ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 825/3492/15-а

адміністративне провадження № К/9901/44003/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 825/3492/15-а

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Український Професійний Банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Беспалов О. О., Грибан І. О., Парінов А. Б.) від 22 червня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Український Професійний Банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - уповноважена особа), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Український Професійний Банк» Пантіної Л. О. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український Професійний Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Український Професійний Банк» Пантіну Л. О. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український Професійний Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в сумі 190114,00 грн. та процентів на вклад в сумі 11995,41 грн., але в межах 200000,00 грн.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ «Український Професійний Банк» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український Професійний Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український Професійний Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в сумі 190114,00 грн. та процентів на вклад в сумі 11995,41 грн., але в межах 200000,00 грн.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року та ухвалено нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 21 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року залишити в силі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 07 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Український Професійний Банк» надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 825/3492/15-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Український Професійний Банк» укладено договір банківського вкладу «Стандарт» № 349936 зі строком повернення вкладу 30 травня 2016 року. Відповідно до п. 2.1 договору вкладник передає вклад банку готівкою, або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного або іншого вкладного рахунку, відкритого в банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи. У цьому разі вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний рахунок.

14. На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 у ПАТ «Український Професійний Банк» відкрито вкладний рахунок, на який 27 травня 2015 року були зараховані кошти в сумі 190134,00 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_2 , про що свідчить платіжне доручення № 23034040 від 27 травня 2015 року.

15. 28 травня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 «Про запровадження з 29 травня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Український Професійний Банк».

16. Листом уповноваженої особи від 27 серпня 2015 року № 01-10/4087 повідомлено ОСОБА_1 , що договір банківського вкладу від 27 травня 2015 року № 349936, (операції з внесення 27 травня 2015 року грошових коштів на рахунок) є нікчемним відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) та ст. 228 Цивільного кодексу України.

17 28 серпня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український Професійний Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

18. У зв`язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.

19. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відсутні підстави вважати правочин, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Український Професійний банк» нікчемним, оскільки договір вкладу № 349936 від 27 травня 2015 року був укладений до винесення Правлінням Національного банку України постанови № 348 «Про віднесення ПАТ «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних», тобто позивач не був обізнаний на момент укладення договору, про неплатоспроможність банку, а договір вкладу укладений позивачем з банком за формою є стандартним, який пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені шляхом розміщення інформації у відділенні та на сайті банку

21. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 укладено № 349936 від 27 травня 2015 року з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння державними коштами, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору, посилання відповідача на те, що кошти перераховані на вкладний рахунок позивача з вкладного рахунку ОСОБА_2 , з метою отримання таких коштів останньою позачергово за рахунок коштів держави в межах суми, передбаченої ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не підкріплені належними доказами існування такого наміру. Відповідно до тексту договору вкладу № 349936 від 27 травня 2015 року, п. 2.1 цього договору передбачає можливість перерахування на вкладний рахунок вкладника коштів з поточного рахунку іншої фізичної особи. Таким чином, на момент укладення договору вкладу між позивачем та банком, банк не було визнано неплатоспроможним, позивачем дотримано умови договору, а саме перераховано на власний вкладний рахунок кошти з вкладного рахунку іншої фізичної особи, тобто дії позивача були вчинені в межах норм та правил, встановлених законодавством та договором.

22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що зарахування коштів на рахунок позивача від третіх осіб можливе, проте, предмет договору банківського вкладу (190134, 00 грн.) повинен бути внесений на вкладний рахунок виключно позивачем. Отже, умови договору № 349936 від 27 травня 2015 року надають позивачу преференцію у вигляді внесення вкладу з рахунків третіх осіб.

23. Крім того, апеляційний суд зазначив, що кошти були зараховані позивачу від ОСОБА_2 у період віднесення банку до категорії проблемних з метою отримання третьою особою відшкодування коштів за рахунок Фонду за допомогою бенефіціара - позивача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

25. Зокрема, скаржник зазначила, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки обставинам, що мають значення для справи, оскільки укладення договору банківського вкладу відбулось до віднесення ПАТ «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, що виключає можливість визнання правочину нікчемним. Крім того, законодавство не містить прямої заборони укладати договори з банком, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти, після визнання його проблемним.

26. Крім того, скаржник зазначила, що судом апеляційної інстанції не враховано, що законодавством не передбачено заборону зарахування вкладу на рахунок фізичної особи шляхом перерахування з відкритого у тому ж банку рахунку третьої особи та не встановлено обмежень щодо походження коштів вкладу.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

28. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів керується такими законодавчими положеннями.

29. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

30. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

31. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

32. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

33. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Український Професійний Банк» договір банківського вкладу від 27 травня 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти, отже, у розумінні закону, ОСОБА_1 є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 27 травня 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (29 травня 2015 року).

39. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Український Професійний Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Український Професійний Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

40. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

41. Також, колегія суддів зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.

42. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до ст. 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

43. Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

44. Колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

45. Щодо доводів уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу від 27 травня 2015 року № 349936, колегія суддів зазначає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Український Професійний Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

46. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.

47. Згідно ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

48. Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року підлягає скасуванню, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасувати.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб