ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №826/2598/18

адміністративне провадження №К/9901/69243/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Стародуба О.П., Мороз Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання: Кочерги В.П.

учасники судового процесу:

представник позивача: Кузьмич-Браток Р.А.

представник відповідача-1: Косинська О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Євротехнології" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року (головуючий суддя Ісаєнко Ю.А., судді: Мельничук В.П., Земляна Г.В.) у справі №826/2598/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Євротехнології" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправними та скасування припису та постанов,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Євротехнології" (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач-1, ДАБІ України), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2, Департамент), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- припис відповідача-2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05 жовтня 2017 року;

- постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 жовтня 2017 року №122/17/10/26-7/1710/02/6, №126/17/10/26-11/1710/02/6 та №121/17/10/26-6/1710/02/6.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що встановлене відповідачем-2 під час перевірки невиконання позивачем вимог припису про зупинення будівельних робіт не відповідає дійсності, оскільки ТОВ «ВП «Євротехнології» оскаржило вказаний припис та відповідні постанови в судовому порядку. Наголошено на відсутності з боку позивача порушення вимог містобудівного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, складений 05 жовтня 2017 року відносно Товариства ТОВ "Виробниче підприємство "Євротехнології", та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 жовтня 2017року №122/17/10/26-7/1710/02/6, №126/17/10/26-11/1710/02/6 та №121/17/10/26-6/1710/02/6.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 08 серпня 2017 року відповідачем-2 у зв'язку із встановленням за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті "Будівництво житлового будинку на вул. Драгомирова, 4-Б у Печерському районі м . Києва", що генеральним підрядником - ТОВ "ВП "Євротехнології" будівельні роботи ведуться з порушенням будівельних норм, а саме, на тимчасовій огорожі на будівельному майданчику відсутній навісний козирок, в ліфтових шахтах не змонтовано захисні настили, проїзди, проходи на будівельному майданчику захаращенні та є ковзкими; не усі небезпечні зони огороджені; внутрішні автомобільні шляхи на будівельному майданчику не обладнані відповідними дорожніми знаками, що є порушенням пунктів 6.2.1, 6.2.19, 6.1.9, 6.2.2, 6.2.7, 8.1.4 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення", та складено відносно позивача приписи:

1) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалось усунути встановлені порушення до 08 вересня 2017 року;

2) про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагалось зупинити будівельні роботи з 08 серпня 2017 року до усунення порушень.

03 жовтня 2017 року Департаментом прийнято наказ №299, яким вирішено провести позапланову перевірку ТОВ "ВП "Євротехнології" на Об'єкті будівництва, предмет перевірки - перевірка виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08 серпня 2017 року.

На виконання зазначеного наказу, 05 жовтня 2017 року Департаментом проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання підрядником (позивачем) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на Об'єкті будівництва, за результатами якої складено Акт б/н, яким встановлено порушення позивачем:

1) пунктів 6.2.1, 6.2.19, 6.1.9, 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення", а саме, генеральним підрядником не виконано вимог будівельних норм: на тимчасовій огорожі на будівельному майданчику відсутній навісний козирок; в ліфтових шахтах не змонтовано захисні настили; проїзди, проходи на будівельному майданчику захаращенні; не огороджено усі небезпечні зони;

2) підпункту "а" пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI, (далі - Закон №3038-VI), а саме, генеральним підрядником не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 серпня 2017 року, а саме, вказані у приписі порушення усунуті не в повному обсязі;

3) підпункту "б" пункту 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI, а саме, генеральним підрядником не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 08 серпня 2016 року, а саме, будівельні роботи продовжують виконуватись з порушенням будівельних норм;

4) пункту 3 частини 3 статті 34, частини 1 статті 37 Закону №3038-VI, а саме, на Об'єкті будівництва виконуються будівельні роботи без дозволу на їх виконання.

В результаті виявлених порушень, 05 жовтня 2017 року видано оскаржуваний припис, яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось зупинити будівельні роботи з 05 жовтня 2017 року, а також складено відносно позивача відповідні протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

17 жовтня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві прийнято:

