ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 344/7055/16-а

адміністративне провадження № К/9901/43802/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 344/7055/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - Управління ДАБІ) про визнання дій незаконними, скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління ДАБІ

на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.10.2016, ухвалену у складі головуючого судді Пастернак І.А.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Святецького В.В., суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 31.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління ДАБІ Кисляка М.В. при ухваленні постанови від 15.03.2016 № 72/1009/02-43/216 по справі про адміністративне правопорушення;

скасувати постанову Управління ДАБІ від 15.03.2016 №72/1009/02-43/216 по справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено штраф;

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 09.03.2016 посадовою особою Управління ДАБІ у його присутності було проведено позапланову перевірку дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: вул. Токарська, 5/1, м. Івано-Франківськ. За результатами перевірки інспектором Управління ДАБІ в акті перевірки від 09.03.2016 зафіксовано, що реконструкція зазначеного вище житлового будинку здійснена без направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено пункт 1 частини першої статті 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), у зв`язку із чим інспектором складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2016 та протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2016, а 15.03.2016 головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ ухвалено постанову №72/1009/02-43/216 по справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4 250,00 гривень. Однак, позивач стверджував, що він не здійснював жодного будівництва, вимоги чинного законодавства не порушував, оскільки реконструкція житлового будинку була здійснена ще в 2006 році спадкодавцем ОСОБА_2 , за що останню притягали до відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері будівництва та 07.08.2009 вона сплатила штраф в розмірі 170, 00 грн. Також позивач стверджував, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, він успадкував самовільну прибудову площею 73,7 кв.м.

2. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області постановою від 25.10.2016 поновив позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом та задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління ДАБІ Кисляка М.В. при ухваленні постанови від 15.03.2016 №72/1009/02-43/216 по справі про адміністративне правопорушення;

скасував постанову від 15.03.2016 №72/1009/02-43/216 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 96 КУпАП та закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

3. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила її до суду апеляційної інстанції.

4. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.10.2017 залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3 , а постанову суду першої інстанції - без змін.

5. 08.11.2017 Управління ДАБІ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.12.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

8. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

10. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 №845/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку і зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

11 Протоколом розподілу справи від 26.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.

12. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Суди встановили, що 09.03.2016 головний інспектор будівельного нагляду Управління ДАБІ Кисляк М.В. із залученням головного інспектора будівельного нагляду Удуд І.Л., у присутності ОСОБА_1 провів позапланову перевірку дотримання Іванюком Р.І. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2.

В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2016 зафіксовано, що ОСОБА_1 здійснив реконструкцію житлового будинку в АДРЕСА_3 без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт в Управління ДАБІ, чим порушив пункт 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI.

Цього ж дня інспектор склав припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого зобов`язав ОСОБА_1 виготовити всю необхідну документацію та надати повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Управління ДАБІ в термін до 09.03.2017.

Також 09.03.2016 інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення, а 15.03.2016 ухвалив постанову №72/1009/02-43/216 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4 250,00 грн.

Також суди встановили, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.03.2012 року ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 38/300 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , до якого також відноситься самовільна прибудова літ. «А» загальною площею 73,7 кв.м. вартістю 358 292 грн. ОСОБА_1 не здійснював жодних будівельних робіт, а є спадкоємцем здійсненого будівництва (самовільної прибудови).

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не здійснював жодних будівельних робіт, а є спадкоємцем здійсненого будівництва (самовільної прибудови). Відтак оспорювана постанова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам КУпАП.

15. Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3 та без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорювана позивачем у цій справі постанова відповідача жодним чином не стосується ОСОБА_3 , відповідно жодним чином не порушує її прав та законних інтересів, а тому адміністративна процесуальна дієздатність апелянта у відносинах, врегульованих оскаржуваною постановою у справі про адміністративне правопорушення, законодавчо обмежена. Аналогічно провадження в адміністративній справі щодо оскарження постанови інспектора Управління ДАБІ жодним чином не стосується ОСОБА_3 , а тому рішення у цій адміністративній справі не порушує її прав та законних інтересів.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Касаційну скаргу Управління ДАБІ обґрунтувало тим, що в даному випадку позапланова перевірка проводилась за скаргою ОСОБА_3 , тобто на підставі пункту 6 частини першої статті 41 Закону № 3038-VI, у якій визначено підстави для проведення позапланової перевірки. При цьому, Управління ДАБІ вказує на те, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон № 3038-VI, положеннями пункту 1 частини першої статті 34 якого визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

20. Також, частиною четвертою цієї статтею визначено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

21. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

22. Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

23. У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

24. Відповідно до частини п`ятої статті 96 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

25. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто не передбачає обов`язкової наявності.

26. При цьому, у вказаній нормі не визначено суб`єкт адміністративного правопорушення, що означає, що таким суб`єктом може бути будь-яка особа (фізична, юридична).

27. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП полягає, зокрема у виконанні будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт.

28. З матеріалів справи убачається, що на позивача накладено штраф саме за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт.

29. Таким чином, на думку колегії суддів для притягнення до відповідальності за вказане адміністративне правопорушення вирішальним є сам факт виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт певним суб`єктом містобудування, на якого у такому випадку накладається штраф.

30. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 не здійснював жодних будівельних робіт, а є спадкоємцем здійсненого будівництва.

31. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

32. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, постанову якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, про те, що визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП та застосовування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4 250,00 грн. є безпідставним, а тому постанова про адміністративне правопорушення від 15.03.2016 № 72/1009/02-43/216 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

33. Також колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що провадження в адміністративній справі щодо оскарження постанови Управління ДАБІ жодним чином не стосується ОСОБА_3

34. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди з судовими рішеннями.

35. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

36. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

37. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі №344/7055/16-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко