Постанова КАС ВП від 12.08.2020 року у справі №638/8440/16-а

04.11.2020
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа №638/8440/16-а

адміністративне провадження №К/9901/21376/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №638/8440/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківської області - про визнання незаконним і скасування рішення, поновлення в статусі депутата місцевої ради, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді Рєзнікової С.С., суддів Старостіна В.В., Старосуда М.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківської області - із вимогами:

1.1. визнати таким, що за змістом не відповідає вимогам чинного законодавства, Регламенту Харківської міської ради VII скликання, прийняте з перевищенням повноважень і компетенції міської ради і є незаконним повністю, рішення Харківської міської ради від 17 травня 2016 року № 236/16 «Про дострокове припинення повноважень депутата Харківської міської ради 7 скликання ОСОБА_1 »;

1.2. визнати протиправним рішення Харківської міської ради від 17 травня 2016 року №236/16 «Про дострокове припинення повноважень депутата Харківської міської ради 7 скликання ОСОБА_1 »;

1.3. скасувати або визнати нечинним із моменту його прийняття рішення Харківської міської ради від 17 травня 2016 року №236/16 «Про дострокове припинення повноважень депутата Харківської міської ради 7 скликання ОСОБА_1 »;

1.4. поновити ОСОБА_1 в його депутатських повноваженнях (депутат Харківської міської ради 7 скликання) із 17 травня 2016 року.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач достроково припинив його повноваження як депутата Харківської міської ради з підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 5 Закону України «Про статус депутата місцевих рад», у зв`язку з особистою заявою про складення депутатських повноважень, хоча таких заяв він не робив.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Як установлено судами попередніх інстанцій, за результатами місцевих виборів, що відбулися в листопаді 2015 року, позивача було обрано депутатом Харківської міської ради VII скликання.

4. Рішенням депутатської фракції «За Харків, за Відродження» Харківської міської ради VII скликання від 11 травня 2016 року позивача виключено зі складу депутатської фракції «За Харків, за Відродження» та запропоновано Харківському міському голові внести на розгляд Харківської міської ради питання про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 .

5. 17 травня 2016 року питання про дострокове припинення повноважень депутата Харківської міської ради ОСОБА_1 було розглянуто на спільному засіданні постійних комісій Харківської міської ради VII скликання та запропоновано відповідний проєкт рішення з цього питання для включення до проєкту денного позачергової сесії Харківської міської ради.

6. Рішенням Харківської міської ради VII скликання від 17 травня 2016 року №236/16 достроково припинено повноваження депутата Харківської міської ради VII скликання ОСОБА_1 .

7. Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

9. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково за рішенням відповідної ради у зв`язку з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

10. Оцінивши надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що в спірних правовідносинах позивач таку заяву зробив 11 травня 2016 року в усній формі під час засідання депутатської фракції «За Харків, за Відродження», на якому розглядалося питання про виключення його з указаної фракції.

11. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач мав передбачені законом підстави для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень позивача як депутата Харківської міської ради.

12. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 березня 2017 року постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 грудня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково:

13.1 визнав протиправним і скасував рішення Харківської міської ради від 17 травня 2016 року №236/16 «Про дострокове припинення повноважень депутата Харківської міської ради VII скликання ОСОБА_1 »;

13.2. у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

13. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач робив усні чи письмові заяви про дострокове припинення повноважень як депутата Харківської міської ради VII скликання.

14. Як зазначив суд апеляційної інстанції, фактичною підставою для дострокового припинення повноважень позивача як депутата Харківської міської ради VII скликання було рішення фракції «За Харків, за Відродження» про його виключення з неї.

15. Проте відповідно до положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» таке рішення не може бути підставою для ініціювання процедури припинення повноважень депутата, якого виключили з депутатської фракції.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

16. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

17. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що підставою для дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради є, зокрема, його особиста заява про це.

18. Відповідач доводить, що в спірних правовідносинах таку заяву позивач особисто висловив на засіданні фракції «За Харків, за Відродження», що підтверджується протоколом від 11 травня 2016 року.

