ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2020 року

Київ

справа №587/1045/16-а

адміністративне провадження №К/9901/12313/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича, Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича на постанову Сумського районного суду Сумської області від 21.07.2016, прийняту у складі головуючого судді Степаненка О.А., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, постановлену у складі колегії суддів: Григорова А.М. (головуючий), Тацій Л.В., Подобайло З.Г.

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського районного суду Сумської області із адміністративним позовом до Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича , Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, в якому просив суд:

1.1. - визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови від 04.05.2016 №184-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

1.2. - поновити ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді директора Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 04.05.2016 і в цій частині звернути судове рішення до негайного виконання;

1.3. - стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2016 року по дату фактичного поновлення на роботі.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що у відповідності з розпорядженням Сумського міського голови від 06.02.2014 №57-к він працює директором департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради. Після численних незаконних звільнень і поновлень на роботі на підставі рішень судів 04.05.2016 Сумським міським головою було винесено розпорядження №184-к, яким в черговий раз вирішено звільнити його із займаної посади у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці ( пункт 1 статті 40 КЗпП України).

3. Позивач вважає таке розпорядження Сумського міського голови незаконним і таким, що піддягає скасуванню з тих підстав, що законність та обґрунтованість проведення Сумським міським головою змін істотних умов праці ОСОБА_1 на посаді директора департаменту містобудування та земельних відносин у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці перевірена судами в межах адміністративної справи № 587/300/16-а і звільнення визнано незаконним.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач був призначений на посаду директора департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської розпорядженням міського голови м. Суми від 06.02.2014 року № 57-к, що підтверджується записом в його трудовій книжці.

5. Розпорядженням Сумського міського голови Лисенка О.М. від 04.05.2016 №184-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.

6. Вказане розпорядження прийнято з посиланням на наступні документи та повноваження:

6.1. - зміни до Положення про департамент містобудування та земельних відносин (рішення Сумської міської ради від 02.12.2015 № 38-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 29.01.2014 № 3013-МР «Про положення про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради»);

6.2. - розпорядження Сумського міського голови від 04.12.2015 №512-к «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 23.03.2015 № 118-К «Про затвердження граничної чисельності та штатів апарату та виконавчих органів Сумської міської ради» (зі змінами);

6.3. - розпорядження Сумського міського голови від 09.12.2015 №513-к «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 »;

6.4. - ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 по справі №587/300/16-а.

7. Законність та обґрунтованість проведення Сумським міським головою змін істотних умов праці ОСОБА_1 на посаді директора департаменту містобудування та земельних відносин у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці перевірена судом в межах адміністративної справи № 587/300/16-а.

8. За результатами розгляду цієї справи 17.03.2016 Сумським районним судом Сумської області прийнято рішення про визнання протиправними та скасування:

8.1. - рішення Сумської міської ради від 02.12.2015 № 38-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 29.01.2014 № 3013-МР «Про положення про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради» в частині, що стосується встановлення ОСОБА_1 істотних змін умов праці;

8.2. - розпорядження Сумського міського голови від 04.12.2015 №512-к «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 23.03.2015 № 118-К «Про затвердження граничної чисельності та штатів апарату та виконавчих органів Сумської міської ради» (зі змінами);

8.3. - розпорядження Сумського міського голови від 09.12. 2015 №513-к «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 »;

8.4. - дій Сумського міського голови від 02.12.2015 щодо затвердження ним посадової інструкції директора департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради.

9. Рішення суду першої інстанції ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 залишено без змін та набрало законної сили.

10. За таких обставин, уважаючи розпорядження міського голови від 04.05.2016 №184-к «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом для захисту своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Сумський районний суд Сумської області постановою від 21.07.2016 позов задовольнив.

12. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

13. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2016 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційній скарзі Сумський міський голова, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та відмовити у задоволенні позову.

15. У доводах касаційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 240-1 КЗпП України.

16. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

19. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

20. Частиною четвертою статті 36 КЗпП України встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

22. Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

23. Відповідно до частини першої та другої статті 49-2 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

24. Вимогами частини третьої статті 49-2 КЗпП України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

25. Положеннями частини першої статті 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

26. Згідно з Класифікатором професій (ДК 003:2010), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов`язки відповідної роботи. Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов`язки.

27. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

VI. Оцінка Верховного Суду

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

29. Судами попередніх інстанцій установлено, що 06.02.2014 на підставі розпорядження Сумського міського голови Мінаєва Г. М. № 57-к позивач був призначений директором Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради.

30. Посадова інструкція відносно ОСОБА_1 на вказану дату не затверджувалась, а повноваження директора Департаменту визначені Положенням про Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.01.2014 № 3013-МР (далі - Положення).

31. 02.12.2015 рішенням Сумської міської ради № 38-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 29.01.2014 № 3013-МР «Про Положення про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради» (зі змінами) до вищевказаного Положення внесено зміни (а.с. 16 том 1).

32. Ці зміни полягають у тому, що пункт 2.4. Положення викладено в новій редакції, яка визначає, що директором департаменту за посадою є головний архітектор, а пункт 2.5. встановлює, що заступником директора департаменту є начальник управління архітектури та містобудування і ці зміни набирають чинності з 10.02.2016.

33. Тобто, вказаним рішенням Сумської міської ради змінено назву посади позивача, а також повністю скасовано його повноваження, які були передбачені Положенням.

34. На підставі наведеного, міським головою Лисенком О.М. видано розпорядження № 512-к «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 23.03.2015 № 118-к «Про затвердження граничної чисельності та штатів апарату та виконавчих органів Сумської міської ради» (зі змінами), відповідно до якого змінено назву посади директора департаменту на директора департаменту - головного архітектора (1 штатна одиниця) та змінено назву заступника директора департаменту - начальника управління архітектури та містобудування головного архітектора міста Суми на заступника директора департаменту - начальника управління (1 штатна одиниця). Пунктом 2 цього розпорядження, такі зміни набирають чинності з 10.02.2016.

35. На виконання вказаного рішення Сумської міської ради та вказаного розпорядження, 09.12.2015 за № 513-к міським головою Лисенком О. М. видано розпорядження «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 », яким вирішено змінити з 10.02.2016 істотні умови праці пов`язані із зміною елементів його трудової функції, насамперед, позивачу.

36. Законність та обґрунтованість проведення Сумським міським головою змін істотних умов праці ОСОБА_1 на посаді директора департаменту містобудування та земельних відносин у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці перевірена судом в межах адміністративної справи № 587/300/16-а.

37. Постановою Сумського районного суду Сумської області від 17.03.2016 у справі № 587/300/16-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, 23.05.2016, позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумського міського голови Лисенка О.М. , Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, задоволено частково.

38. Визнано протиправним та скасовано пункт 1.2. частини першої, пункт 1.3. частини першої, частину другу рішення Сумської міської ради від 02.12.2015 № 38-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 29.01.2014 № 3013-МР «Про Положення про департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради» (зі змінами).

39. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Лисенка О. М. від 09.12.2015 № 513-к «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 », в частині, що стосується зміни істотних умов праці, попередження про зміну істотних умов праці, затвердження посадової інструкції та здійснення заходів щодо звільнення позивача ОСОБА_1

40. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Лисенка О. М. від 04.12.2015 № 512-к «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 23.03.2015 № 118-к «Про затвердження граничної чисельності та штатів апарату та виконавчих органів Сумської міської ради» (зі змінами).

41. Визнано протиправними дії міського голови Лисенка О. М. щодо затвердження ним 02.12.2015 посадової інструкції директора Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради.

42. Визнано протиправними дії Виконкому Сумської міської ради щодо попередження ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці.

43. Верховний Суд постановою від 31.05.2018 у справі № 587/300/16-а вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції залишив без змін.

44. Тобто, підстави, з яких виходив Сумський міський голова при прийнятті оскаржуваного розпорядження від 04.05.2016 №184-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з змінами в організації виробництва і праці визнані судом протиправними.

45. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

46. За таких обставин Верховний Суд підтримує висновки суду першої та апеляційної інстанцій про те, що вчинення відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, актів, які не відповідають повноваженням, що надані їм законом, ці акти є необґрунтованими та вчиненими без урахуванням всіх обставин, які необхідно було врахувати при їх прийнятті та при повідомленні зацікавлених осіб про такі акти і дії, без забезпечення принципу дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, як працівника і цілям, на досягнення яких спрямовані оскаржувані рішення та дії відповідачів, в тому числі роботодавця.

47. Щодо посилань відповідача на неможливість поновлення особи на посаді в установі, яка ліквідується, Верховний Суд зазначає таке.

48. Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постановах від 04.03.2014 (справа № 21-8а14), від 27.05.2014 (справа № 21-108а14), від 28.10.2014 (справа № 21-484а14), з якою погодився Верховний Суд у своїх постановах від 13.03.2019 (справа № №15/70/16), від 16.05.2019 (справа №823/5361/15), ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

49. Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

50. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, постановив поновити ОСОБА_1 на посаді з 04.05.2016 та стягнути з цієї дати на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату фактичного поновлення на роботі.

51. Такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки 04.05.2016 був останній робочий день, а тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі з 05.05.2016.

52. Сума заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача має вираховуватись за період з 05.05.2016 (день, наступний за днем звільнення) по 21.07.2016 (дата ухвалення рішення суду першої інстанції про поновлення на роботі).

53. Ураховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

54. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

55. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

VII. Судові витрати

56. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича задовольнити частково.

2. Постанову Сумського районного суду Сумської області від 21 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року скасувати в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі з 4 травня 2016 року та стягнення з департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2016 року по дату фактичного поновлення на роботі на посаді директора департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, - ухвалити в цій частині нове рішення.

3. Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 5 травня 2016 року.

4. Стягнути з департаменту містобудування та земельних відносин на користь ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 5 травня 2016 року по 21 липня 2016 року.

5. У решті постанову Сумського районного суду Сумської області від 21 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року у справі № 587/1045/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко