ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа № 235/3918/16-а

провадження № К/9901/42946/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М. І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г. від 21 грудня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо припинення з 1 червня 2015 року виплати ОСОБА_2 пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області поновити виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 червня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2016 року визнано поважними причини пропуску строку звернення з адміністративним позовом, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо припинення ОСОБА_2 виплати пенсії за вислугу років з 1 червня 2015 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_2 виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 червня 2015 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходили з того, що з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відпали передбачені пунктом 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону. З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні. Отже, з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2016 року скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_2 виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 січня 2016 року та ухвалено в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання поновити виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 січня 2016 року.

В іншій частині постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2016 року залишено без змін.

5. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач повинен був відновити позивачеві виплату пенсії за вислугу років та виплачувати її за період з 1 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року. З 1 січня 2016 року тимчасово на період по 31 грудня 2016 року почали діяти обмеження встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII щодо виплати пенсії позивачу з огляду на ту обставину, що він працює на посаді, передбаченої Законом України «Про державну службу», що виключає виплату призначеної пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та залишити в силі постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2016 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 1 травня 2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ОСОБА_2 з 2013 року працює на посаді начальника управління Державної казначейської служби в м. Красноармійську Донецької області.

З 1 квітня 2015 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII призупинив виплату пенсії позивачу.

8. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду.

ДОВОВДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за нормами якого позивачу призначено пенсію за вислугу років, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Виплата пенсії за вислугу років може бути припинена лише у випадку повторного прийняття таких осіб на військову службу, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції тощо. Пенсія (в тому числі й за вислугу років) за своєю суттю періодичним платежем та має щомісячний і постійний (сталий, стійкий) характер виплати, атому не може бути обмежена будь-яким кінцевим терміном.

10. Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, в яких воно просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року в частині залишення без задоволення апеляційної скарги Головного управління та постанову Красноармійського міськрайонногосуду Донецької області від 21 липня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та визначено, що «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

13. Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до зазначених вище законів.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

15. Таким чином, з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про державну службу», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

16. Отже, з 1 червня 2015 року відсутні правові підстави для невиплати позивачу пенсії.

17. Разом з цим, 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, відповідно до якого були внесені зміни до першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими встановлено, що «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

18. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано таким, що не відповідає Конституції України, перше речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішення набрало чинності 20 грудня 2016 року.

19. Тобто, норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, за змістом якого пенсія, призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам працюючим, зокрема, на посадах віднесених до державної служби, не виплачується, були чинними до прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 №7-рп/2016.

20. Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії не виплачуються.

21. Водночас порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цими Законами, поширено на всіх пенсіонерів незалежно від часу призначення.

22. Таким чином, на думку колегії суддів, виплата раніше призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років особі, яка працює на посаді віднесеній до держаної служби, підлягає поновленню з 1 червня по 31 грудня 2015 року та з 20 по 31 грудня 2016 року.

23. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 646/6378/16-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

25. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року скасувати.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2016 року змінити виклавши другий, третій четвертий абзаци резолютивної частини в наступній редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії за вислугу років з 1 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області поновити виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року».

В іншій частині постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців