015 року № 7, від 07 серпня 2015 року № 1, від 07 серпня 2015 року № 2, від 25 вересня 2015 року № 5; визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» від 03 липня 2015 року № 1, від 30 липня 2015 року № 7, від 07 серпня 2015 року № 1, від 07 серпня 2015 року № 2, від 25 вересня 2015 року № 5 протягом операційного дня 07 червня 2016 року.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позов задовольнив частково:

- визнав дії ДФС щодо неприйняття 07 червня 2016 року до реєстрації податкових накладних від 03 липня 2015 року № 1, від 30 липня 2015 року № 2, від 07 серпня 2015 року № 1, від 07 серпня 2015 року № 2, від 25 вересня 2015 року № 5 протиправними;

- визнав прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» від 03 липня 2015 року № 1, від 30 липня 2015 року № 2, від 07 серпня 2015 року № 1, від 07 серпня 2015 року № 2, від 25 вересня 2015 року № 5 протягом операційного дня 07 червня 2016 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що стаття 120-1 Податкового кодексу України не встановлює граничного строку реєстрації податкової накладної чи розрахунку, а лише вказує на те, що податковий орган має право накласти штраф на платника податку у разі відсутності з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку протягом 180 календарних днів та не встановлює жодних підстав для неприйняття податкових накладних/розрахунків до реєстрації.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги ДФС зазначила, що платник податків має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 120-1 Податкового кодексу України. У зв`язку з тим, що податкові накладні виписані позивачем за минулий період більше ніж 180 календарних днів, податковий орган правомірно відмовив у прийнятті для реєстрації вказаних документів в Єдиному реєстрі податкових накладних датою - 07 червня 2016 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

01 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 11 серпня 2014 року між Мар`їнською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області та ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» укладено договір про визнання електронної звітності № 110820141.

21 грудня 2015 року договір про визнання електронної звітності укладено із Мар`їнською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області.

07 червня 2016 року позивач засобами електронного зв`язку надіслав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 03 липня 2015 року № 1, від 30 липня 2015 року № 7, від 07 серпня 2015 року № 1, від 07 серпня 2015 року № 2, від 25 вересня 2015 року № 5.

Відповідно до автоматично сформованих квитанцій № 1 по кожній податковій накладній документи не прийнято податковим органом 07 червня 2016 року з посиланням на те, що порушено вимоги строку їх реєстрації, передбаченого пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, а саме дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання, а податкові накладні виписані за минулий період (340 днів від дати реєстрації; 313 днів від дати реєстрації; 305 днів від дати реєстрації; 305 днів від дати реєстрації; 256 днів від дати реєстрації відповідно).

Правомірність відмови податкового органу у прийнятті податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом розгляду цієї справи.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За змістом абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01 січня 2016 року) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній після 01 січня 2016 року) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що на платника податку на додану вартість - продавця покладено обов`язок щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 1246) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку № 1246 визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2008 року за № 320/1501:

квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

За положеннями підпунктів 7.3-7.6 пункту 7 розділу ІІІ вказаної Інструкції № 233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податків, який кореспондується з обов`язком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій об`єктивно встановлено відсутність правових підстав для відмови у прийнятті спірних податкових накладних ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод».

Порушення платником податків термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для притягнення такого платника до відповідальності, передбаченої статтею 120-1 Податкового кодексу України у виді застосування штрафу, розмір якого залежить від кількості днів порушення граничних трмінів реєстрації.

При цьому встановлення статтею 120-1 Податкового кодексу України застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних лише в межах прострочення у 180 календарних днів з дати їх складання не є підставою для обмеження таким строком права здійснити реєстрацію податкових накладних.

З огляду на зазначене надіслання позивачем податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу 180 календарних днів з дати їх складання не може бути законною підставою для відмови у прийнятті таких податкових накладних ДФС.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» та вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги ДФС відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова