Пастка для роботодавця або чи законне застосування фінансових санкцій згідно ст. 265 КЗпП України?

Чи законне застосування фінансових санкцій згідно ст. 265 КЗпП України за відсутність підпису в особовій картці?

Питання ведення особових карток працівників на сьогоднішній день є вкрай актуальним, оскільки інспектори Державної служби України з питань праці розцінюють порушення їх ведення саме порушенням інших вимог трудового законодавства відповідно до ст. 265 КЗпП України, накладаючи чималі фінансові санкції на роботодавців.

ДОВІДНИК: ШТРАФИ ТА ІНШІ САНКЦІЇ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Ми спробували розібратися у правомірності таких дій.

Відповідно до ст. 4 КЗпП Україниї законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Отже КЗпП України дає чітке визначення трудового законодавства і не може бути іншого його тлумачення.

Однак при дослідженні питання щодо правового регулювання ведення особових карток працівників з’ясувалося, що їх ведення регулюється не зовсім трудовим законодавством, вірніше, взагалі не трудовим… І, відповідно, на думку автора, не має відношення до інших порушень у розумінні ст. 265 КЗпП України.

Чим же взагалі врегульований обов’язок роботодавця, вести особові картки працівників? Відповідно до Закону України «Про організації роботодавців» роботодавцем є юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Зверну одразу увагу, що дане дослідження не стосується осіб, віднесених до категорії державних службовців згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. Ведення особових карток таких осіб чітко врегульовано Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. № 156.

На підставі ж яких НПА роботодавці недержавного сектору економіки мають вести особові картки на працівників? Фактично лише на підставі Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Мінпраці України (до1997р.), Мін'юсту України, Мінсоцзахисту України, 29.07.1993р.

п. 2.5 вказаної Інструкції дійсно зобов’язує власника або уповноважений ним орган (до речі, про ФОП мова не йде), зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, типова відомча форма N П-2 якого затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N 277 ( v0277202-95 ). Однак вказана типова форма N П-2 "Особова картка" втратила чинність на підставі Наказу Державного комітету статистики N 489 (v0489202-08) ще від 05.12.2008р.! Більше того, і з даного Наказу 25.12.2009р. також було виключено типову форму П-2.

Замість цього ще 25.12.2009р. спільним Наказом Державного комітету статистики та Міністерства оборони України було затверджено Типову форму первинної облікової документації N П-2 "Особова картка працівника" (http://zakon.rada.gov.ua/go/v0495202-09), яка і є чинною на даний момент, хоча у вищевказаній Інструкції не згадується.
Як вбачається з тексту цього Наказу, затвердження особової картки працівника проводиться відповідно до Законів України «Про державну статистику» та «Про військовий обов’язок та військову службу» з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу, тобто фактично з метою обліку особового складу працівників, як військовозобов’язаних та призовників. І жодним чином не має іншої мети, наприклад облік працівників для контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю відносно таких працівників чи ін. мети, пов’язаної саме з трудовими відносинами.

Аналізуйте судовий акт: За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору у Держпраці щодо роботодавця є вибір: або штраф - аб.2, ч. 2, ст. 265 КЗпПУ в сумі 87 000,00 грн, або штраф - ч. 3 ст. 41 КУпАП в сумі 8500,00 грн. (адмінсуд від 6 лютого 2017р.)

Отже, виходячи з вищевикладеного, можна зробити наступні висновки

1. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, яка є єдиним нормативно-правовим актом, що містить обов’язок вести особову картку працівника (п.2.5.), містить посилання на недійсну типову форму П-2, і, відповідно, не може бути застосована.

2. Наказ Державного комітету статистики та Міністерства оборони України від 25.12.2009р., який затвердив Типову форму П-2 "Особова картка працівника", є актом, прийнятим виключно на виконання Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», та, відповідно, не є актом законодавства, прийнятим згідно КЗпП України у розумінні його ст. 4.

Таким чином, порушення ведення особової картки працівника не відноситься до порушень трудового законодавства і не може бути підставою для накладання на роботодавця фінансових санкцій за ст. 265 КЗпП України за інші порушення трудового законодавства України.
Щодо оскарження незаконних дій інспекторів Держпраці у наступних публікаціях.

Автор: Адвокат, доцент кафедри цивільного, трудового та господарського права ДНУ ім. Олеся Гончара О.В. Забродіна

Аналізуйте судовий акт: Накладений управлінням Держпраці штраф в сумі 87 000 грн. за порушення абзац 2, частина 2, ст. 265 КЗпП України на ФОП залишено в силі (Хмельницький окружний адміністративний суд від 21 грудян 2016р. у справі № 822/2316/16)