ПАТ «Українська залізниця» не є правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території (ВСУ від 22 лютого 2017 р. у справі № 3-26гс17)

Фабула судового акту: У травні 2016 року публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (правонаступником якого є ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення 4 816,45 грн. в рахунок відшкодування частини втраченого вантажу, обгрунтовуючи це тим, що на думку позивача ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником ДП «Донецька залізниця», яке безпосередньо виконувала функцію перевізника.

Водночас судова палата у господарських справах, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судових рішень зазначила, що процедуру реорганізації цих підприємств та передачу всіх їх прав та обов’язків ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі – Постанова № 604) призупинено до завершення проведення антитерористичної операції.

Аналізуйте судовий акт: Застосування судами ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» або стягнення 266 млн. грн. богру з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (ВГСУ, судді Удовиченко, Погребняк, Поліщук)

Застраховане майно, якому заподіяна шкода, але яке знаходиться на території АТО, не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування (ВСУ від 3 лютого 2016р. у справі № 3-1289гс15)

Оплата робіт прив’язана до фінансування замовника коштами з бюджету НЕ є подією, яка має неминуче настати ,тому виконавець може вимагати її негайно (ВГСУ від 26 жовтня 2016р. у справі № 910/1459/16)

ВГСУ: відмовився застосувати ст. 1212 ЦК України і стягнути кошти в сумі 6 521666, 67 грн, що були отримані Міноборони на підставі визнаного недійсним договору з суб’єктом господарювання (ВГСУ від 09 серпня 2016 р., справа № 6/363)

Державним майном можна користуватися безоплатно, без укладення договору оренди (Господарський суд м. Києва, від 26 липня 2016р. у справі №910/8622/16, суддя Домнічева І.О.)

Курсова різниця, яка змінила вартість товару - не стягується, якщо договір не містить формули для її розрахунку і відсутні офіційні дані НБУ для її обґрунтування у позові (ВГСУ від 20 квітня 2016 р. у справі № 922/5514/15)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А.,

суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є.,

за участю представників:

Генеральної прокуратури України – Скрипки М.В.,

публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» – Щербини В.М., Глушпенка В.О., Терещенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі – ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 910/8325/16 за позовом ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – ПАТ «Українська залізниця») про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (правонаступником якого є ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення 4 816,45 грн.

Позов обґрунтовано тим, що під час перевезення частину вантажу було втрачено, тому ПАТ «Українська залізниця» як правонаступник перевізника – державного підприємства «Донецька залізниця» (далі – ДП «Донецька залізниця») зобов’язано відшкодувати завдані збитки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 грудня 2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2016 року залишено без змін.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 20 грудня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» просить скасувати всі рішення у цій справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 04 серпня 2016 року у справі № 905/1021/16, від 31 жовтня 2016 року у справі № 905/780/16, від 09 листопада 2016 року у справі № 910/7846/16.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури України, ПАТ «Українська залізниця», перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 грудня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» як покупцем і товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» як постачальником укладено договір № УПр14/28/162 на поставку вугільної продукції за марочним складом.

На виконання умов зазначеного договору позивачу було поставлено антрацит у вагонах № 53138202 та № 56443054, що підтверджується накладними від 11 грудня 2015 року № 50561620, від 19 грудня 2015 року № 50754852 та від 22 грудня 2015 року № 50825595.

У вагоні № 53138202 відповідно до накладної від 11 грудня 2015 року № 50561620 було відправлено 70 000 кг антрациту, у вагоні № 56443054 відповідно до накладної від 11 грудня 2015 року № 50561620 – 69 000 кг антрациту.

Після прибуття вагона № 53138202 на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці складено комерційний акт від 22 грудня 2015 року № БН724617/1604, яким за результатами зважування зафіксовано недостачу вантажу у кількості 2 200 кг.

На станції Волноваха Донецької залізниці здійснено зважування вагону № 56443054, за результатами якого складено комерційний акт від 23 грудня 2015 року № AQ654525/99/1620, яким зафіксовано недостачу вантажу у кількості 1 350 кг.

Внаслідок недостачі антрациту вантажоодержувачу спричинено збитки у розмірі 4 816,45 грн.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, а відтак і рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, Вищий господарський суд України виходив із того, що відповідач не повинен нести відповідальність за нестачу вантажу, перевезення якого здійснювало ДП «Донецька залізниця», адже на час розгляду справи ПАТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, зокрема і ДП «Донецька залізниця», оскільки процедуру реорганізації цих підприємств та передачу всіх їх прав та обов’язків ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі – Постанова № 604) призупинено до завершення проведення антитерористичної операції.

У справах № 905/1021/16, № 905/780/16, № 910/7846/16, копії постанов у яких надано для порівняння, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що всі права та обов’язки ДП «Донецька залізниця» перейшли до його правонаступника – ПАТ «Українська залізниця».

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Забезпечуючи єдність судової практики щодо застосування норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442-VI (далі – Закон № 4442-VI) визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі – Товариство).

Зазначений Закон містить такі положення.

Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі – Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі – підприємства залізничного транспорту).

Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Комісія з утворення Товариства у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Пунктом 2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

Відповідно до зазначеного Закону та на виконання його вимог постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – Постанова № 200) утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

До переліку, наведеного у цьому додатку, включено й ДП «Донецька залізниця».

Згідно з пунктом 5 Постанови № 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

У межах своїх повноважень і на часткову зміну пункту 5 Постанови № 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв Постанову № 604, якою установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов’язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі – майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов’язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

За змістом пункту 2 Постанови № 604 Комісії з утворення ПАТ «Українська залізниця» разом з Міністерством інфраструктури доручено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Українська залізниця».

Згідно з пунктами 1, 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови № 200; товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (пункт 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження таким майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (пункти 20, 21 Статуту).

Відповідно до пунктів 25, 26, 53, 54 Статуту засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу товариства, здійснює товариство. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами товариства, крім функцій, зазначених у пункті 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року.

Як установлено судами, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань (далі – Реєстр) міститься інформація про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, однак запису про припинення у Реєстрі немає.

Крім того, в Реєстрі наведено дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця». Водночас згідно з інформацією у Реєстрі про здійснення зв’язку з юридичною особою правонаступництво ПАТ «Українська залізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» настає відповідно до Постанови № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Аналіз зазначених норм права та встановлених судом дійсних обставин справи дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ «Українська залізниця», на виконання цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.

Враховуючи викладене, питання правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним Законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов’язують перехід прав і обов’язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.

Отже, Вищий господарський суд України дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення збитків із ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до частини 1 статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

Оскільки суд касаційної інстанції правильно застосував норми права у рішенні, про перегляд якого подано заяву, у задоволенні заяви ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» слід відмовити.

Відповідно до пункту 6 розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII і керуючись статтями 11116, 11123, 11124, 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 910/8325/16 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 11116 ГПК.