ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №756/15498/16-а

адміністративне провадження №К/9901/18203/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції справу №756/15498/16-а

за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону Фюта Олександра Миколайовича про скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмишиної О.М., суддів: Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону Фют Олександра Миколайовича (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним і скасувати постанову № 010570 від 17 листопада 2016 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

1.1. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що при перетині державного кордону ніякого правопорушення не вчиняв, оскільки пройшов паспортний контроль та отримав дозвіл.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 подорожували, з 16 на 17 листопада 2016 року прибули в міжнародний пункт пропуску для сполучення «Нові Яриловичі» відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону. Позивач та ОСОБА_2 разом вчиняли дії, за які в подальшому були притягнуті до адміністративної відповідальності.

3. 17 листопада 2016 року о 00 год. 15 хв. в пункті пропуску автомобільного сполучення «Нові Яриловичі» на території Новояриловської сільради Ріпкинського району Чернігівської області був виявлений ОСОБА_1 , який слідуючи на виїзд з України без дозволу службової особи прикордонного загону залишив зону прикордонного контролю, чим порушив пункт 2.15 наказу начальника Чернігівського прикордонного загону від 30 листопада 2011 року № 1112, та своїми діями порушив режим в пункті пропуску, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 202 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ПнРУ № 010570, поясненнями позивача, рапортами інспекторів, схемою зони прикордонного контролю.

4. 17 листопада 2016 року начальником відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону Фют О.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000570, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119,00 гривень.

5. 17 листопада 2016 року о 00 год. 15 хв. в пункті пропуску автомобільного сполучення «Нові Яриловичі» на території Новояриловської сільради Ріпкинського району Чернігівської області позивач відмовився виконувати неодноразову законну вимогу військовослужбовця державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків з охорони кордону, а саме: не виконав законних вимог прикордонного наряду щодо находження в зоні прикордонного контролю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 185 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ПнРУ № 010576.

6. Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року провадження у справі № 743/1402/16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 185-10 КУпАП закрито за відсутністю правопорушення.

7. Вважаючи протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року позовні вимоги задоволено.

8.1. Скасовано та визнано протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення №010570 від 17 листопада 2016 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП, винесену начальником відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону Фютом Олександром Миколайовичем.

8.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт не вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю письмових доказів та показань свідка у судовому засіданні.

9. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

9.1. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що з матеріалів справи вбачається, що позивач залишив адміністративну будівлю та попрямував до виходу з пункту пропуску в напрямку території України, тобто з порушенням прикордонного режиму в пункті пропуску через державний кордон України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

10. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року.

11. У касаційній скарзі зазначено про відсутність доказів будь-яких інкримінованих йому порушень, оскільки він пройшов паспортний контроль та отримав дозвіл від співробітників прикордонної служби на те, щоб залишити зону прикордонного контролю за бажанням, адже зауважень, будь-яких претензій до нього не було, ним не було порушено режим в пункті пропуску. Вважає, що будь-якого самовільного, без дозволу уповноважених осіб, пересування на території пункту пропуску через державний кордон в протилежному від встановленого у цьому режимному об`єкті схемою і наказом напрямку, непідкорення розпорядженням уповноважених осіб, з його боку не було.

12. Позивач вказав, що посилання на покази свідків відповідача - військовослужбовців, які несли службу з 16 на 17 листопада 2016 року не можуть слугувати доказами у даній адміністративній справі, оскільки вони свідчили відносно іншої особи - ОСОБА_2 . На думку ОСОБА_1 , покази військовослужбовців не можна брати до уваги і прирівнювати дії позивача до дій ОСОБА_2 , стверджуючи про їх аналогічність.

13. ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції, всупереч приписам частини першої статті 72 КАС України, не взяв до уваги обставини, встановлені постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 2 грудня 2016 року. Вказаною постановою встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме те, що позивач відмовився виконувати неодноразову законну вимогу військовослужбовця державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків з охорони кордону.

14. Заперечень на касаційну скаргу відповідачем подано не було.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

15. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до статті 202 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

17. Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29 серпня 2011 року № 627 затверджено Порядок дій посадовій осіб органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон.

18. Відповідно до вказаного наказу розроблено Порядок встановлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон на ділянці Чернігівського прикордонного загону, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон, затверджений наказом Чернігівського прикордонного загону 30 листопада 2011 року № 1112 (далі - Порядок №1112).

19. Згідно з пунктом 2.15 Порядку № 1112 під час перебування в пункті пропуску особам, які перетинають державний кордон забороняється без дозволу службової особи прикордонного загону залишати зону (потрапляти в зону) прикордонного контролю та залишати пункт пропуску (потрапляти в пункт пропуску), а без дозволу посадової особи Чернігівської митниці - залишати зону (потрапляти в зону) митного контролю, своїми діями та розміщенням транспортних засобів, багажу (вантажів) створювати перешкоди для виконання службових обов`язків посадових та службових осіб контрольних органів і служб, обслуговуючим персоналом транспортних засобів, проходження пасажирами визначених видів контролю.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

21. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

22. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних, дійшов висновку, що оскаржувана постанова ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки дії відповідача вчинені в межах його компетенції та відповідали нормам КУпАП.

24. Верховний Суд погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

25. Предметом спору у справі, що розглядається є правомірність винесення постанови про накладення на позивач адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення прикордонного режиму в пункті пропуску через державний кордон України, що згідно з положеннями статті 202 КУпАП є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

26. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

27. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року у справі № 743/1402/16 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 185-10 КУпАП встановлено, що позивач 17 листопада 2016 року без дозволу службової особи залишив зону прикордонного контролю, тим самим порушивши наказ начальника Чернігівського прикордонного загону від 30 листопада 2011 року. Вказане рішення набрало законної сили 13 грудня 2016 року.

28. Враховуючи встановлені обставини рішенням суду, яке набрало законної сили, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позивач дійсно вчинив діяння, що виразились у самовільному, без дозволу службової особи прикордонного загону залишенні зони прикордонного контролю, тобто порушенні прикордонного режиму в пункті пропуску через державний кордон України, що згідно положень статті 202 КУпАП є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

29. Також колегія суддів Верховного Суду зазначає про необґрунтованість посилання позивача на обставини, встановлені у рішенні Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року у справі № 743/1402/16 як на підставу для задоволення позовних вимог. Вказаним судовим рішенням встановлено відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП, однак встановлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив зону прикордонного контролю.

30. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

31. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

СУДОВІ ВИТРАТИ

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська

Судді Верховного Суду