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №121/17/10/26-6/1710/02/6, якою ТОВ "ВП "Євротехнології" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР), та накладено штраф у розмірі 1 515 600,00 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №122/17/10/26-7/1710/02/6, якою ТОВ "ВП "Євротехнології" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР, та накладено на позивача штраф у розмірі 168 400,00 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №126/17/10/26-11/1710/02/6, якою ТОВ "ВП "Євротехнології" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону №208/94-ВР, та накладено штраф у розмірі 151 560,00 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що ні в акті перевірки, ні в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 жовтня 2017 року не вказано будь-яких доказів, які б об'єктивно свідчили про наявність описаних в них порушень. Суд першої інстанції вказав на те, що відсутність фотофіксації порушень саме в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ставить під сумнів достовірність фактів, які така фотофіксація може підтвердити. Крім того, надані позивачем фотокопії з об'єкту будівництва спростовують висновки відповідачів. Також суд вказав на наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд вказав на те, що позивачем не було спростовано того, що надані контролюючим органом фото з виявленими порушеннями були зроблені саме на об'єкті будівництва, як і не спростовано того, що такі докази безпосередньо вказують на допущення зазначених порушень під час будівництва. При цьому позивачем під час апеляційного розгляду справи не було доведено факт відсутності зображених на фото порушень та не вказано, що останнім вжито заходів щодо їх усунення. З приводу наявності у позивача дозволу на проведення будівельних робіт, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість посилань суду першої інстанції на рішення у справі №826/14014/17, оскільки вказана справа стосується ТОВ «Сантанна».

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "ВП "Євротехнології" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржником наголошено на порушенні апеляційним судом норм процесуального права, що полягає у прийнятті рішення про наявність порушень ДБН виключно на підставі фотокарток, які були надані відповідачем уже в ході розгляду справи у суді та навіть не приймались до уваги Департаментом під час прийняття оскаржуваних постанов. Скаржник вказує на порушення, допущені відповідачем-2 при складенні протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема останній у розділі «Додатки» не містить посилань на жодні матеріали, які були зібрані перевіряючими під час перевірки. Крім того, зауважено, що надані до суду першої інстанції фото не містять дати їх створення, при цьому, на думку скаржника, вони здійснені за межею об'єкта будівництва. З приводу дозволу на виконання будівельних робіт, позивач наголосив на помилковості висновку суду апеляційної інстанції відносно того, що обставини, встановлені у межах справи №826/14014/17, не стосуються позивача, оскільки в матеріалах справи міститься Повідомлення про заміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 20 червня 2008 року №0480-Пч/Т, відповідно до якого змінено організацію та особу, які відповідають за виконання будівельних робіт на ТОВ «ВП «Євротехнології».

У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Наголошено на тому, що позивачем не було усунуто вимоги попередніх приписів від 08 серпня 2017 року, що підтверджується фотофіксацією, яка правильно була врахована судом апеляційної інстанції.

Від відповідача-2 відзив на касаційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представник позивача просив вимоги касаційної скарги задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин, Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 55 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частинами 3 статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно забезпечуючи дотримання і перелічених в частині п'ятій статті 2 Закону № 877-V положень.

Абзацом 4 частини 1 статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону №877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Абзацом 11 частини 1 статті 6 Закону №877-V встановлено, що фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Частиною 8 статті 7 Закону №877-V визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Приписами пункту 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається «припис» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави вважати, що у разі здійснення органом державного архітектурно-будівельного контролю позапланового заходу, перевірці підлягають лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами архітектурно-будівельного контролю у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Як встановили суди та підтверджується матеріалами справи, 03 жовтня 2017 року відповідно до наказу №299 від 03 жовтня 2017 року вирішено провести позапланову перевірку ТОВ "ВП "Євротехнології" на Об'єкті будівництва, предмет перевірки було виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08 серпня 2017 року (а.с.153).

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт, відповідно до якого встановлено, окрім невиконання вимог попередньо винесеного припису від 08 серпня 2017 року, ще два самостійних порушення, а саме: невиконання вимог будівельних норм та виконання робіт без дозволу на їх виконання (а.с.156-163).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено припис від 05 жовтня 2017 року, яким вимагалось зупинити будівельні роботи з 05 жовтня 2017 року, а також постанови:

- від 17 жовтня 2017 року №121/17/10/26-6/1710/02-6 за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання:

- від 17 жовтня 2017 року №122/17/10/26-6/1710/02-6 за невиконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08 серпня 2017 року;

- від 17 жовтня 2017 року №126/17/10/26-6/1710/02-6 за порушення вимог будівельних норм, а саме пунктів 6.2.1, 6.2.19, 6.1.9, 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Визнання протиправними та скасування вказаних припису та постанов і було предметом судового розгляду.

Щодо наявності підстав для скасування припису від 05 жовтня 2017 року, колегія суддів касаційного суду зауважує, що суди в мотивувальні частині судових рішень взагалі не навели жодних мотивів, якими вони керувались при вирішенні позовних вимог у вказаній частині.

Зокрема, суди залишили поза увагою те, що акт перевірки, складений за результатами проведення позапланового заходу, містить у розділі VІ «Опис виявлених порушень» лише посилання на невиконання генеральним підрядником вимог приписів від 08 серпня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та про зупинення підготовчих і будівельних робіт.

Натомість, оскаржуваний припис від 05 жовтня 2017 року, окрім посилань на невиконання приписів від 08 серпня 2017 року, також містить і відомості про невиконання позивачем вимог припису від 06 липня 2017 року. Разом з тим, судами вказаним обставинам не було надано жодної правової оцінки.

Щодо наявності підстав для скасування постанов про накладення штрафу, колегія суддів зауважує наступне.

По-перше, мотивувальна частина оскаржуваних судових рішень не містить чіткого розкриття складу правопорушення по кожній постанові, як і відсутнє відповідне обґрунтування їх правомірності по кожній із них окремо.

По-друге, суди не з'ясували, чи було прийнято оскаржувані постанови саме у межах здійснюваного позапланового заходу з дотриманням положень абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону №877-V (з урахуванням встановленого предмету перевірки).

При цьому, суди залишили поза увагою і посилання позивача на те, що ТОВ «Євротехнології» вже притягалось до відповідальності за аналогічні правопорушення відповідно до постанов від 22 серпня 2017 року №93/17/10/26-8/2208/02/2, №94/17/10/26-8/2208/02/2, №95/17/10/26-8/2208/02/2, що також відображено і в протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 жовтня 2017 року (а.с.94-96, 97-99, 100-102).

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана постанова від 17 жовтня 2017 року №122/17/10/26-7/1710/02/06 серед матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, крім іншого, містить посилання на припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08 серпня 2017 року та постанову від 22 серпня 2017 року №95/17/10/26-10/2208/02/2, а постанова від 17 жовтня 2017 року №126/17/10/26-7/1710/02/06 - на постанову від 22 серпня №94/17/10/26-10/2208/02/2 (а.с.178, 181).

Накладаючи на позивача штраф за порушення у сфері містобудівної діяльності згідно вказаних постанов, відповідач вказував на застосування до ТОВ «Євротехнології» положень частини 9 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якої дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.

Разом з тим, суди не перевірили, чи дійсно була допущена в даному випадку позивачем повторність вчинення протягом року такого ж самого порушення, а також не надана оцінка доводам про повторне притягнення позивача до відповідальності за одне і те саме порушення, що не допускається у відповідності до положень статті 61 Конституції України.

Щодо постанови від 17 жовтня 2017 року №121/17/10/26-6/1710/02/6 колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції, з'ясовуючи питання про наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт, послався лише на прийнятність у межах даної справи обставин, встановлених судовим рішенням у справі №826/14014/17. Втім, апеляційний суд не надав жодної правової оцінки правомірності посилань суду першої інстанції на проведення 18 липня 2013 року реєстрації повідомлення ТОВ «Сантанна» про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 20 червня 2008 року №0480-Пч/Т, а саме в частині зміни організації та особи, які відповідають за виконання будівельних робіт, на ТОВ «Євротехнології», як і не надано оцінки наявному у матеріалах справи листу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 17 серпня 2015 року №10/26-19/1708/10 щодо чинності дозволу (а.с.123-124,125, 126).

Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що абзацом другим пункту 14 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244) визначено, що до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Отже, під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкт владних повноважень повинен всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, на підставі належних доказів, яким, в тому числі, може бути і акт перевірки. Разом з тим, суди вдались лише до надання правової оцінки можливості прийняття долучених до справи матеріалів фотофіксації як доказу на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних постанов, залишивши поза увагою інші документи, які можуть містити доказову інформацію. Зокрема, оскаржувані постанови містять посилання на акт перевірки від 05 жовтня 2017 року, як на матеріал, на підставі якого відповідач розглядав справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Втім, оскаржувані судові рішення не містять жодної оцінки такого доказу. При цьому суди, вирішуючи питання про прийнятність матеріалів фотофіксації як доказу у справі, не вказували, яке доказове значення вони мають відносно кожної з оскаржуваних постанов з огляду на відповідний склад правопорушення.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій здійснені без встановлення фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак є передчасними.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Під час нового розгляду суду слід дати оцінку наявності та доведеності складу правопорушення по кожній з оскаржуваних постанов, з'ясувати, чи винесені вони у межах здійснюваного позапланового заходу з дотриманням положень абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону №877-V, оцінити доказове значення матеріалів фотофіксації для кожної з оскаржуваних постанов та надати відповідну правову оцінку іншим доказам, на підставі яких приймались вказані постанови. Крім того, судам слід з'ясувати, чи дійсно позивачем було допущено повторність вчинення правопорушення протягом року, та чи не відбулось повторне притягнення особи за одне і те саме правопорушення.

Вирішуючи питання про правомірність винесення відповідачем припису від 05 жовтня 2017 року, суду слід надати правову оцінку наявним у ньому посиланням на невиконання, окрім припису від 08 серпня 2017 року, і припису від 06 липня 2017 року, а також навести відповідне мотивування на обґрунтування підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Керуючись ст. 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Євротехнології" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 травня 2019 року.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

О.П. Стародуб

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду