Порушення права судді на свободу вираження поглядів через покарання за публікації у фейсбуці, що становлять суспільний інтерес: ЄСПЛ встановив порушення ст. 10 Конвенції

Перший допис було опубліковано в контексті продовження строку повноважень начальника Генерального штабу Збройних сил президентським указом. Другий – містив гіперпосилання на статтю в пресі, у якій надруковано інтерв’ю прокурора щодо розгляду кримінальних справ і труднощів, з якими стикалася прокуратура, і супроводжувався коротким коментарем заявника.

Велика Палата ЄСПЛ нагадала, що в ситуаціях, коли демократія або верховенство права зазнають серйозної загрози, судді мають право публічно висловлюватися з питань, що становлять суспільний інтерес. Висловлювання, зроблені за таких обставин, як правило, мають високий рівень захисту.

Згадайте новину: ЄСПЛ наголосив, що адвокатська таємниця не зникає, навіть якщо вона зберігається у телефоні клієнта (Černý and Others v. the Czech Republic)

ВП ЄСПЛ підкреслила: з огляду на те, що в першому повідомленні заявник висловив свою думку з питання, що становило суспільний інтерес і не було пов’язане з функціонуванням системи правосуддя, цю справу слід відрізняти від інших справ, які раніше розглядав ЄСПЛ, про публічне висловлювання думки суддями та прокурорами в межах професійних дискусій (які діють як голови судів, керівники прокуратур, представники професійних асоціацій або члени судових рад).

Власне в цій справі Велика Палата ЄСПЛ підтвердила й закріпила принципи, встановлені в судовій практиці, щодо свободи вираження поглядів суддів і прокурорів в інтернеті, а також визначила критерії, що враховують обмеження цієї свободи, пов’язані з обов’язком проявляти розсудливість, властивим їхній посаді.

Критерії, що застосовуються при урівноваженні конкуруючих прав та інтересів:

• зміст і форма висловлювань або інших проявів свободи вираження поглядів суддів та прокурорів у соціальних мережах;
• контекст спірних висловлювань і посада, яку обіймала особа на той час;
• наслідки спірних висловлювань;
• суворість покарання;
• наявність процесуальних гарантій та їх дотримання.

Розглянувши дописи у світлі зазначених критеріїв, Велика Палата ЄСПЛ дійшла висновку, що втручання у свободу вираження поглядів заявника не було обґрунтовано відповідними та достатніми причинами й не відповідало нагальній соціальній потребі, і в цій справі було констатовано порушення ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З детальнішим описом цього рішення можна ознайомитися в наступних оглядах практики ЄСПЛ.

Офіційний текст рішення DANILEŢ v. ROMANIA розміщений на вебсайті Європейського суду з прав людини: https://hudoc.echr.coe.int/#{%22itemid%22:[%22001-247839%22]}.