Питання визначення підсудності у справах про позбалення батьківських прав, в яких один із батьків громадянин іноземної держави.

Питання захисту прав дітей, народжених у так званих "транснаціональних сім*ях", зокрема, шляхом позбалення батьківських прав одного з батьків, зажди було актуальним, як серед теоретиків, так і серед практикуючих правників, зважаючи на відсутність або неповноту правового регулювання вказаного питання. Напевно, найбільш актуальною і гострою є проблема визначення підсудності справ про позбавлення батьківських прав, ускладнених іноземним елементом, гострота, вказаного питання полягає у тому, що перед кожним адвокатом чи практикуючим юристом, перш ніж визначити стратегію захисту свого клієнта у такій категорії справ, спочатку постає питання до якого ж суду звертатися з позовною заявою, якщо один з батьків іноземець, та не проживає в Україні вже тривалий час? Для того, щоб отримати відповідь на вказане питання необхідно звернутися до чинних нормативно-правових актів, а також до міжнародно-правових актів, двосторонніх договорів між Україною, та іншими державами, які здійснюють правове регулювання, підсудності справ з іноземеним елементом.

Користуйтесь консультацією: Реєстрація місця проживання

Так, згідно ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом України або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України. У ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» перелічені випадки, коли суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом. Цікаво, що п. 4 вказаної статті закріплює, що однією з підстав для прийняття справи в провадження українськими судами є проживання позивача в Україні у справах про сплату аліментів або встановлення батьківства. На жаль, законодавець не розширив цю норму випадками, коли йдеться про позбавлення батьківських прав. Можливо, у обмеженій кількості випадків нашим громадянам і судам у визначенні підсудності справ з іноземним елементом допомагає п. 2 тієї ж ст. 76, який передбачає правомірність звернення до українського суду, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження.
Таким чином, з норм спеціального Закону України " Про міжнародне приватне право" вбачається те, що єдиним варіантом, коли Позивач - громадянин України, може звернутися до українського суду з позовом до одного з батьків, який є іноземцем, може мати місце тоді, коли такий Відповідач має на території України постійне місце проживання або місце знаходження.

Однак, слід звернути увагу на те, що на практиці мають місце непоодинокі випадки, коли один з батьків - іноземець взагалі не реєструє місце проживання в Україні, або в іншого з батьків просто відсутня будь-яка інформація про місце реєстрації другого з батьків, за такого розкладу обставин, всі спроби позбавити одного з батьків - іноземця, можуть зазнати краху ще на стадії підготовки до судового процесу.
Аналогічний принцип, визначення підсудності національного суду, залежно від прив*язки місця проживання Відповідача в певній державі, закріплений і в дво - багатосторонніх договорах про надання правової допомоги в цивільних та кримінальних справах, укладених між Україною та іноземними державами (наприклад договори з Грузією, Литовською та Латвійськими республіками).

Користуйтесь консультацією: Лишение родительских прав. Пошаговая инструкция. Образец искового заявления

Відсутнє будь-яке правове регулювання вказаного питання і в чинних для України Гаазькій конвенції з питань цивільного процесу 1954 року, Гаазькій конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року, які також не регулюють питання юрисдикції судів у обтяжених іноземним елементом справах про позбавлення батьківства.

Таким чином, підсумовуючи вище викладене, право Позивача - громадянина України, на звернення до українського суду з позовом про позбавлення батьківських прав іншого з батьків, який є громадянином іноземної держави, залежить від наявності у останнього постійного місця проживання на території України, тому, під час підготовки до судового процесу в такій справі, Позивачу перш за все необхідно всіма законними шляхами зібрати докази, які підтверджують той факт, що Відповідач має в Україні постійне місце проживання.

Такими доказами можуть бути, зокрема, відповіді на запити з компетентних державних органів, хоча тут також можуть виникнути труднощі, оскільки, інформація про місце проживання, захищена законом про захист персональних даних. Якщо, ж має місце ситуація в якій іноземний елемент мав постійне зареєстроване місце проживання в Україні, яке відоме Позивачу, але станом на момент подачі позову відсутня інформація чи станом на сьогоднішній час воно за ним збереглося, можна спробувати звертатися до українського суду на підставі п. 10 ст. 110 ЦПК України, тобто, за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача в Україні, хоча в даній ситуації суду також необхідно буде надати докази, які бпідтверджували, що Відповідач дійсно був зареєстрований за адресою вказаною у вашому позові.

Читайте статтю: Закон об алиментах при лишении родительских прав - теперь всё решается сразу