ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа №П/811/1686/16

адміністративне провадження №К/9901/17861/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України Онуфріївського району у Кіровоградській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді - Білак С.В., Олефіренко Н.А.).

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до управління Державної казначейської служби України в Онуфріївському районі Кіровоградської області (далі - УДКС) про визнання протиправними дій щодо відмови в нарахуванні та виплаті заробітної плати в зв`язку зі збільшенням розміру заробітної плати державним службовцям; зобов`язання здійснити перерахунок нарахування та виплатити заробітну плату за травень-вересень 2016 р. згідно з діючим законодавством.

В обґрунтування позову зазначено, що з 01.05.2016 змінився штатний розпис, яким встановлено усім працівникам нові посадові оклади. Відповідачем сплачувалось їй заробітну плату з урахуванням попереднього розміру посадового окладу, мотивуючи це тим, що її посада зазнала скорочення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Державної казначейської служби України в Онуфріївському районі Кіровоградської області щодо нарахування ОСОБА_1 в період з 01 травня по 01 вересня 2016 року (включно) заробітної плати на підставі штатного розпису юридичної особи, який введено в дію з 01 травня 2016 року.

Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України в Онуфріївському районі Кіровоградської області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 в період з 01 травня по 01 вересня 2016 року (включно) на підставі штатного розпису юридичної особи, який введено в дію з 01 травня 2016 року, взявши за основу посадовий оклад у сумі 3101 грн., та виплатити кошти з урахуванням раніше отриманих нею.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що нова посада, яка утворена за рахунок скорочення двох попередніх посад, включала в себе виконання більшого обсягу роботи ніж той, що виконувала позивач згідно посадової інструкції. Суд зазначив, що обсяг роботи начальників відділу надходжень та видатків і відділу звітності та бухгалтерського обліку згідно штатного розпису, який діяв до 01 травня 2016 року, був однаковим, що доводиться рівністю їхніх посадових окладів. Підсумовуючи, суд зробив висновок, що збільшення посадового окладу начальника відділу звітності та бухгалтерського обліку обумовлювало і збільшення у тому ж обсязі посадового окладу позивача (з 1723 грн до 3101 грн). Ігнорування Управлінням припису постанови Кабінету Міністрів України виключно стосовно ОСОБА_1 (посада якої зазнала скорочення, але звільнення допускається через певний проміжок часу), на думку суду, є проявом дискримінації.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України в Онуфріївському районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 р. в справі № П/811/1686/16 задоволено.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 р. в справі №П/811/1686/16 за позовом ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії скасовано.

Прийнято в справі № П/811/1686/16 нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що з 01.05.2016 по час звільнення (01.09.2016) позивач продовжувала виконувала обов`язки начальника відділу надходжень та видатків УДКС, яка не передбачена новим штатним розписом, введеним в дію з 01.05.2016, та отримувала заробітну плату за штатним розписом, який втратив чинність з 01.05.2016, виходячи з посадового окладу в розмірі 1723 грн. Посада начальника відділу надходжень та видатків УДКС штатним розписом з 01.05.2016 не передбачена, відповідно, оплата праці позивачу здійснювалась на підставі чинного трудового договору, тобто за позивачем збережено умови оплати праці та гарантії, що встановлені до 01.05.2016. Оскільки позивач належним чином повідомлена роботодавцем про зміну істотних умов праці відповідно до ст. 32 КЗпП України, з урахуванням того, що з 01.05.2016 посада, яку обіймала позивач до цього часу, не передбачена штатним розписом, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано до завершення строку попередження про майбутнє вивільнення виплачувалась заробітна плата зі збереженням умов оплати праці, що діяли до 01.05.2016.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

25 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що у зв`язку з введенням в дію нового штатного розпису, посаду, яку вона обіймала, виведено зі штату. Втім, на думку скаржника, вказані обставини не повинні впливати на необхідність нарахування та виплати їй посадового окладу у новому розмірі, оскільки вона з 01.05.2016 і до часу звільнення виконувала функціональні обов`язки у повному обсязі. Посилається на дискримінаційне відношення відповідача до неї в частині нарахування і виплати заробітної плати.

Відповідачем до суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування якого останній послався на безпідставність викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.2016 обіймала посаду начальника відділу надходжень та видатків УДКС.

01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» встановлені схеми посадових окладів державних службовців.

Головою ДКС України 29.06.2016 затверджено штатний розпис управління Державної казначейської служби України в Онуфріївському районі Кіровоградської області, який введено в дію з 01.05.2016.

13.07.2016 позивача повідомлено про зміну істотних умов оплати праці у зв`язку із введенням в дію нового штатного розпису та скороченням посади начальника відділу надходжень та видатків, їй запропоновано посаду головного спеціаліста відділу надходжень та видатків, від якої позивач відмовилась.

Наказом УДКС від 01.09.2016 №23-к ОСОБА_1 звільнена з посади начальника відділу надходжень та видатків з 01.09.2016 в порядку переведення до управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації.

Відтак, з 01.05.2016 по час звільнення (01.09.2016) позивач продовжувала виконувала обов`язки начальника відділу надходжень та видатків УДКС, яка не передбачена новим штатним розписом, введеним в дію з 01.05.2016, та отримувала заробітну плату за штатним розписом, який втратив чинність з 01.05.2016, виходячи з посадового окладу в розмірі 1723грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповдіно до положень ч.ч 1, 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці:

до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади;

до групи 7 належать посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 8 належать посади провідних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади;

до групи 9 належать посади спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади.

Прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік з урахуванням юрисдикції державних органів, а також виходячи з того, що мінімальний розмір посадового окладу групи 1 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше семи мінімальних розмірів посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» встановлені схеми посадових окладів державних службовців.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

З аналізу наведених норм слідує, що у зв`язку з введенням в дію постановою Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016, прийнятою відповідно до положень Закону №889-VIII, нових схем посадових окладів державних службовців, а також розмірів надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців, з 01.05.2016 заробітна плата державного службовця повинна нараховуватися відповідно до нових схем посадових окладів та враховувати відповідні надбавки за ранги, а також інші виплати, які передбачені діючими нормативно-правовими актами.

Як встановив суд апеляційної інстанції, оскільки посада начальника відділу надходжень та видатків УДКС штатним розписом з 01.05.2016 не передбачена, оплата праці позивачу здійснювалась на підставі чинного трудового договору, тобто за позивачем збережено умови оплати праці та гарантії, що встановлені до 01.05.2016.

Враховуючи те, що позивач була повідомлена роботодавцем про зміну істотних умов праці відповідно до ст. 32 КЗпП України, беручи до уваги ті обставини, що з 01.05.2016 посада, яку обіймала позивач до цього часу, не передбачена штатним розписом, Суд погоджує висновки апеляційного суду про те. що відповідачем обґрунтовано до завершення строку попередження про майбутнє вивільнення заробітна плата виплачувалась зі збереженням умов оплати праці, що діяли до 01.05.2016.

Крім того, Суд не вбачає в діях відповідача в частині нарахування і виплати позивачу заробітної плати в спірний період ознак дискримінації по відношенню до ОСОБА_1 , оскільки такий підхід обумовлений змінами у діючому законодавстві та відсутністю підстав для виплати заробітної плати позивачу за новими схемами посадових окладів через відсутність в їх переліку її посади.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у справі П/811/1686/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова