ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №185/3808/17 (2-а/185/275/17)

адміністративне провадження №К/9901/17408/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М., суддів: Іванова С.М., Чередніченка В.Є. від 07.09.2017 у справі № 185/3808/17 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ.

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII);

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 30.12.1997 по 20.04.2000 на посаді водія автокрану КС-3575А у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд»;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII відповідно до заяви від 18.01.2017.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно з записами трудової книжки працював на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Однак відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «По пенсійне забезпечення».

3. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 позов задоволено повністю.

4. Приймаючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з врахуванням відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 , архівних довідках, показань свідків, які підтвердили, що позивач дійсно з 30.12.1997 по 20.04.2000 працював повний робочий день на посаді водія автокрану КС-3575А у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд», що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, відповідач неправомірно та необґрунтовано відмовив позивачу в зарахуванні до пільгового стажу вказаного періоду роботи. За таких обставин, наявні підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII позивач не відповідав вимогам цієї статті щодо віку та спеціального стажу роботи, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, у жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки не дослідив належним чином усіх обставин справи та скасував законне рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що на час звернення із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII позивач не відповідав вимогам цієї статті щодо віку та спеціального стажу роботи.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

10. 05.12.2017 на адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 - без змін.

11. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І. В., судді: Берназюк Я.О., Шарапа В.М.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 від 21.08.1980 серії НОМЕР_2 останній працював:

- у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд» водієм автокрану КС-3575А з 30.12.1997 по 20.04.2000;

- у ПрАТ «ДЕТЕК Павлоградвугілля ВСП «Шахтоуправління Тернівське» з 27.04.2000 по 11.02.2007 - водієм (машиністом) автокрану автотранспортної дільниці; з 12.02.2007 по 22.04.2007 - учнем гірничого робітника; з 23.04.2007 по 21.06.2009 - гірничим робітником; з 22.06.2009 по 23.01.2012 - машиністом бурової установки.

16. Згідно з архівною довідкою № Г-435, виданою архівним відділом Павлоградської міської ради 26.07.2016, в архівному фонді «Державне відкрите акціонерне товариство Павлоградська ШБУ-2 ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд» є відомості про зарахування ОСОБА_1 таб. № 2000 водієм автокрана КС-3575А 6 роз. 30.12.1997 (наказ від 29.12.1997 № 252-к); звільнення з роботи з 20.04.2000 (наказ від 21.04.2000 № 61-к). На підставі наказів з особового складу за 1997-2000 роки підтверджено, що сумісництва посад, відпусток без збереження заробітні плати не було. Повна зайнятість ОСОБА_1 підтверджується наказами з особового складу, особового рахунку за 1997-2000 роки. Заробітна плата за вказаний період нараховувалась згідно з табуляграмами, тому професію, назву дільниці, доплати за шкідливі умови праці та інші види оплати праці архівний відділ розшифрувати в табуляграмах не має можливості у зв`язку з відсутністю розшифровок кодів в табуляграмах.

17. З архівної довідки від 26.07.2016 № Г-434, виданої архівним відділом Павлоградської міської ради, вбачається, що згідно з документами архівного фонду «Державне відкрите акціонерне товариство Павлоградське шахтобудівельне управління № 2» вказана заробітна плата ОСОБА_1 , яку він отримував з січня 1998 року по квітень 2000 року включно.

18. На підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 06.10.1997 № 415 ДВАТ «ШБУ № 2» перетворено в ДВАТ «Павлоградське ШБУ № 2».

19. На підставі наказу Міністра вугільної промисловості України від 12.01.1998 № 7 ДВАТ «Павлоградське шахтобудівельне управління № 2» реорганізовано в ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд».

20. 01.12.2016 Комісією з розгляду питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №21, у якому зазначено, що для зарахування до пільгового стажу позивача за списком №2 періоду роботи з 30.12.1997 по 20.04.2000 немає підстав, оскільки у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що ОСОБА_1 працював машиністом автомобільного крану на шахтній поверхні повний робочий день.

21. 18.01.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

22. Листом Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за №2094/05/18 від 27.01.2017 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з тим, що відповідно до рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 21 від 01.12.2016 немає підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача з 30.12.1997 по 20.04.2000, відтак у позивача недостатнього стажу роботи для призначення пільгової пенсії на Списком №2.

23. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

25. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

28. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.

29. Пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

30. Міністерство праці та соціальної політики України наказом від 18.11.2005 №383 затвердило Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі також - Порядок №383, в реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

31. Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-XII.

32. Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

33. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

34. Системний аналіз наведених норм свідчить, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи.

35. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №758/10046/15-а, від 06.04.2020 у справі №552/4199/17, від 27.04.2020 у справі №569/8953/16-а.

36. Відповідно до положень статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також - Порядок №637, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

37. Відповідно до вимог пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, (далі також - Порядок №22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.

38. Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N 637.

39. Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

40. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

41. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 233/3589/16-а, від 27.04.2020 у справах №361/4230/17, №569/8953/16-а та №235/1791/17.

42. Пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з тим, що відповідно до рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 21 від 01.12.2016 немає підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача з 30.12.1997 по 20.04.2000, оскільки у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що ОСОБА_1 працював машиністом автомобільного крану на шахтній поверхні повний робочий день.

44. Разом із тим, судами встановлено, що згідно з відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 він у період з 30.12.1997 по 20.04.2000 працював у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд» водієм автокрану КС-3575 А.

45. Згідно з архівною довідкою № Г-435, виданою архівним відділом Павлоградської міської ради 26.07.2016, позивач з 30.12.1997 по 20.04.2000 дійсно працював водієм автокрану КС-3575А у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд» та був зайнятий повний робочий день.

46. Окрім цього, як вбачається із рішення суду першої інстанції, допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт, що позивач дійсно з 30.12.1997 по 20.04.2000 працював на посаді водія автокрану КС-3575А у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд» з повним робочим днем. Вказана інформація їм відома у зв`язку з тим, що в цей період вони також працювали у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд».

47. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (в редакції, чинній протягом періоду роботи позивача водієм автокрану КС-3575А у ВАТ ДХК «Дніпрошахтобуд») професія «Машиніста автомобільних кранів» відноситься до Списку № 2 розділу 1 «Гірничі роботи» підрозділу 1 «Відкриті гірничі роботи і роботи на поверхні» позиції 2010100а-13788.

48. Як встановлено судом першої інстанції, згідно з наказом по Шахтобудівельному управлінню № 2 комбінату «Дніпрошахтобуд» від 28.11.1994 № 338 «Про результати атестації робочого місця по умовах праці» підтверджено, що водії автомобільних кранів мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

49. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобовязання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період роботи з 30.12.1997 по 20.04.2000 у ВАТ ДХК „Дніпрошахтобуд" на посаді водія автокрану КС-3575 А та призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

50. Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про зобовязання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 18.01.2017, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії 18.01.2017 позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досяг пенсійного віку, натомість 55 років досяг 10.02.2017, а тому право на пенсію отримав 11.02.2017.

51. Аналогічна позиція щодо визначення дати, з якої має бути призначена пенсія на пільгових умовах у подібних правовідносинах, викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2019 у справі №451/955/16-а.

52. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

53. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

54. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

55. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

56. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статей 351, 352 КАС України, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 необхідно скасувати, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 змінити, виклавши абзаци перший, другий та четвертий резолютивної частини в новій редакції, а в іншій частині - залишити без змін.

57. Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

58. За положеннями частини першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

59. Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою позивач сплатив згідно з квитанцією від 02.11.2017 № 0.0.884364262.1 судовий збір у розмірі 768,00 гривень, відтак такі підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Керуючись статтями 345, 351, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 скасувати.

3. Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 змінити, виклавши абзаци перший, другий та четвертий резолютивної частини в наступній редакції:

4. «Адміністративний позов ОСОБА_1 до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

5. Визнати відмову Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11 лютого 2017 року - протиправною.

6. Зобов`язати Павлоградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11 лютого 2017 року».

7. В іншій частині постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 залишити без змін.

8. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області судовий збір, сплачений ним за подання касаційної скарги, у розмірі 768,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа