ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року

м. Київ

справа №150/632/16-а

адміністративне провадження №К/9901/30030/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, прийняту у складі колегії суддів: Смілянця Е.С. (головуючий), Залімського І.Г., Сушка О.О.

І. Суть спору

1. В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Томашпільського районного суду Вінницької області з позовом до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, в якому просила суд:

1.1. - визнати пункт 1 рішення 5 сесії 7 скликання Шендерівської сільської ради від 25.05.2016 протиправним;

1.2. - скасувати рішення 33 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 14.10.2013 «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.».

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що 12.05.2015 вона звернулася до Шендерівської сільської ради із заявою про скасування рішення 33 сесії 6 скликання від 14.10.2013 «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 ». вважаючи, що рішення про її звільнення було прийнято із порушенням норм чинного законодавства, оскільки за її звільнення проголосувало всього 7 депутатів, тобто менше половини кількісного складу депутатів, який становить 15 депутатів.

3. Прокурором Чернівецього району було винесено вимогу «Про усунення порушень вимог законодавства», яка була розглянута позачерговою 34 сесією 6 скликання Шендерівської сільської ради 21.10.2013 та позивача було звільнено із посади Шендерівського сільського голови. Разом з тим, незаконне рішення від 14.10.2013 залишилось не скасованим.

4. 16.06.2015 51 сесія 6 скликання Шендерівської сільської ради розглянула заяву позивача та рішення не прийняла.

5. Постановою Чернівецького районного суду Вінницької області від 13.10.2015 у справі № 150/646/15-а зобов`язано Шендерівську сільську раду вирішити заяву ОСОБА_1 від 12.05.2015 на пленарному засіданні сесії Шендерівської сільської ради.

6. 26.07.2016 позивач звернулася до Шендерівської сільської ради із запитом на інформацію на який 01.08.2016 отримала відповідь, якою було надано копію рішення та копію протоколу 5 сесії 7 скликання.

7. Відповідно до пункту 1 вказаного рішення від 25.05.2016 відмовлено у задоволенні питань піднятих в заяві ОСОБА_1 від 12.05.2015, а саме відмовлено в скасуванні рішення 33 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 14.10.2013 «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 ».

8. Не скасувавши рішення 33 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 14.10.2013 «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.» сільська рада прийняла пункт 2 рішення 5 сесії 7 скликання від 25.05.2016 головному бухгалтеру сільської ради провести розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 14.10.2013 по 21.10.2013 та виплатити розрахункову суму.

9. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що 14.10.2013 33 сесія 6 скликання Шендерівської сільської ради, розглянувши вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.05.2013 та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14.08.2013 відповідно до статті 26, пункту 3 частини першої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішила достроково припинити повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_1. (а.с. 9)

11. Як убачається з протоколу 33 сесії 6 скликання від 14.10.2013 на сесії були присутні 10 із 13 депутатів сільської ради, з яких 7 проголосували за дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 (а.с. 10-11)

12. 17.10.2013 прокуратурою Чернівецького району Вінницької області винесено подання про усунення порушень вимог законодавства, а саме, зазначено, що згідно протоколу засідання сесії Шендерівської сільської ради за рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо неї, проголосувало 7 депутатів.

13. При тому, що загальний склад Шендерівської сільської ради складає 15 депутатів, а тому рішення про дострокове припинення повноважень більшістю депутатів фактично не прийнято. При цьому, прокуратурою надано строк для усунення порушень до 27.10.2013 (а.с. 145).

14. На виконання вимог подання прокурора Чернівецького району Арнаута Я.М., секретарем сільської ради (в.о. голови сільської ради) Назарчук О.В. прийнято розпорядження від 18.10.2013 № 18 про скликання позачергової 34 сесії сільської ради 6 скликання на 21.10.2013 (а.с. 149).

15. 21.10.2013 в результаті розгляду подання прокурора Чернівецького району від 10.10.2013, враховуючи вирок Шаргородського районного суду від 21.05.2013 та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14.08.2013, 34 сесія 6 скликаня в складі 11 депутатів вирішила достроково припинити повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_1. (а.с. 146).

16. Уважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Томашпільський районний суд Вінницької області постановою від 04.07.2017 позовні вимоги задовольнив.

18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування» дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки за висновками суду на момент звернення позивача до суду та наданий момент існує два рішення Шендерівської сільської ради про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1., а тому наявні підстави для скасування та визнання протиправним оскаржуваних рішень відповідно.

19. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 05.10.2017 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

20. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив із того, що 21.10.2013 відповідачем було прийнято рішення стосовно того ж самого питання, яке вирішувалося оскарженим рішенням від 14.10.2013, а саме питання про дострокове припинення повноважень голови Шендерівської сільської ради, у зв`язку з чим оскаржуване рішення фактично втратило свою чинність з моменту прийняття рішення від 21.10.2013, а тому не потребує скасування у судовому порядку. Крім того, цей суд дійшов висновку, що Шендерівська сільська рада відмовляючи позивачу у задоволенні його заяви від 12.05.2015 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства.

IV. Касаційне оскарження

21. У касаційні скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

22. У доводах касаційної скарги позивач звертає увагу на існування двох рішень Шендерівської сільської ради про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1. Також вказує, що відмовляючи в задоволенні питань піднятих в заяві від 12.05.2015 Шендерівська сільська рада не зазначила, з яких саме мотивів вона прийняла таке рішення.

23. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесене законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цого суду не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон - №280/97-ВР).

26. Відповідно до положень статті 79 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими, зокрема, у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

27. Частинами першою-другою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

28. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

29. У рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

30. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

VI. Оцінка Верховного Суду

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

32. Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

33. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп в якому зазначено, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).

34. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. У разі прийняття нового рішення із одного і того самого питання, то попереднє рішення, яке регулює те саме питання за загальним правилом втрачає свою чинність з моменту прийняття нового рішення, за винятком випадків коли у такому, прийнятому пізніше рішенні не зазначено інше.

35. Отже, вірними є висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки з прийняттям Шендерівською сільською радою рішення від 21.10.2013 «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 », попереднє рішення від 14.10.2013 фактично втратило свою чинність.

36. З огляду на висновки Суду позовна вимога про визнання протиправним пункту 1 рішення 5 сесії 7 скликання Шендерівсмької сільської ради, яким відмовлено у задоволенні питань піднятих в заяві ОСОБА_1 від 12.05.2015, а саме відмовлено в скасуванні рішення 33 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 14.10.2013 «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.» задоволенню не підлягає.

37. Верховний Суд зазначає, що процедурні недоліки, які, на думку позивача, виразились у незазначенні мотивів відмови при розгляді заяви ОСОБА_1 від 12.05.2015, не несуть в собі порушення прав позивача, оскільки рішення від 21.10.2013 автоматично втратило чинність.

38. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а цей суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

39. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

40. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко