ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 490/11851/16-а

адміністративне провадження № К/9901/42948/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївського міського голови на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у складі колегії суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Миколаївського міського голови ОСОБА_2 (надалі по тексту - відповідач), в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Миколаївського міського голови від 13 жовтня 2016 року № 267р про зупинення дії рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11 (в частині дії пункту 1.2 вказаного рішення - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2), а також зобов`язати відповідача підписати та видати витяг щодо пункту 1.2 названого рішення від 11 жовтня 2016 року № 9/11.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2017 року скасовано.

Прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення на повторний розгляд Миколаївської міської ради рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11 "Про внесення доповнень до переліку об`єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають реалізації, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 №17/11", в частині об`єкта, зазначеного у підпункті 1.2 пункту 1 рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11.

Зобов`язано Миколаївського міського голову винести на повторний розгляд Миколаївської міської ради рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11 "Про внесення доповнень до переліку об`єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають реалізації, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 № 17/11", в частині об`єкта, зазначеного у підпункті 1.2 пункту 1 рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11.

В іншій частині відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що Міським головою були виконані вимоги частини 4 статті 59 Закону України у повному обсязі, а Миколаївська міська рада 25.10.2016 проявила бездіяльність щодо ініціативи відповідача по винесенню на повторний розгляд ради зупиненого рішення ради із обґрунтуванням зауважень.

Відзиву на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.

Разом з тим, позивачем подано до суду клопотання про закриття касаційного провадження у зв`язку з тим, що 05 жовтня 2017 року Миколаївською міською радою прийняте рішення № 27/2, про дострокове припинення повноважень Миколаївського міського голови ОСОБА_2. На думку позивача, оскільки стороною по справі №490/11851/16-а, а саме відповідачем, був Миколаївський міський голова ОСОБА_2., то з моменту дострокового припинення його повноважень як міського голови він вже не є належним відповідачем, тому настали обставини, що унеможливлюють подальший розгляд вказаної справи.

Клопотання позивача про закриття провадження по справі задоволенню не підлягає з огляду на те, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року зобов`язано саме Миколаївського міського голову, тобто, посадову особу органу місцевого самоврядування, винести на повторний розгляд Миколаївської міської ради рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11 "Про внесення доповнень до переліку об`єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають реалізації, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 № 17/11", в частині об`єкта, зазначеного у підпункті 1.2 пункту 1 рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11.

Отже, звільнення ОСОБА_2 з займаної посади не позбавляє права на касаційне оскарження посадової особи, а саме Миколаївського міського голови чи особи, яка виконує його повноваження на оскарження рішення, яким дану особу зобов`язано до вчинення певних дій.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 06 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності - нежитлового приміщення загальною площею 59,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .

10 липня 2015 року, після оформлення відповідного пакету документів та проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна, позивачем подано заяву про приватизацію об`єкта нерухомості.

Рішенням Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11 "Про внесення доповнень до переліку об`єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 № 17/11" доповнено перелік об`єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації, затверджений рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 №17/11 "Про затвердження Програми приватизації майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, на 2012-2014 року", зокрема, об`єктом за адресою АДРЕСА_2, покупець ФОП ОСОБА_1 (підпункт 1.2 пункту 1 рішення).

Розпорядженням Миколаївського міського голови від 13 жовтня 2016 року № 267р "Про зупинення дії рішення Миколаївської міської ради від 11.10.2016 № 9/11 "Про внесення доповнень до переліку об`єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 № 17/11" зупинено дію названого рішення Миколаївської міської ради відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погоджуючись з таким рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час винесення на повторний розгляд оскарженого розпорядження Миколаївський міський голова діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, установлений законом України, а спірне розпорядження не порушує прав та інтересів позивача фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки стосується права на приватизацію об`єкта комунальної власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що Миколаївським міським головою не виконано обов`язок щодо внесення на повторний розгляд зупиненого рішення, оскільки зупинене Миколаївським міським головою рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11 в порушення ч. 4 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не було винесено відповідачем на повторний розгляд відповідної ради, для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких вона просить, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправною бездіяльність Миколаївського міського голови щодо не внесення на повторний розгляд Миколаївської міської ради рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11 "Про внесення доповнень до переліку об`єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31 травня 2012 № 17/11", в частині об`єкта, зазначеного у підпункті 1.2 пункту 1 рішення Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2016 року № 9/11, та зобов`язавши відповідача винести назване рішення на повторний розгляд Миколаївської міської ради.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що вказана справа розглядалася в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є вимоги позивача про скасування розпорядження Миколаївського міського голови від 13 жовтня 2016 року № 267р, яким зупинено дію розпорядження про приватизацію, зокрема, об`єкта комунальної власності за адресою: АДРЕСА_2, покупець ФОП ОСОБА_1 . Відтак спір стосується майнового інтересу позивача, а орган місцевого самоврядування у таких правовідносинах здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій.

Вказана позиція підтверджується в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 461/9726/14-а, від 22 січня 2019 року у справі №910/12224/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 826/12369/17.

Згідно з положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі - ГПК України; у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Підвідомчість господарських справ встановлена ст. 12 ГПК України, відповідно до п. 1 ч. 1 якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів та інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Крім того, за приписами ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, Миколаївський міський голова в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, оскільки в основі цього спору лежить питання щодо правомочності володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності, тобто відносини, які склалися між відповідними суб`єктами щодо використання об`єкта комунальної власності, не є публічно-правовими, а тому такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Ураховуючи суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному ГПК України.

З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів встановила помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

На підставі ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 238, 240 цього Кодексу.

Оскільки суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївського міського голови задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2017 року та Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року скасувати.

Провадження у справі № 490/11851/16-а закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що вона вправі протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій