Подання процесуальних заяв з використанням факсиміле НЕ може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа та вважається порушенням процесуальних норм (ВС КЦС, №755/6297/21 від 16.02.2022 р.)).

Ситуація із регулюванням та сприйняттям факсиміле вже давно зробила цей - доволі корисний інструмент - практично недієвим. І в зобов’язальних відносинах, і - судячи із судової практики - в процесуальних відносинах, використання факсиміле може стати проблемою. Зокрема, призвести до скасування рішень. Як, враховуючи всі дії, які здійснив позивач, в тому числі - заплатив судзбір зі свого рахунка, яким оперує лише уповноважена особа, враховуючи надані дані, які відомі лише цій компанії - можна вважати всього лише факсиміле “доказом відсутності волевиявлення особи” на подання заяви? Значить волевиявлення сплатити збір було, а ось підписати позов/заяву - ні?

Дивна практика.

Фабула судового акту: У квітні 2021 року ТОВ звернулося із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. Справа в тім, що внаслідок декількох правочинів із відступлення права вимоги, ТОВ стало кредитором замість банку, і планувало стягнути грошові кошти по кредиту з двох фізосіб - тим паче, рішення суду про їх стягнення вже було. Рішенням суду першої інстанції, що було підтримано апеляційною інстанцією заяву ТОВ задоволено.

Водночас, один із боржників подав касаційну скаргу. Він - окрім іншого - мотивував її тим, що заява про заміну сторони у справі не підписана генеральним директором ТОВ, оскільки всупереч вимог ЦПК підпис від імені генерального директора виконано за допомогою факсиміле, а не власноруч підписантом.

І ВС КЦС підтримав ці доводи касаційної скарги. Мотивував наступним:

Відповідно до частини 2 статті 183 ЦПК письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

У іншій постанові ВС КГС від 08 липня 2021 року у справі № 916/3209/10 зазначено, що «оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.

Згідно частини 4 статі 183 ЦПК суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже у цій справі: Через те, що представник заявника ТОВ-ки не поставив власноручного підпису, а поставив факсиміле - ВС КЦС визнав заяву про заміну сторони поданою без додержання вимог частини 1 або 2 статті 183 ЦПК, а тому скасував рішення судів попередніх інстанції, бо суд першої інстанції повинен був повернути її заявнику без розгляду (частина 4 статті 183 ЦПК).

Аналізуйте судовий акт: Підпис позовної заяви за допомогою факсиміле не допускається. ВС роз’яснює наслідки (ВС/КГС у справі № 916/3209/20 від 08.07.2021);

Відсутність письмової угоди на використання факсиміле у випадку вчинення дій з виконання підписаного в такий спосіб договору не може бути умовою недійсності цього договору (ВС/КЦС, № 143/228/17,06.03.19);

Використання при вчиненні правочинів факсиміле підпису і відтиску печатки за допомогою засобів копіювання за умови письмової згоди сторін є правомірним (ВС/КЦС, №753/23701/15,18.09.19);

Використання факсиміле для підпису юридичних та первинних документів допускається, проте лише тоді коли сторони про це письмово домовилися – інакше все недійсне (ВС/КГС: у справі № 910/4050/17 від 19 квітня 2018р.).

Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 755/6297/21

провадження № 61-16884св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів : Антоненко Н.О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

стягувач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року у складі судді Яровенко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Заява мотивована тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2010 року у справі № 2-2027/1-10 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») заборгованість за кредитним договором № 11336060000.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого банк відповідно до умов цього договору відступив право вимоги за кредитними договорами.

23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір № 2303/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 11336060000.

Заявник просив замінити вибулого стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-2027/1 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, заяву ТОВ «Вердикт Капітал», стягувач: ПАТ «УкрСиббанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником задоволено.

Замінено стягувача у справі № 2-2027/1-10 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме замінено стягувача з ПАТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Суд першої інстанції зробив висновок, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв`язку з чим, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору відступлення недійсним, заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору. Також судом не встановлено, що договір відступлення оспорюється або визнаний у встановленому законом порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом ОСОБА_3 , у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони.

Касаційна скарга мотивована тим, що заява про заміну сторони у справі не підписана генеральним директором ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковським О. В., оскільки всупереч вимог ЦПК України підпис від імені генерального директора виконано за допомогою факсиміле, а не власноруч підписантом. Відтворення підпису за допомогою факсиміле є лише копією підпису уповноваженої особи. Основною відмінністю факсиміле від власноручного підпису є відсутність можливості стверджувати, що у відповідному документі виражена воля особи, чий підпис відтворено. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 922/4590/16, від 24 травня 2018 року у справі № 5027/805-б/2021 та в ухвалах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 826/811/17, від 26 січня 2018 року у справі № 922/1743/17. Всі додані до заяви додатки завірені неналежним чином. На кожному додатку наявне факсиміле підпису генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О. В. Суди не взяли до уваги той факт, що заявником не надано належних доказів відправлення повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні. В матеріалах справи відсутнє повідомлення про заміну сторони (кредитора) у спірному зобов`язанні та докази вручення відповідачу такого повідомлення, у зв`язку з чим у боржника відсутній обов`язок сплати боргу новому кредитору та, відповідно, відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні на заявника (нового кредитора).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 755/6297/21, витребувано справу з суду першої інстанції.

У грудні 2021 року матеріали цивільної справи № 755/6297/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 134 850,88 грн, судовий збір у сумі 1 700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року.

23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2306/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта - банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11336060000.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У квітні 2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва від ТОВ «Вердикт Капітал» надійшла заява про заміну сторони у справі, шляхом зміни стягувача його правонаступником.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що заява та надані копії документів засвідчені за допомогою факсиміле генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О. В., а не власноручним підписом.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року у справі № 916/3209/10 зазначено, що «оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.

Близьку за змістом правову позицію щодо застосування частини восьмої статті 42 та/чи частини другої статті 162 ГПК України за обставин факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи на процесуальних документах викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11 врахування якої судами попередніх інстанцій у цій справі колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим».

Згідно частини четвертої статі 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, заява про заміну сторони подана без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, а тому суд першої інстанції повинен був повернути її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року скасувати.

Справу № 755/6297/2 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук