ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

Київ

справа №П/811/2507/14

адміністративне провадження №К/9901/27906/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року (суддя - Момонт Г.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року (судді: Сафронова С.В. (головуючий), Поплавський В.Ю., Чепурнов Д.В.) у справі №П/811/2507/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» (далі - позивач, ТОВ «Сільгосп-Центр») звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000052204 від 14 липня 2014 року; визнання протиправними дій Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо коригування в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акту №134/11-23-22-06/37502704 від 25 червня 2014 року задекларованих ТОВ «Сільгосп-Центр» податкових зобов`язань; зобов`язання відповідача відновити у підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» задекларовані ТОВ «Сільгосп-Центр» показники податкових зобов`язань за січень 2014 року у сумі 179 487,77 грн, за лютий 2014 року у розмірі 478 932,29 грн та податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 213 285,87 грн, за лютий 2014 року у розмірі 442 649,82 грн у розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акта Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №134/11-23-22-06/37502704 від 25 червня 2014 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від СТОВ «Поліська Нива», а висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій є необґрунтованими. Також позивач зазначає, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов`язань ТОВ «Сільгосп-Центр» порушує права позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року задоволено позовні вимоги ТОВ «Сільгосп-Центр». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052204 від 14 липня 2014 року. Визнано протиправними дії відповідача щодо коригування в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акта №134/11-23-22-06/37502704 від 25 червня 2014 року задекларованих ТОВ «Сільгосп-Центр» показників податкових зобов`язань за січень 2014 року у сумі 179 487,77 грн, за лютий 2014 року у розмірі 478 932,29 грн та податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 213 285,87 грн, за лютий 2014 року у розмірі 442 649,82 грн. Зобов`язано відповідача відновити у підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» задекларовані ТОВ «Сільгосп-Центр» показники податкових зобов`язань за січень 2014 року у сумі 179 487,77 грн, за лютий 2014 року у розмірі 478 932,29 грн та податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 213 285,87 грн, за лютий 2014 року у розмірі 442 649,82 грн у розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акта №134/11-23-22-06/37502704 від 25 червня 2014 року.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставним, оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та СТОВ «Поліська Нива», а також правомірність віднесення позивачем сум ПДВ по вказаних взаємовідносинах до складу податкового кредиту. Відповідачем протиправно та безпідставно в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» згідно з актом №134/11-23-22-06/37502704 від 25.06.2014, проведено коригування задекларованих позивачем показників податкових зобов`язань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сільгосп-Центр».

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сільгосп-Центр» з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з СТОВ "Поліська Нива" за січень, лютий 2014 року, про що складено акт №134/11-23-22-06/37502704 від 25.06.2014, яким встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено позивачем податок на додану вартість у розмірі 27 357,00 грн, у зв`язку з заниженням у січні 2014 року у сумі 33 798,00 грн та завищенням у лютому 2014 року в сумі 6 441,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000052204 від 14.07.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 41 036,00 грн, у тому числі 27 357,00 грн - основного платежу та 13 679,00 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Контролюючим органом в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» проведено коригування показників податкових зобов`язань та податкового кредиту задекларованих ТОВ "Сільгосп-Центр" у податкових деклараціях з ПДВ за січень, лютий 2014 року на підставі акту №134/11-23-22-06/37502704 від 25.06.2014, а саме: податкових зобов`язань за січень 2014 року у розмірі 179 487,77 грн, у тому числі 147 978,00 грн за господарською операцією з ФГ «Інгульське-2009», 21 171,27 грн за господарською операцією з ТОВ «Глобинський переробний завод», 10 338,50 грн за господарською операцією з ТОВ «Славтрейд Агро», а також за лютий 2014 року у розмірі 478 932,29 грн, у тому числі 38 962,50 грн за господарською операцією з ФГ «Інгульське-2009», 439 969,79 грн за господарською операцією з ТОВ «Славтрейд Агро»; податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 213 285,87 грн, за лютий 2014 року у розмірі 442 649,82 грн за взаємовідносинами з СТОВ «Поліська Нива».

Судами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №10-01 від 10.01.2014 ТОВ «Сільгосп-Центр» придбало у СТОВ «Поліська Нива» сою, у січні 2014 року на суму 1 279 715,21 грн, у тому числі ПДВ - 213 285,87 грн, у лютому 2014 року на суму 2 655 898,90 грн, у тому числі ПДВ - 442 649,82 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових та податкових накладних. При цьому, суму ПДВ 213 285,87 грн позивачем віднесено до складу податкового кредиту за січень 2014 року, а суму ПДВ 442 649,82 грн - за лютий 2014 року.

Оплату вартості сої придбаної у СТОВ «Поліська Нива» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

У судовому засіданні першої інстанції представник позивача пояснив, що придбана соя реалізована контрагентам ТОВ «Славтрейд Агро», ФГ «Інгульське-2009», ТОВ «Глобинський переробний завод», а транспортування придбаної сої здійснювалося безпосередньо від СТОВ «Поліська Нива» (с. Васьковичі Коростенського району Житомирської області) до контрагентів покупців, або ж до місця переробки. На підтвердження зазначених обставин представником позивача надано до суду копії договорів поставки сої, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності факту реального придбання підрядних товарів (сої) зважаючи на акт перевірки контрагента позивача ТОВ «Подільська Нива», яким встановлено, що перевіркою не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій за січень-лютий 2014 року та встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. Крім того, посилається на те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органом податкової служби, самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов`язків, що свідчить про правомірність дій контролюючого органу щодо внесення інформації за результатами перевірки до бази інформаційної системи.

9. Позивачем заперечень на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.2. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

16. Відповідно до положень податкового законодавства підставою для здійснення контролюючим органом коригування даних податкової звітності платника податків є податкове повідомлення-рішення, визначене відповідно до статей 54, 58 Податкового кодексу України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

19. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Судами правомірно відхилено посилання контролюючого органу на висновки викладені в акті невиїзної перевірки контрагента позивача зважаючи на те, що наявність акту як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а використовувалась виключно інформація наявна у контролюючого органу, отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, зокрема щодо нереальності операцій, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності ТОВ «Сільгосп-Центр» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські відносини між позивачем та СТОВ «Подільська Нива» мали реальний характер, придбані товари (соя) були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Також судами встановлено, що контролюючим органом на підставі акту №134/11-23-22-06/37502704 від 25.06.2014 проведено коригування показників задекларованих ТОВ «Сільгосп-Центр» у податкових деклараціях з ПДВ за січень, лютий 2012 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що самостійна зміна податковим органом задекларованих платником податків показників у інформаційній системі «Податковий блок» призвела до порушення прав та інтересів позивача, зважаючи на протиправність прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення -рішення.

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі №П/811/2507/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду