ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2020 року

Київ

справа №642/1088/16-а

адміністративне провадження №К/9901/45869/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про зобов`язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними з приводу пенсійних витрат

за касаційною скаргою Харківського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

на додаткову постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Лазарєва А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Старостіна В.В., суддів Рєзнікової С.С., Бегунца А.О.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив:

визнати за позивачем право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включенні: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні;

визнати протиправними дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо ненадання довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;

визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового утримання без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як людини, які передбачені статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

зобов`язати Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні та подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, якій обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з 27 серпня 2015 року.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 27 серпня 2015 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;

зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат подати протягом двох місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною першою статті 267 КАС України;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом двох місяців з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною першою статті 267 КАС України;

стягнути з відповідачів солідарно в рівних частинах судові витрати зі сплати судового збору;

вийти за межі заявлених вимог для повного захисту прав позивача.

30 березня 2016 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, в якій до раніше заявлених вимог, позивач просив:

визнати дії (бездіяльність) Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2008 року по 20 вересня 2010 року та з 8 листопада 2012 року з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 28 липня 2008 року №377 протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як людини, які передбачені статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

визнати дії (бездіяльність) Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 21 вересня 2010 року по 7 листопада 2012 року протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як людини, які передбачені статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області скласти та надати до Харківського обласного військового комісаріату список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, який містить ім`я ОСОБА_1 для складання останнім довідки про розмір пенсії з 1 вересня 2008 року по 20 вересня 2010 року та з 8 листопада 2012 року з урахуванням посадового окладу згідно наказу Міноборони від 27 липня 2008 року №377;

зобов`язати Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку для перерахунку пенсії про грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27 серпня 2008 року №377 з 1 вересня 2008 року по 20 вересня 2010 року та з 8 листопада 2012 року, подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27 серпня 2008 року №377 з 1 вересня 2008 року по 20 вересня 2010 року та з 8 листопада 2012 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 своєчасно невиплачену частину основного розміру пенсії за період з 21 вересня 2010 року по 7 листопада 2012 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 1 вересня 2008 року.

4 травня 2016 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив зобов`язати Харківський обласний комісаріат після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з 1 вересня 2008 року у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28 липня 2008 року №377, який містить персональні дані ОСОБА_1 , скласти довідку для перерахунку пенсії про грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27 серпня 2008 року №377 з 1 вересня 2008 року по 20 вересня 2010 року та з 8 листопада 2012 року, подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

16 вересня 2016 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача з проханням винести додаткову постанову щодо позовних вимог, викладених у позовної заяві, з приводу яких досліджувалися докази, однак не було ухвалене рішення.

20 вересня 2016 року додатковою постановою Ленінського районного суду м. Харкова, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, зобов`язано Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з 27 серпня 2015 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 27 серпня 2015 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

Приймаючи додаткову постанову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заява представника позивача є обґрунтованою, оскільки з приводу зазначених ним позовних вимог докази були досліджені, однак рішення не ухвалене.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з додатковою постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2016 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Харківський обласний військовий комісаріат звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні додаткових позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) встановлюють виключний перелік видів грошового забезпечення, з яких обраховується пенсія відповідно до Закону №2262-XII, та який не включає для призначення чи перерахунку пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні, що мають разовий характер.

Позиція інших учасників справи

13 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про приєднання до касаційної скарги Харківського обласного військового комісаріату, в якій підтримуються доводи та вимоги зазначеної касаційної скарги.

Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №642/1088/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 15 липня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №642/1088/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 липня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України.

Наказом заступника міністра оборони України - командувача Сил Протиповітряної оборони України від 27 вересня 1998 року №0322 позивач ОСОБА_1 був звільнений у запас за станом здоров`я.

Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII як особа, звільнена з військової служби, та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що при обчисленні розміру пенсії позивача під час перерахунку, ГУПФУ не враховано грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільнені.

Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону додаткова постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закону №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (в розмірах, установлених законодавством).

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-XII, який є вичерпним.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанції дійшли помилкового висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 6 березня 2019 року у справі №522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі №758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а, від 26 квітня 2019 року у справі №734/1066/16-а та від 23 червня 2020 року у справі №646/5771/16-а.

З приводу вимог про включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суд зазначає наступне.

Правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги встановлені статтею 15 Закону №2011-ХІІ та статтею 9 Закону №2262-XII, які пов`язані зі звільненням особи зі служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина третя статті 43 Закону №2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтями 9, 15 Закону №2011-ХІІ, які пов`язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо задоволення позову в цій частині.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року у справі №21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі № 728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 344/10953/17, від 16 квітня 2020 року у справі №638/8169/16-а та від 23 червня 2020 року у справі №646/5771/16-а.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Таким чином, за діючого законодавчого регулювання не можуть бути включені до грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія такі складові як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні.

Суд виходить з того, що виключно у компетенції Верховної Ради України знаходиться повноваження змінювати таке регулювання пенсійних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами у цій справі, шляхом прийняття нового закону або внесення змін до чинних.

Така позиція ґрунтується на положеннях до статті 6, 75 та 85 Основного Закону України, які імперативно встановлюють, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України; прийняття законів належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

З приводу вимог про видачу довідки із зазначенням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція застосована у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а та від 30 вересня 2019 року у справі №751/4349/16-а.

Отже, позовні вимоги про зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 із зазначенням отримуваних позивачем сум індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби підлягають задоволенню.

При цьому вимоги про зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату надіслати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволенню не підлягають, оскільки такий обов`язок на Харківський обласний військовий комісаріат покладено лише у випадку здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, як це визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45. За відсутності вказаних обставин довідка видається позивачу на його звернення.

Щодо вимог, заявлених до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, то колегія суддів Верховного Суду вважає їх передчасними, оскільки перерахунок пенсії може бути здійснений лише після надходження довідки, видача якої з урахуванням певних складових є предметом спору у цій справі.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №644/4132/16-а та від 23 червня 2020 року у справі №646/5771/16-а.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Додаткову постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти і видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку раніше призначеної пенсії із зазначенням отриманих ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

С.М. Чиркін