ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа №336/4224/16-а(2-а/336/199/2016)

адміністративне провадження №К/9901/20022/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у складі колегії суддів: Чумака С.Ю. (головуючого), Шальєвої В.А., Юрко І.В. у справі № 336/4224/16-а(2-а/336/199/2016) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Кіяшка Дениса Івановича, інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Воробйова Максима Володимировича про скасування постанови та визнання дій протиправними, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Кіяшка Дениса Івановича (далі - відповідач 1) та інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Воробйова Максима Володимировича (далі - відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача 1 зі складання акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 від 14.07.2016;

- скасувати постанову серії ДР №148203 від 15.07.2016 відповідача 2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП;

- закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2016 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

2. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 позов задоволено, дії відповідачів визнано протиправними, оскаржену постанову скасовано, провадження у справі закрито.

2.1. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. 15.07.2016 року старшим сержантом поліції Воробйовим М.В. винесено постанову серії ДР № 148203, відповідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП за те, що 14 липня 2016 року близько 11 год. 57 хв., керуючи транспортним засобом HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу, яка потім перейшла в стоянку, що суттєво створило загрозу руху пішоходів, чим порушив п. 15.9 «г» та п. 15.10 «а» ПДР, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

3.2. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами не було надано суду доказів суттєвого перешкоджання автомобілем позивача дорожньому руху та вказав про допущені відповідачами порушення вимог законодавства при накладенні на позивача адміністративного стягнення.

4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд вказав про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП. При цьому, поліцейські роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя при накладенні на позивача адміністративного стягнення, діяли у межах чинного законодавства України та у спосіб визначений законом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції про задоволення позову залишити в силі.

6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права, а саме - приписів статтей 122, 265-2 КУпАП України. Позивач вказує, що суд дійшов безпідставного висновку, що особою, яка керувала танспортним засобом у момент зупинки, яка перейшла у стоянку, є його власник - ОСОБА_1 . Також зазначає про порушення відповідачами порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

7. Відповідачі правом подачі відзиву на касаційну скаргу позивача не скористалися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

9. Згідно з п. 15.9. «г», 15.10 «а» Правил дорожнього руху України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі. Стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.

10. Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

9. За змістом статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

10. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

11. Згідно з статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

12. Як встановлено апеляційним судом з наданих відповідачами фото фіксації правопорушення вбачається, що у вказаній в оскарженій постанові час та місці автомобіль HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 , дійсно здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу. Диск з вказаними фото долучений до матеріалів справи, окремі фото роздруковані на аркушах паперу.

13. Судом установлено, що ОСОБА_1 був присутній безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення, мав при собі ключі від зазначеного транспортного засобу, а також ним не заперечувався той факт, що він дійсно є власником транспортного засобу HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 , що також підтверджується відповідними документами.

14. Під час огляду фотоматеріалів, наданих до суду в якості доказів вчинення адміністративного правопорушення, апеляційний суд встановив, що транспортний засіб HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку приблизно одного метру від пішохідного переходу, чим порушив вимоги п. 15.9. «г» ПДР.

15. Судом ураховано, що зупинка транспортного засобу безпосередньо поблизу пішохідного переходу створила перешкоду як транспортним засобам, так і пішоходам.

16. Так, відповідно до п. 10.5 ПДР поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.

17. Тобто, при здійсненні повороту праворуч, транспортний засіб повинен рухатися ближче до правового краю проїзної частини.

18. Разом з тим, здійснивши зупинку транспортного засобу HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 , в безпосередній близькості до пішохідного переходу, позивач створив перешкоду для автомобілів, які здійснюють поворот праворуч, змушуючи останніх маневрувати шляхом перестроювання у другу або третю смугу дороги, тим самим створюючи перешкоду, що підтверджується поясненнями громадянина ОСОБА_2 наданими працівникам поліції.

19. Відповідно до вказаних пояснень, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_2 , громадянин ОСОБА_2 не зміг здійснити поворот праворуч у правий край проїзної частини, у зв`язку із знаходження у вказаному напрямку автомобіля HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 , який створював перешкоди для виконання зазначеного повороту за правилами ПДР.

20. Крім цього, як обгрунтовано зазначено апеляційним судом, виконання подібних маневрів створює небезпеку для пішоходів, оскільки пішохідний перехід знаходиться безпосередньо одразу за поворотом, у зв`язку з чим вказане маневрування водії автомобілі змушені здійснювати саме на пішохідному переході. Саме така ситуація зафіксована на фото 20160714201529028617.

21. Крім того, створення позивачем перешкод для пішоходів також полягає в тому, що зупинений з порушенням Правил дорожнього руху автомобіль загороджував видимість руху транспортних засобів, які рухаються у зазначеному напрямку для пішоходів при переході дороги в позначеному місці, тим самим створивши перешкоду для огляду проїжджої частини. Посилання позивача на односторонній рух по вказаній вулиці не спростовує таких висновків, оскільки зазначена обставина не виключає руху в протилежному напрямку автомобілів поліції, швидкої допомоги, рятувальної служби тощо або навіть інших порушників правил дорожнього руху.

22. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач вчинив порушення п. 15.9 «г» та п. 15.10 «а» ПДР, що було доведено відповідачами, а відтак правомірним є винесення щодо нього постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП України.

23. При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідачі при накладенні на позивача адміністративного стягнення діяли в межах чинного законодавства України та у спосіб, визначений законом.

24. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про безпідставність позовних вимог, оскільки судом встановлено допущення позивачем правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 122 КУпАП.

25. Доводи касаційної скарги не спростовують самого факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

26. Натомість, за змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

29. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

30. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

31. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 336/4224/16-а(2-а/336/199/2016) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Кіяшка Дениса Івановича, інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Воробйова Максима Володимировича про скасування постанови та визнання дій протиправними - залишити без змін.

32. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко