Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 06.02.2019 року у справі №408/3144/17-а Ухвала КАС ВП від 06.02.2019 року у справі №408/31...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа №408/3144/17-а

провадження №К/9901/44310/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області

на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 05.09.2017 (суддя Карягін В.А.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (колегія у складі суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.)

у справі № 408/3144/17-а

за позовом ОСОБА_2

до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області,

третьої особи: Управління соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації Луганської області,

про визнання дій неправомірними з зобов'язанням вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернулась до Біловодського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, за участю третьої особи Управління соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання відновити виплату пенсії з дня припинення.

2. Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 05.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є пенсіонером, яка перемістилась з території проведення АТО до с. Баранівка та в 2015 році стала на облік до УПСЗН, з огляду на що є внутрішньо переміщеною особою, як отримувач пенсії за віком перебуває на обліку у відповідача.

5. З 01 вересня 2016 року відповідач припинив виплату пенсії позивачу з посиланням на відсутність місця проживання, зазначеного нею у довідці внутрішньо переміщеної особи на території с. Баранівка.

6. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати їй пенсії незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснюючи нарахування та виплату належної ОСОБА_2 пенсії фактично обмежує її конституційне право на соціальне забезпечення.

8. На думку судів першої та апеляційної інстанцій, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Відповідач у касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та ряду постанов Кабінету Міністрів України.

10. На переконання Пенсійного органу, оскільки довідка позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи скасована (внаслідок не підтвердження місця проживання), відсутні підстави для виплати їй пенсії.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

13. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

14. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

15. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

16. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не приймалось.

17. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

18. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

19. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

20. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення, а постанову Біловодського районного суду Луганської області від 05.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 408/3144/17-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст