ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2019 року
Київ
справа №805/1841/16-а
адміністративне провадження №К/9901/40347/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (судді: Гаврищук Т.Г. (головуючий), Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі №805/1841/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРТА» (далі - позивач, ТОВ «ВАРТА») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від №0000061504/671/10/05-15-15-04-13 від 18 січня 2016 року, №0000071504/672/10/05-15-15-04-13 від 18 січня 2016 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно норм Податкового кодексу України та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у позивача були відсутні зобов'язання сплачувати земельний податок, а тому відповідальність (штрафи, фінансові санкції) за невиконання/неналежне виконання обов'язків по сплаті земельного податку до нього не застосовуються.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року задоволено адміністративний позов. Скасовано податкове повідомлення рішення № 0000071504/672/10/05-15-15-04-13 від 18 січня 2016 року та скасовано податкове повідомлення рішення № 0000061504/671/10/05-15-15-04-13 від 18 січня 2016 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорськ - у населеному пункті, на території антитерористичної операції, а отже на позивача як платника земельного податку, поширюються пільги, встановлені статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року №1669-VІІ, тому, позивача звільнено від виконання зобов'язання з плати за землю за Законом України №1669.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з факту самостійного узгодження позивачем грошового зобов'язання з земельного податку за спірні періоди та факту сплати його з порушенням встановленого строку, що свідчить про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення. Крім того, позивачем не було надано документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з питання своєчасності сплати земельного податку за квітень 2014- липень 2015 років, за результатами якої складено акт від 30.12.2015 №301/05-15-15-04-25107377, яким встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року №0000071504/672/10/05-15-15-04-13 про застосування штрафу у розмірі 10% в сумі 2 863, 46 грн; №0000061504/671/10/05-15-15-04-13 про застосування штрафу у розмірі 20% в сумі 7 031, 33 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Краматорською міською радою Донецької області було укладено договір № 3/т.к. на право тимчасового користування землею від 16.11.2000, за умовами якого позивачу у строкове платне користування була надана земельна ділянка за адресою: м.Краматорськ, вул. Шкадінова, буд. 79 «в», площею 0, 8002 га.
Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, у якій самостійно задекларувало річну суму земельного податку з щомісячною сплатою у розмірі 3 887,40 грн, та декларацію за 2015 рік, у якій самостійно задекларувало річну суму земельного податку з щомісячною сплатою у розмірі 4 855, 36 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги позивач вказує на те, що відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відповідач не має законних підстав нараховувати штрафні санкції на борг, який виник у період 2015-2016 років, оскільки впродовж цього періоду позивача було звільнено від сплати за користування земельною ділянкою у зв'язку з проведенням на території м. Краматорськ Донецької області антитерористичної операції.
8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14.
Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
9.2. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
9.3. Пункт 286.2 статті 286.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
9.4. Пункт 287.3 статті 287.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
10. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 1.
Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.
10.2. Стаття 6.
Під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
10.3. Стаття 10.
Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
10.4. Пункт 5 статті 11.
Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
11.1. Пункт 1.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
11.2. Пункт 3.
Визнано такими, що втратили чинність:
11.3. Пунктом 16 Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р визначено, що м.Краматорськ відноситься до населених пунктів, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
13. Під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що свідчить про відсутність підстав для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій (ст.126 ПК України), зважаючи на відсутність порушення правил сплати податку.
14. Підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками є здійснення суб'єктом господарювання діяльності саме на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення.
15. Інших умов (підстав) для звільнення платника податку від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності нормами Закону №1669-VІІ не передбачено.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не скористався правом податкової пільги за платежем земельний податок та орендна плата за землю з юридичних осіб шляхом подання уточнюючої декларації, а тому був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобов'язань у спосіб та строки, визначені ПК України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач перебуває на обліку та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, що відповідачем не заперечується, що свідчить про те, що позивач користується правом, встановленим ст. 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Крім того, стаття 6 Закону № 1669 не вимагає отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не підтвердив факт настання форс-мажорних обставин, оскільки не надав сертифікат Торгово-промислової палати України; а також про те, що ст. 6 Закону №1669 не визначає порядку звільнення від плати за користування земельними ділянками.
14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, вбачається, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, зважаючи на те, що на позивача як платника земельного податку поширюються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, з огляду на здійснення позивачем, на час виникнення спірних правовідносин, діяльності у період проведення антитерористичної операції та на території проведення антитерористичної операції .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 14, 57, 286, 287 Податкового кодексу України, норми Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у частині неправильного тлумачення закону та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що є підставою для скасування такого судового рішення, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного суду України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА» задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі №805/1841/16-а скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
page
telegram
viber
youtube
