Побоювання щодо приватних виконавців перебільшені, але потрібні чіткі та суворі вимоги до їх ліцензування

Частина суспільства вважає введення інституту приватних виконавців узаконенням рейдерства та колекторських організацій. Однак таке формулювання не зовсім коректне: «приватники» будуть наділені тими самими повноваженнями, що й державні виконавці. Отже, професійні юристи бачать у нововведенні швидше позитивні зрушення у сфері виконання судових рішень.

Змішана система

Дискусії щодо запровадження інституту приватних виконавців в Україні велися дуже давно. Та, якщо підсумувати результати, можна з упевненістю сказати, що противників такого нововведення було більше. Тепер теорія позаду… В червні Верховна Рада прийняла, а 2 липня Президент підписав закон «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» (від 2.06.2016 №1403-VIII), що офіційно затвердив існування в державі інституту приватних виконавців.

Згадайте новину: Революція у судовій системі: ВРУ внесла зміни в Конституцію України та прийняла новий закон "Про судоустрій та статус суддів"

До того ж процедура примусового стягнення боргів тепер регулюється й новим законом «Про виконавче провадження» (від 2.06.2016 №1404-VIII, набирає чинності 5.10.2016). Питання щодо раціональності нової схеми вже неактуальне. Сьогодні воно має інший зміст: у чому полягають ризики використання послуг приватних виконавців і хто при цьому ризикуватиме більше — боржники чи самі виконавці разом з кредиторами?

Слід одразу сказати, що система не змінюється докорінно, виконання рішень суду не передається повністю в одні руки. Надалі процедура виконуватиметься за змішаною системою. Частина рішень буде передана державним виконавцям, а щодо іншої частини кредитори самі отримають право визначати, до кого звертатись. Крім того, рішення майнового характеру в сімейних справах (наприклад, про розподіл майна), питання щодо вселення чи виселення осіб із житлового приміщення, а також судові рішення, пов’язані із державними справами, як і раніше, виконуватимуть державні виконавці. Таким чином, інститут приватного виконання судових рішень торкнеться насамперед корпоративної сфери, тобто боргів суб’єктів господарювання.

Система не є суто українським ноу-хау, вона вже давно й успішно практикується в інших державах, навіть таких близьких до національних традицій, як Польща, Грузія чи країни Балтії.

Згадайте новину: Неефективну виконавчу службу реформують: Верховна Раду створила інститут приватних судових виконавців

Переваги та ризики

Приховані «підводні камені» в новому інституті бачить в основному суспільство. Однак професійні юристи схильні помічати в ньому перспективи покращення становища у сфері виконання судових рішень. І ось чому.

Система стягнення боргів приватними особами більш ефективна, оскільки приватний виконавець має грунтовнішу мотивацію. Його заробіток напряму залежить від фактичного виконання рішення, розміру реально стягнутого боргу та додатково обумовленої винагороди. Крім того, приватна особа зацікавлена в оперативності виконання рішення, адже повну оплату своєї роботи вона зможе отримати лише після її закінчення. Заробітна ж плата держвиконавців не залежить від результатів їх діяльності, норми щодо можливого преміювання внаслідок добросовісного та ефективного виконання завдань мертві, а отже, і до справи держвиконавці беруться менш ініціативно.

Особа, яка має рішення суду про стягнення боргу на її користь, сьогодні отримує можливість вирішувати, кому довіритись, — державному чи приватному виконавцю.

Зважаючи на чітко сформульовані умови співробітництва особи, зацікавленої в поверненні боргу, та приватного виконавця, а також на те, що останній не є державним службовцем і не може покласти справу «в довгу шухляду», значно мінімізуються корупційні фактори. Хоча і тут не без застереження. Не виключені випадки, коли боржник намагатиметься уникнути виконання зобов’язання шляхом підкупу приватного виконавця. Зокрема, при обумовленій оплаті в розмірі 3% від суми боргу боржник може запропонувати 5% за те, щоб «справу спустити на гальмах».

Звичайно ж, нова система принесе із собою ризики. І до цього треба бути готовим. Спочатку деякі новоспечені приватні виконавці можуть порушувати правила роботи і вдаватися до незаконних дій, у тому числі до погроз і фізичного впливу. Але цей період мине.

Вспомните новость: Частные исполнители судебных решений могут работать эффективнее государственных, но их нужно контролировать – юристы

Непрофесіонали відсіються

Основним завданням держави сьогодні є корегування всього законодавства відповідно до нововведення і розроблення максимально чітких та суворих вимог до ліцензування осіб, котрі претендують на звання приватного виконавця.

Міжнародна практика функціонування інституту показує, що особи, не здатні жити за правилами, та ті, чиїми діями незадоволені сторони угоди, врешті-решт відсіюються, звільняючи місце професіоналам. Так, цей період потребує часу і цілком вірогідно, що будуть потерпілі, але згодом ситуація нормалізується.

Україна вже мала досвід уведення інституту приватного нотаріату, на перших етапах становлення якого теж не обійшлося без зловживань. Так звані чорні нотаріуси пачками затверджували договори дарування та заповіти, начебто складені за власним бажанням, а насправді — під тиском життєвих обставин та зацікавлених осіб, котрі погрозами та силою примушували до цього. Згодом же чесне їм’я та ліцензія стали набагато ціннішим здобутком, ніж тимчасовий заробіток. Багатьох недобросовісних нотаріусів було викрито та засуджено. Сьогодні система приватного нотаріату працює як годинник.

Не слід забувати і про ризики, які обов’язково торкнуться і самих приватних виконавців. Не виключені випадки, коли робота виконавця буде марною і борг не буде стягнуто, зарплата не буде отримана, а час, витрачений на виконання судового рішення, буде згаяний даремно. Причин може бути багато: банкрутство суб’єкта господарювання, смерть боржника, його виїзд за кордон чи зникнення. До того ж приватним виконавцям також можуть погрожувати, наприклад, співробітники служби безпеки боржника або спеціально найняті для цього особи.

Вспомните новость: Филатов: новый Верховный Суд может быть создан уже в марте 2017 года

Потрібен кредит довіри

Що ж стосується позиції тієї частини суспільства, яка вважає інститут приватних виконавців узаконенням рейдерства та колекторських організацій, то треба сказати, що таке формулювання є дещо некоректним. Адже приватні виконавці будуть наділені тими самими повноваженнями, що й державні.

Також процедура стягнення заборгованості не зазнає змін ні для державних, ні для приватних осіб: те ж залучення представників правоохоронних органів для виконання окремих дій, ті ж умови отримання доступу до реєстрів. Дії «приватників» контролюватимуть суд та Національна асоціація приватних виконавців. На їх роботу так само можна буде поскаржитись. Єдиний ризик — вірогідність прийняття судами неправомірних рішень щодо дій приватних виконавців. Але це вже корумпованість судової системи, а не виконавчої.

Як бачимо, побоювання мають всі сторони процедури: і боржники, щодо яких можуть бути застосовані неправомірні дії, і кредитори, котрі можуть так і не дочекатися виконання судового рішення, і виконавці, щодо яких так само можуть бути застосовані заходи впливу, і держава, судова система якої на перших етапах функціонування нового інституту буде перевантажена скаргами на дії приватних виконавців.

Але будь-які проблеми треба оцінювати комплексно: це лише один з еволюційних етапів розвитку будь-якого правового інституту. Сьогодні інститут приватних виконавців потребує кредиту довіри від суспільства, який, може, не відразу, але обов’язково виправдає себе.

Автор: адвокат Євген Кузьмін

Джерело: Закон і Бізнес

Читайте статью: Председатель ВККСУ Козьяков Сергей Юрьевич — о наиболее удачной части судебной реформы и будущем Верховном суде