ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 446/1848/16-а

провадження № К/9901/19005/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Гриціва М. І., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 446/1848/16-а

за позовом ОСОБА_2 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними;

за касаційною скаргою Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області (суддя Котормус Т. І.) від 11 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Сеник Р. П., Хобор Р. Б., Попко Я. С.) від 04 липня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (правонаступник Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області), в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_2 доплати до пенсії як реабілітованому громадянину у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV);

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області виплатити ОСОБА_2 неодержане підвищення до пенсії за період з 01 серпня 2013 року по 30 січня 2013 року - 894 грн. х 0,25 - 223,50 грн. (223,50 грн. х 3 - 670,50 грн.), з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року - 949 грн. х 0,25 - 237,25 грн., з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року - 949 грн. х 0,25 - 237,25 грн. (237,25 грн. х 12 - 2847 грн.), з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 949 грн. х 0,25 - 237,25 грн. (237,25 грн. х 8 - 1898 грн.), з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 1074 грн. х 0,26 - 268,5 грн. (285,5 грн. х 4 - 1074 грн.), з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року - 1074 грн. х 0,25 - 268,5 грн.(268.5 грн. х 4 - 1074 грн.), з 01 травня 2016 року по 30 липня 2016 року - 1130 грн. х 0,25 - 282,5 грн. (282,5 грн. х 3 - 847,5 грн.), а в загальній сумі 8648,25 грн.;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області й надалі виплачувати до пенсії ОСОБА_2 підвищення як реабілітованому громадянину, виходячи з розміру 25 % мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону № 1058-IV.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що отримує пенсію за віком з урахуванням підвищення до пенсії як реабілітованій особі, розмір якого не відповідає розміру, встановленому п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII

3. Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено, в розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону № 1058-IV, починаючи з 07 квітня 2016 року, з врахуванням виплачених сум;

Зобов'язано Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області проводити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, починаючи з 07 квітня 2016 року з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат. В решті позовні вимоги залишено без розгляду.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 24 липня 2017 року Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 06 лютого 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є реабілітованою на підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій України», перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року № 654 (далі - Постанова КМУ № 654).

12. Вважаючи, що відповідачем вказане підвищення до пенсії виплачується у меншому розмірі ніж це передбачено п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при визначенні позивачу розміру підвищення до пенсії, як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено, застосуванню підлягає п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII, а не положення Постанови КМУ № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

14. В обґрунтування такого висновку, суди попередніх інстанцій зазначили, що Закон № 1788-XII має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 654, а тому відповідач неправомірно виплачував підвищення до пенсії позивачу в меншому розмірі, ніж це передбачено п. «г» ст. 77 зазначеного Закону.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі скаржник вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому, зазначений розмір пенсії за віком не може застосовуватися для обчислення підвищення пенсії громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, та членам їх сімей, яких було примусово переселено.

16. Разом з цим, скаржник, з посиланням на відповідні рішення Конституційного Суду України, зазначив, що цей Суд визнав такими, що відповідають Конституції України повноваження держави встановлювати зміст та обсяг соціальних виплат.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

18. Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» встановлено, що реабілітованими є, зокрема, особи, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

19. Відповідно до п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 %, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 % мінімальної пенсії за віком.

20. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

21. Водночас, згідно ж з пп. 2 п. 4 Постанови КМУ № 654 з 01 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 грн.

22. Відповідно до п.6 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

23. Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

24. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

25. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. З огляду на наведене, враховуючи, що Закон № 1788-XII має вищу юридичну силу, ніж Постанова КМУ № 654, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме положення зазначеного Закону.

27. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до п. «г» ст. 77 Закону № 1788-XII із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону № 1058-IV.

28. Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 446/1549/16-а.

29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.

30. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

33. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 446/1848/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді М. І. Гриців

В. М. Кравчук