19. Відповідач також уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов безпідставних висновків про те, що особисту заяву для цілей дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради необхідно роботи виключно в письмовій формі.

20. За доводами відповідача чинним законодавством не встановлено вимог до форми особистої заяви, а тому висловлення її в усній формі не може бути перешкодою для ініціювання процедури дострокового припинення повноважень відповідного депутата місцевої ради.

21. Позивач проти касаційної скарги заперечив. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.

22. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивачки.

23. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

24. 13 лютого 2018 року касаційну скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

25. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М, Данилевич Н.А.

26. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 24 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

27. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

28. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

29. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

30. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

32. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

33. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

34. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, гарантії депутатської діяльності визначено в Законі України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року №93-IV (далі - Закон №93-IV).

36. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №93-IV депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

37. Згідно з частиною другою статті 4 Закону №93-IV повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

38. Частиною першою статті 5 Закону №93-IV передбачено, що повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі: 1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку; 3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень; 5) обрання його депутатом іншої місцевої ради; 6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; 7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 8) його смерті.

39. Відповідно до частини другої статті 5 Закону №93-IV повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв`язку: 1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; 2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

40. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону №93-IV спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

VI. Позиція Верховного Суду

41. З аналізу положень статті 5 Закону №93-IV випливає, що дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради відбувається двома способами: без прийняття рішення відповідної радою - за відповідних підстав, передбачених пунктами 1-8 частини першої статті 5 Закону №93-IV; за рішенням відповідної ради - у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; або у зв`язку з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

42. Отже, повноваження депутата можуть бути достроково припинені, зокрема, за заявою депутата рішенням відповідної ради.

43. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що в спірних правовідносинах позивач усних чи письмових заяв про дострокове припинення повноважень як депутата Харківської міської ради VII скликання не робив.

44. Аргументи скаржника про те, що така заява позивача була зроблена ним на засіданні депутатської фракції «За Харків, за Відродження» під час розгляду питання щодо його виключення з неї були обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції.

45. Суд зазначає, що вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради з підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 5 Закону №93-IV, є виключними повноваженнями відповідної ради, які вона реалізує шляхом прийняття на своєму пленарному засіданні рішення.

46. Отже, незалежно від форми особистої заяви про складення депутатських повноважень (усна чи письмова), така заява повинна бути звернута до суб`єкта, уповноваженого розглядати її по суті, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

47. У матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції про те, що з особистою заявою про складення депутатських повноважень позивач до Харківської міської ради не звертався.

48. Як установив суд апеляційної інстанції, підставою для внесення до порядку денного Харківської міської ради VII питання про дострокове припинення повноважень позивача як депутата Харківської міської ради було рішення фракції «За Харків, за Відродження» Харківської міської ради VII скликання від 11 травня 2016 року, яким вирішено виключити ОСОБА_1 з указаної фракції та вважати неможливим подальше перебування ОСОБА_1 в статусі депутата Харківської міської ради VII скликання.

49. З урахуванням викладеного суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в спірних правовідносинах у відповідача не було підстав для дострокового припинення повноважень позивача як депутата Харківської міської ради VII скликання.

50. Суд також відхиляє доводи скаржника про те, що, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції безпідставно виходив з того, що особиста заява для цілей вирішення питання про дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради повинна подаватися виключно в письмовій формі.

51. Суд зазначає, що, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності відповідачем факту звернення позивача до Харківської міської ради із заявою про складення депутатських повноважень. Водночас суд апеляційної інстанції не давав оцінку оскаржуваному рішенню через призму того, чи є усна заява депутата місцевої ради «особистою заявою», у розумінні пункту 2 частини другої статті 5 Закону №93-IV.

52. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновками про часткове задоволення позовних вимог.

53. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

56. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

VII. Судові витрати

57. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

58. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

59. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

60. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року у справі №638/8440/16-а залишити без змін.

61. Судові витрати не розподіляються.

62. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0