ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року

м. Київ

справа № 712/2003/15-а

адміністративне провадження № К/9901/14572/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №712/2003/15-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про перерахунок пенсії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року (у складі судді Кузьменка В. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року (у складі колегії суддів Губської О. А., Парінова А. Б., Беспалова О. О.) установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2015 року у справі № 712/2003/15.

2. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року відмовлено у задоволенні цієї заяви, оскільки обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час вчинення судом відповідних процесуальних дій (далі - КАС України), оскільки були відомі на час вирішення спору.

3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року залишено без змін ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року та ухвалити рішення, яким справу направити на новий розгляд.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 02 лютого 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 712/2003/15-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка ухвалою від 05 березня 2018 року прийнята до провадження. Цією ж ухвалою вказану справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

7. У запереченнях на касаційну скаргу, які надійшли до суду касаційної інстанції 16 серпня 2016 року, позивач заперечує проти доводів скаржника з підстав, якими керувались суди, мотивуючи відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2015 року у цій справі.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до пенсійного органу про оскарження відмови в переведенні на інший вид пенсії.

9. Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 травня 2015 року у справі №712/2003/15-а задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області; визнано протиправною відмову відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1, з врахуванням довідок архівного відділу Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради № 5244-2, 2653 від 08 жовтня 2014 року, № 3209 від 21 листопада 2014 року з урахуванням 70 відсотків заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 17 жовтня 2014 року.

10. Зазначене судове рішення залишено без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року.

11. Разом з тим у серпні 2015 року пенсійний орган звернувся із заявою про перегляд вказаної постанови Соснівського районного суду міста Черкаси за нововиявленими обставинами, у якій просив зазначене рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

12. В обґрунтування вимог заявник вказав, що 17 жовтня 2014 року звертаючись до УПФ із заявою про перехід на пенсію державного службовця ОСОБА_1 зазначив, що він звільнений з посади державного службовця 30 вересня 2014 року та є безробітнім. Проте у подальшому, 04 лютого 2015 року позивачем було надано до управління угоду від 01 жовтня 2014 року, відповідно до якої останній у період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року перебував у трудових відносинах з департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради.

13. На думку відповідача, наведене свідчить про те, що позивач не набув права на призначення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу», а оскільки ці обставини не досліджувалися судами під час розгляду справи № 712/2003/15-а, то вказане є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Вирішуючи питання щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2015 року у цій справі, суди виходили з наступного.

15. Відповідно до ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомого неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

16. Отже, під нововиявленими обставинами варто розуміти юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, третім особам, їхнім представникам, ні іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду.

17. Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи та невідомість таких обставин особі, яка звертається із заявою.

18. Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

19. Заявник у своїй заяві вказав, що 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 надав управлінню угоду від 01 жовтня 2014 року з якої випливає, що він у період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року перебував у трудових відносинах, поряд із цим, під час звернення 17 жовтня 2014 року до УПФ із заявою про перехід на пенсію державного службовця, позивач зазначив, що є звільненим з посади державного службовця 30 вересня 2014 року та є безробітнім, чим ввів управління в оману.

20. З цього приводу, суди наголосили, що угода, на яку посилається заявник, була подана пенсійному органу 04 лютого 2015 року, водночас, постанова у справі № 712/2003/15-а, про перегляд якої ставить питання скаржник, прийнята Соснівським районним судом міста Черкаси 12 травня 2015 року, тобто на час її ухвалення вказані обставини були відомі безпосередньо пенсійному органу та позивачу, крім того, відповідач посилався на них обґрунтовуючи доводи власної касаційної скарги, поданої на рішення судів, прийнятих за результатами розгляду справи по суті спору, тобто суду такі обставини також були відомі.

21. З огляду на зазначене, зважаючи на обізнаність сторін спору на час його розгляду та вирішення судом та власне суду щодо обставин, на які посилається заявник, суди дійшли висновку про те, що такі обставини не можуть бути визнані нововиявленими у розумінні ст. 245 КАС України.

IV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що в даному випадку суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2015 року у цій справі, оскільки обставини, на які посилається заявник у цій заяві, на його переконання, є нововиявленими в розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

V. ОЦІНКА СУДУ

23. Надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступного.

24. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

25. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

27. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

28. Разом з тим, доводи касаційної скарги зводяться до необхідності судом касаційної інстанції вирішити питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що є неможливим з огляду на викладені вище мотиви.

29. Оцінюючи наведені доводи, Суд виходить з того, що доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, фактично збігаються з доводами, викладеними в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами та апеляційній скарзі, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки. Жодних нових аргументів, які б свідчили про порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

30. Враховуючи викладене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами. Наведені заявником обставини не можна визнати нововиявленими в розумінні ст. 245 КАС України, оскільки були відомі на час вирішення справи та фактично є додатковими доводами і не спростовують встановлених обставин та висновків суду першої інстанції, покладених в обґрунтування рішення про задоволення позовних вимог у даній справі.

31. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

32. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб