ПОСТАНОВА
Іменем України
17 червня 2020 року
Київ
справа №712/10440/16-а
адміністративне провадження №К/9901/32130/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М. розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді Мельник І.О. від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Костюк Л.О., суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А. від 14 грудня 2016 року у справі № 712/10440/16-а за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Черкаській області, Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ.
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області (далі також - відповідач 1), Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища (далі також - відповідач - 2), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 серпня 2016 року № 009862, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Мовчан О.О., провадження у справі - закрити.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Розглядаючи матеріали Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Мовчан О.О. зафіксувала факт того, що позивач як заступник директора по виробництву ТОВ «ФРЕЯ-АГРО», яке зареєстроване за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Панфілова, будинок 94 а, будучи відповідальною посадовою особою, допустив невиконання законних розпоряджень та законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль, а саме: недопущення працівника Державної екологічної інспекції у Черкаській області до проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідно до наказу від 08 серпня 2016 року № 513 та направлення від 08 серпня 2016 року № 549. Проте при винесенні постанови Державна екологічна інспекція у Черкаській області не вважала за можливе врахувати доводи, ситуацію, фактичний склад обставин, у зв`язку з чим постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства України.
3. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, позов задоволено повністю.
4. Приймаючи такі судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не входить до уповноважених осіб, які мають право бути присутніми під час проведення планових чи позапланових заходів державного нагляду. Позивач не був присутній при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду матеріалів адміністративного правопорушення, що є порушенням його прав та порядку здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбаченого КУпАП.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у січні 2017 року Державна екологічна інспекція у Черкаській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач-1 зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усіх обставин справи. Зазначає, що позивач не допустив посадових осіб контролюючого органу для проведення планової перевірки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-5 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення від 10 серпня 2016 року був складений у присутності ОСОБА_1 , із зазначеними порушеннями в протоколі останній погодився, що підтверджується його підписом. На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, відтак оскаржувану постанову прийнято за його відсутності та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційну скаргу подано до суду 10 січня 2017 року.
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Черкаській області.
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України справа передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2020 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О. та Шарапу В.М.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою від 22 серпня 2016 року № 009862 про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
14. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 010641 від 10 серпня 2016 року розгляд справи відносно позивача призначено на 12 серпня 2016 року на 10 год. 15 хв., про що під підпис повідомлено позивача.
15. Позивач не був присутній при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення № 009862 від 22.08.2016; про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення не був повідомлений належним чином, у тому числі про час та місце розгляду матеріалів адміністративного правопорушення.
16. Вважаючи таку постанову контролюючого органу протиправною та незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Згідно з частиною першою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
20. Відповідно до статті 14 КУпАП (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
21. Статтею 188-5 КУпАП передбачено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
22. На момент проведення перевірки процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів регулювалась Порядком організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за № 18/16034 (далі також - Порядок).
23. Згідно із пунктом 4.9 Порядку (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні інспектори проводять перевірки об`єкта в присутності керівника суб`єкта господарювання або уповноважених ним осіб.
24. Відповідно до пункту 4.10 Порядку у разі, якщо державний інспектор не допускається до проведення перевірки, ним складається акт про відмову в проведенні перевірки. В цьому акті зазначаються посада, прізвище, ім`я, по батькові особи керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, яку ознайомлено з актом та якій вручено акт під розписку, або робиться відмітка щодо відмови від ознайомлення з актом та його отримання. У разі, якщо керівник або уповноважена ним особа суб`єкта господарювання відмовляється від отримання акта про відмову особисто, такий акт із зазначенням в ньому реєстраційного номера передається через канцелярію суб`єкта господарювання або відправляється рекомендованим листом.
25. Таким чином, перевірка органами державного нагляду (контролю) здійснюється в присутності керівника суб`єкта господарювання або уповноважених ним осіб та за її результатами державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.
26. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №803/1130/17.
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач відповідно до наказу ТОВ «ФРЕЯ-АГРО» від 04 липня 2016 року № 04/04/16 не входить до уповноважених осіб, які мають право бути присутніми під час проведення планових чи позапланових заходів державного нагляду, та не є безпосередньо керівником суб`єкта господарювання.
28. Доводи відповідача 1, викладені у касаційній скарзі, щодо допущення порушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП саме позивачем висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість спрямовані на переоцінку доказів та обставин справи, які суди встановили під час розгляду справи. При цьому, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості додатково перевіряти досліджені судами попередніх інстанцій докази, на підставі яких такі обставини встановлено.
29. Щодо посилань відповідача у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення колегія суддів зазначає наступне.
30. Згідно з приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
31. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
32. Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
33. Колегія суддів зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
34. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
35. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
36. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а.
37. Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 серпня 2016 року № 010641 розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача призначено на 12 серпня 2016 року на 10 год. 15 хв., про що повідомлено позивача.
38. Разом із тим, оскаржувана постанова винесена 22 серпня 2016 року без участі позивача, хоча такий не був належним чином повідомленим про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього на зазначену дату, що є порушенням його прав та порядку здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбаченого КУпАП.
39. Колегія суддів зауважує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
40. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.
41. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 неправомірно та з порушенням процедури притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП. 42.Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду заявників із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
43. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
44. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
45. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
46. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
47. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
48. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що у оскаржуваних судових рішеннях суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.
49. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
50. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа